Ухвала суду № 49653916, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1604/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Файдюк В.В.,

при секретарі - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено колегією суддів, 21 жовтня 2014 року відповідачем проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 20-40-21-02-10/32294926 (акт перевірки).

У розділі «Висновок» названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

12 листопада 2014 року на підставі названого акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0003702302, яким накладено на позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольнячи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем сплачено податок, вирахований на дату подання митної декларації на алкогольні напої, рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 12.11.2014 №0003702302 є незаконним та необґрунтованим.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, пп.215.3.1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт - 42,12 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Згідно абз. 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно п. 216.4 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Підпунктом 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ передбачено, що суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Пунктом 222.2 ст. 222 ПКУ встановлено, що податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації. У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

З аналізу вищевикладених положень вбачається, що датою визначення ставки акцизного податку для підакцизних товарів (продукції) ввезених на митну територію України є дата подання митної декларації, а не дата розливу відповідної продукції, як зазначає відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено факт реалізації однієї пляшки рому ТМ «Штро» (ємкість 0,7 л, 40 % обертів, імпортер ТОВ «Фоззі Фуд») за ціною 167 грн 95 коп., яка маркована маркою акцизного податку (АІ 01/11 АААЄ 000534 11 грн 794 коп.), виробник: «Штро Острія GESMBH», дата розливу зазначена на пляшці 9 листопада 2010 року.

Імпортером алкогольної продукції, а саме: рому ТМ «Штро», ємкість 0,7 л, 40 % обертів, дата розливу - 9 листопада 2010 року - є ТОВ «Фоззі-Фуд», яким при ввезені на митну територію України було сплачено суми акцизного збору, що підтверджується копією платіжного доручення від 25 січня 2011 року № 886759 та довідкою від 1 лютого 2011 року № 124 про зарахування коштів до Державного бюджету України.

Надалі ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації в Київській області з заявкою-розрахунком на придбання марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв (реєстраційний номер №943 від 04.02.2011 року), в якій просило продати марки акцизного товару, в тому числі на наведений товар, за результатами розгляду якої ТОВ «Фоззі-Фуд» видано відповідні марки акцизного податку.

Згодом, ТОВ «Фоззі-Фуд» подано митному органу вантажну митну декларацію від 22.02.2011 року №125110000/201/846581 щодо ввезення на митну територію рому ТМ «Штро», ємкість 0,7 л, 40 % обертів.

Однак, на думку відповідача, сума акцизного збору на дату розливу складала 11 грн 032 коп. та не відповідала сумі зазначеній на марці акцизного податку, якою пляшка маркована.

Такий висновок відповідача про ґрунтується на тому, що алкогольні напої з маркою акцизного податку, на яких зазначено суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а отже, відповідно до вимог п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані.

Проте, судова колегія не приймає до уваги зазначені твердження відповідача, адже за приписами наведених правових норм слідує те, що обов'язок здійснювати маркування із визначенням суми акцизного збору на дату розливу продукції закріплене за виробником, а оскільки позивач є імпортером, то таке маркування повинно здійснюватись із визначенням суми акцизного збору на дату розмитнення відповідної продукції.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сума сплаченого ТОВ «Фоззі-Фуд» акцизного податку відповідає сумі ставок, визначених станом на дату подання митної декларації на ром ТМ «Штро».

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 листопада 2014 року №0003702302 є протиправним та таким, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.