Постанова № 49653911, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/6756/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В.,

при секретарі - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 липня 2015 року за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

01 липня 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради звернулось до суду з адміністративним позовом, в яком просило скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. ВП №47204547 від 16 червня 2015 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова зобов'язано позивача здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату суми заборгованості за період з 05 березня 2014 року по червень 2014 року включно.

На підставі постанови, 11.02.2015 судом видано виконавчий лист № 751/9843/14, який знаходиться на примусовому виконанні у відповідача.

09 квітня 2015 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано позивачу строк для самостійного виконання рішення до 16.04.2015.

23 квітня 2015 року позивач листом №4976/14 повідомив відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області про часткове виконання рішення суду і про причини неможливості виконання рішення в частині виплати допомоги у зв'язку відсутністю бюджетних коштів.

У зв'язку з невиконанням судового рішення в самостійному порядку у встановлений державним виконавцем строк, постановою відповідача від 16.06.2015 з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 2040 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку виконавчого органу та з метою їх відновлення Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради звернулось за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності до ст.ст. 25, 28 Закону України «Про виконавче провадження», після встановлення факту невиконання боржником рішення суду, порушення державним виконавчим норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 не мало місця.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є хибною, з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (Закон № 606-ХІV).

Згідно із частинами першою та другою статті 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Приписами частини першої ст. 27 Закону закріплено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 3.7.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Враховуючи викладене, постанова про стягнення судового збору за невиконання самостійно судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Разом з тим, виходячи з положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради є виконавчим органом відповідної міської ради у системі регулювання праці та соціального захисту населення, який утримується за рахунок коштів районного у місті бюджету та здійснює виконання державних програм відповідного соціального спрямування за рахунок коштів державного бюджету, та не наділене повноваженнями здійснювати розподіл бюджетних коштів.

Отже, невиконання судового рішення Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (Справа № 21-66а15), яка відповідно до статті 244-2 КАС України, є обов'язковою до виконання.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на приписи до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки у позивача були поважні причини невиконання судового рішення, то постанова про стягнення судового збору є передчасною.

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради - задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. ВП №47204547 від 16 червня 2015 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Файдюк В.В.