Ухвала суду № 49654155, 03.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1778/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», про визнання незаконними дій та рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Саєнко Еліни Володимирівни про визнання незаконними дій приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., яка, здійснюючи функції державного реєстратора, вчинила запис (реєстраційний номер обтяження 13429507 від 24 грудня 2012 року) в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором № 58618, укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» 10 липня 2007 року, щодо обтяження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1; визнання незаконним рішення про реєстрацію у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором № 58618 від 10 липня 2007 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24 грудня 2012 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни із повідомленням про реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 12 грудня 2011 року за реєстровим № 5207-5208.

Разом із повідомленням ТОВ «Кей-Колект» надано такі документи: договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки із додатком № 1, примірники протоколів загальних зборів ТОВ «Кей-Колект», довідку із ЄДРПОУ, статут ТОВ «Кей-Колект», виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідку про взяття на облік платником податків, копії паспорта та ідентифікаційного номера платника податку керівника ТОВ «Кей-Колект», платіжне доручення на підтвердження оплати нотаріальних послуг та послуг щодо державної реєстрації.

24 грудня 2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. прийнято рішення про державну реєстрацію та вчинено запис (реєстраційний номер обтяження 13429507) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором № 58618, укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» 10 липня 2007 року, щодо обтяження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, боржник за основним зобов'язанням: ОСОБА_5.

Не погоджуючись із вчиненими відповідачем діями та прийнятим рішенням та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2007 року між ОСОБА_5 (боржник) та АКБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») укладено договір про надання споживчого кредиту № 11181281000.

10 липня 2007 року між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та АКБ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 58618, за змістом якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (цедент) та ТОВ «Кей-Колект» (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, у відповідності до якого відбувся перехід права вимоги за договорами іпотеки, в тому числі і за договором іпотеки № 58618 від 10 липня 2007 року.

Укладений договір від 12 грудня 2011 року посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. за реєстровими №№ 5207-5208.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 вказаного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з п. 4 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31 березня 2004 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Відповідно до п. 6 вказаного Тимчасового порядку, внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

У разі коли іпотекодержателем за іпотечним договором виступає кілька осіб, повідомлення може бути надіслано однією з них за взаємною домовленістю.

Під час подання повідомлення іпотекодержатель пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність.

До повідомлення додається засвідчена в установленому порядку копія іпотечного договору чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації) та документ про внесення плати за державну реєстрацію іпотек, реєстрацію заставної (у разі коли іпотекодержатель разом з державною реєстрацією обтяження нерухомого майна іпотекою подає її для державної реєстрації).

Згідно з п. 7 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, у повідомленні зазначаються: 1) відомості про іпотекодавця (майнового поручителя), іпотекодержателя, а також боржника за основним зобов'язанням, якщо він не є іпотекодавцем: - для іпотекодавця, іпотекодержателя та боржника - юридичних осіб відомості: стосовно резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); стосовно нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, де зареєстровано особу; - для іпотекодавця, іпотекодержателя та боржника - фізичних осіб відомості: стосовно громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; стосовно іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України; 2) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; 3) розмір основного зобов'язання; 4) строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі; 5) посилання на випуск заставної або її відсутність.

Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості, що не зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 10 вказаного Тимчасового порядку, реєстратор відмовляє у внесенні запису до Реєстру у разі, коли: 1) у повідомленні відсутні або наведено не повністю чи з виправленням відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку; 2) іпотекодержатель не пред'явив паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі коли уповноважена ним особа діє від імені іпотекодержателя фізичної чи юридичної особи - відповідну довіреність; 3) до повідомлення не додано копію іпотечного договору, засвідчену в установленому порядку, чи рішення суду, примірник заставної (у разі її державної реєстрації); 4) відсутній документ про плату за внесення запису до Реєстру; 5) плату внесено не в повному обсязі.

Відмова у внесенні запису до Реєстру оформляється письмово протягом двох робочих днів із зазначенням причини.

Згідно з п.п. 14-16 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, у разі виявлення іпотекодержателем або уповноваженою ним особою у витягу помилок, допущених реєстратором, іпотекодержатель або уповноважена ним особа письмово повідомляють у п'ятиденний строк про це реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Реєстру інформації, наведеної у повідомленні про обтяження майна іпотекою. Якщо підтверджено факт невідповідності, реєстратор безоплатно виправляє допущені помилки у день надходження повідомлення.

У разі виявлення іпотекодержателем або уповноваженою ним особою у витягу помилок, допущених з їх вини, іпотекодержатель або уповноважена ним особа може звернутися до реєстратора із заявою про виправлення помилок у Реєстрі.

У разі виявлення іпотекодавцем у витягу помилок він письмово повідомляє у п'ятиденний строк іпотекодержателя або реєстратора.

Реєстратор після отримання повідомлення від іпотекодавця про допущення помилок перевіряє відповідність відомостей Реєстру інформації, наведеної у повідомленні, та у разі підтвердження такого факту здійснює виправлення помилок і повідомляє іпотекодержателя та іпотекодавця про внесення змін до запису. Якщо помилки допущено з вини іпотекодержателя, реєстратор повідомляє іпотекодержателя про необхідність внесення змін до запису.

Іпотекодержатель або уповноважена ним особа протягом двох робочих днів з дня отримання від іпотекодавця повідомлення про допущені з вини реєстратора у витягу помилки повинен письмово повідомити про це реєстратора або звернутися до нього із заявою про виправлення помилок у Реєстрі, допущених з вини іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Заінтересована особа протягом п'яти робочих днів з дня отримання від державного реєстратора повідомлення про допущення технічної помилки у записах Державного реєстру прав повинна звернутися до нього із заявою про виправлення такої помилки.

Якщо виправлення технічної помилки може завдати шкоди чи порушити права та законні інтереси правонабувачів або третіх осіб, які використовували відповідні реєстраційні записи, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє таких осіб про виправлення технічної помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що кількість реєстраційних дій, із заявами щодо яких звернулося ТОВ «Кей-Колект» у цей день (як і в попередні дні, і наступні) була величезна, тому нею через неуважність була упущена та обставина, що у заяві та додатку до договору відступлення прав вимоги вказано неправильно іпотекодавця (згідно договору іпотеки іпотекодавцем значиться ОСОБА_3).

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, помилка у зазначенні іпотекодавця є технічною помилкою, що жодним чином не впливає на права чи обов'язки позивача, а чинним законодавством встановлений чіткий порядок виправлення такої помилки.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що з урахуванням чинності укладеного 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки та надання ТОВ «Кей-Колект» разом із повідомленням від 24 грудня 2012 року необхідних документів, відповідач під час прийняття рішення від 24 грудня 2012 року про реєстрацію у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиний державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) стосовно заміни іпотекодержателя ПАТ «Укрсиббанк» на нового іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» за іпотечним договором № 58618 від 10 липня 2007 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31 березня 2004 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а тому спірне рішення є обґрунтованим та таким, що прийняте з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо прийняття оскаржуваного рішення, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни про визнання незаконним дій та рішення.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.