Ухвала суду № 49654041, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/17/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Шурка О.І.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група Центр» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2014 №0013321702 та від 21.11.2014 №0009202201 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні судового рішення.

Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 24.06.2014 року по 15.07.2014 року відповідачем було проведено щодо позивача документальну планову виїзну перевірку за наслідками якої складено акт від 22.07.2014 року №410/10-06-22-01/31648072 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ТПГ Центр» (код за ЄДРПОУ 31648072) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року (далі - Акт перевірки від 22.07.2014 року).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТПГ Центр»:

- п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п. 139.1.1 та п.п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 1514435,00 грн., в тому числі в 4 кварталі 2011 року на 17565,00 грн., в 3 кварталі 2012 року на суму 37548,00 грн., в 4 кварталі 2012 року на суму 51450,00 грн., в 2013 році на суму 1407872,00 грн.;

- п.188.1ст.188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 583683,00 грн. в тому числі за серпень 2011 року на 3902,00 грн., за жовтень 2011 року на 2072,00 грн., за листопад 2011 року на 328853,00 грн., за січень 2012 року на 250 грн., за липень 2012 року на 35760,00 грн., за листопад 2012 року на 55812,00 грн., за січень 2013 року на 5351,00 грн., за лютий 2013 року на 52433,00 грн., за березень 2013 року на 3435,00 грн., за квітень 2013 року на 43799,00 грн., за травень 2013 року на 9909,00 грн., за червень 2013 року на 25296,00 грн., за липень 2013 року на 5614,00 грн., за серпень 2013 року на 4131,00 грн., за вересень 2013 року на 4939,00 грн., за жовтень 2013 року на 1256,00 грн., за листопад 2013 року на 358,00 грн., за грудень 2013 року на 513,00 грн.;

- п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення у грудні 2013 року на суму 5364,00 грн., які підлягають зменшенню.

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, ст. 171, п. 177.8, ст. 177 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на доходу фізичних осіб до об'єкта оподаткування та визначено податкове зобов'язання платника податків ТОВ «ТПГ Центр», належне до сплати в бюджет держави в сумі 514438,53 грн.

На підставі Акта перевірки від 22.07.2014 №410/10-06-22-01/31648072 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 07.08.2014 року №0007302201, №0007312201, №0013321702, №0007292201.

Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та до Державної фіскальної служби України.

Головне управління ДФС у Київській області своїм рішенням від 13.10.2014 року №2550/10/10-36-10-01-04/820 частково задовольнило скаргу позивача та скасувало податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 року №0007292201 в частині визначеного податку на прибуток в розмірі 80817,00 грн. і відповідні штрафні санкції; скасувало податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 року №0007302201 в частині визначеного податку на додану вартість у сумі 76458,00 грн. і відповідні штрафні санкції; скасувало податкове повідомлення-рішення від 07.08.2014 року №0007312201 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 5364,00 грн. в повному обсязі, у задоволенні інших вимог скарги було відмовлено.

З урахуванням висновків Головного управління ДФС у Київській області про часткове задоволення скарги позивача відповідачем було винесено нові податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014 року №0009202201 на суму 1433618,00 грн., щодо податку на прибуток підприємства та №0009222201 на суму 507198,00 грн. щодо податку на додану вартість. Крім цього, податкове повідомлення рішення №0013321702 від 07.08.2014 року на суму 514438,33 грн. щодо податку на доходи фізичних осіб залишено без змін.

30.03.2015 року позивачем було подано до Броварської ОДПІ заяву про намір досягнення податкового компромісу.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем 09.04.2015 року було прийнято рішення №5609/10-06/22-01-686 про часткове задоволення заяви, відповідно до якого податковий компроміс було досягнуто по податковому повідомленню-рішенню від 21.11.2014 №0009222201 на суму 507198,00 грн. в повному обсязі. А також, частково досягнуто компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях від 21.11.2014 №0009202201 на суму 1253594,00 грн. та №0009202201.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними від 07.08.2014 №0013321702 та від 21.11.2014 №0009202201 (з урахуванням уточнених позовних вимог), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки від 22.07.2014 №410/10-06-22-01/31648072 відповідач дійшов висновку, що Договір №1/пв про відступлення права вимоги від 29.08.2013 року, укладений між ТОВ «ТПГ Центр» та ОСОБА_3 відповідно до приписів ст. 203, 215, 216, 514, 517, 519 Цивільного кодексу України є недійсним.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем було занижено податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами перерахування грошових коштів ТОВ «ТПГ Центр» фізичній особі ОСОБА_3 на рахунок, що є фактичним наданням додаткових благ фізичній особі, при цьому податок на доходи фізичних осіб підприємством не утримано та не перераховано до бюджету держави.

Колегією суддів встановлено, що 29.08.2013 року ТОВ «ТПГ Центр» уклало з ОСОБА_3 договір №1/пв про відступлення права вимоги відповідно до умов якого первісний кредитор (ОСОБА_3) передає, а новий кредитор (ТОВ «ТПГ Центр») приймає належні первісному кредиторові обсяг майнових прав в усіх без виключень грошових зобов'язаннях, які виникли на підставі договору про надання безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі від 09.04.2012 року №09/04/2012, укладеним між первісним кредитором та боржником ТОВ «Ярош Траст».

Договірна вартість права вимоги становить 3056109,00 грн.

На виконання умов договору від 29.08.2013 року №1/пв про відступлення права вимоги ТОВ «ТПГ Центр» було перераховано громадянину ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3026109,00 грн.

Також, на виконання умов договору від 29.08.2013 №1/пв та Договору від 09.04.2012 року№09/04/2012 про надання безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі ТОВ «Ярош Траст» в період з 06.12.2013 року по 25.12.2013 року було перераховано ТОВ «ТПГ Центр» грошові кошти в загальному розмірі 3541752,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріали справи містять інформацію про те, що відповідач обґрунтовує недійсність укладеного позивачем правочину з ненаданням під час перевірки платіжних доручень, які б підтверджували перерахування коштів гр. ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, діючій на час виникнення спору) валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 цього Закону безповоротну фінансову допомогу визначено, зокрема, як: суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно з ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З аналізу вказаних норм убачається, що у первісного кредитора виникає лише обов'язок з приводу передачі документів, які засвідчують права, що передаються.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 було передано ТОВ «ТПГ Центр» договір №09/04/2012 та довідку про заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підтвердження дійсності правочину позивачем до суду було надано: платіжні доручення, банківські виписки, договір від 09.04.2012 року №09/04/2012, договір від 29.08.2013 року, довідку ТОВ «Ярош Траст» від 29.08.2013 року №290813/3.

Натомість, відповідачем не надано доказів того, що недійсність правочину встановлена законом, або про його скасування в судовому порядку.

Позивачем надано суду всі необхідні документи, які підтверджують факт дійсності правочину, укладеного між позивачем та ОСОБА_3

Судом першої інстанції встановлено, що зобов'язання сторін за договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, висновок податкового органу в частині визнання недійсності правочину є безпідставними.

Стосовно твердження відповідача про заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за результатами перерахування грошових коштів ТОВ «ТПГ Центр» фізичній особі ОСОБА_3 на рахунок варто зазначити наступне.

Згідно з п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 ПК України).

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно із п.п. 165.1.31. ч. 1 ст. 165 ПК України основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано грошові кошти у розмірі 3056109,00 грн. громадянину ОСОБА_3, що є основною сумою поворотної фінансової допомоги, яка йому повертається за Договорами від 09.04.2012 року та від 29.08.2013 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції подані податковим органом заперечення є формальними, оскільки подані без будь-яких доказів, містять зміст Акту перевірки від 22.07.2014 року та посилання на норми податкового законодавства, що не може бути належним доказом по справі.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано належних і допустимих, в розумінні ст. 70 КАС України, доказів для підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група Центр» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.