Ухвала суду № 49653738, 27.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2015 рокусправа № 808/5672/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № 808/5672/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромекологія" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромекологія" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсними (скасувати):

- податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014 №000136211 на суму 415432,00 грн., з яких 276955,00 грн. - за основним платежем, 138477,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 №0001472211 на суму 363675,00 грн., з яких 242450,00 грн. - за основним платежем, 121225 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромекологія" задоволено, судом скасовано оскаржені рішення відповідача.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд прийняв законне рішення і підстави для його скасування відсутні.

Відповідач не направив у судове засідання свого представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 18.06.2014 по 26.06.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ІКС Трейдінг Груп" та ТОВ "Некст Левел Солюшнз" за період лютий 2014 року.

За результатами перевірки 03.07.2014 відповідачем був складений акт перевірки, за висновками якого виявлено порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV(далі - Закон №996-ХІV), пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення), пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.2 ст. 200, пп. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, Наказу ДПА України від 10.01.2011 №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" (далі - Наказ №969), п. 8.25, 8.26, п. 11.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні від 05.01.1995 №7 (далі - Правила), що призвело до заниження податок на додану вартість у лютому 2014 року на суму 276955,00 грн..

На підставі акту перевірки 29.07.2014 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000136211, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 415432,50 грн. з яких 276955,00 грн. - за основним платежем, 138477,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено, зазначене податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу позивача, проте було повернуто відповідачу із позначкою відділення поштового зв'язку "за заявою одержувача".

На підставі наказу відповідача від 23.07.2014 №576 в період з 23.07.2014 по 24.07.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ІКС Трейдінг Груп" та ТОВ "Некст Левел Солюшнз" за період березень 2014 року.

За результатами перевірки 25.07.2014 відповідачем складено акт перевірки, за висновками якого під час перевірки виявлено порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, 2 ст. 9 Закону №996-ХІV, пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 .п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.2 ст. 200, пп. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, Наказу №969, п. 8.25, 8.26, п. 11.9 Правил, що призвело до заниження податок на додану вартість у березні 2014 року на суму 259748,00 грн.

На підставі акту перевірки, 18.08.2014 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001472211, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 363675,00 грн. з яких 242450,00 грн. - за основним платежем, 121225,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу позивача, проте було повернуто відповідачу із позначкою відділення поштового зв'язку "за заявою одержувача".

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Судом встановлено, що за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, позивачем задекларовано податкового кредиту на загальну суму 378 200,00 грн.; з 01.03.2014 по 31.03.2011 позивачем задекларовано податкового кредиту на загальну суму 338 074,00 грн. по операціях з ТОВ "Ікс Трейдінг Груп", ТОВ "Некст Левел Солюшнз", ПП "Ін-Тегро".

02.01.2014 між позивачем і ТОВ "Ікс Трейдінг Груп" було укладено договір поставки №0201, відповідно до якого ТОВ "Ікс Трейдінг Груп" зобов'язався передати у власність позивачу сировину та матеріали, згідно із специфікацією, а позивач прийняти товар і сплатити його вартість. Доставка товару провадиться покупцем.

За наслідками виконання умов договору позивачу видавались податкові накладні на загальну суму 1598430,00 грн. у тому числі ПДВ 266405,00 грн., видаткові накладні на зазначену суму.

Розрахунки із ТОВ "Ікс Трейдінг Груп" за виконання зазначеного договору здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ "Ікс Трейдінг Груп", що підтверджується платіжними дорученнями на зазначену вище суму.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

02.01.2014 між позивачем і ТОВ "Некст Левел Солюшнз" було укладено договір поставки №020114, відповідно до якого ТОВ "Некст Левел Солюшнз" зобов'язався передати у власність позивачу сировину та матеріали, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар і сплатити його вартість. Доставка товару провадиться покупцем.

За наслідками виконання умов договору позивачу видавались податкові накладні на загальну суму 1518000,00 грн. у тому числі ПДВ 253000,00 грн., видаткові накладні на таку ж суму.

Розрахунки із ТОВ "Некст Левел Солюшнз" здійснювались у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ "Некст Левел Солюшнз", що підтверджується платіжними дорученнями на зазначену вище суму.

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за перевіряємий період, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій.

З метою здійснення перевезення придбаних товарів 03.02.2014 між позивачем та ПП "Ін-Тегро" було укладено договір на перевезення вантажу, відповідно до якого ПП "Ін-Тегро" зобов'язався доставити автомобільним транспортом довірений йому позивачем вантаж з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а позивач сплатити вартість перевезення вантажу.

Перевезення здійснювалось автомобілем марки ТАТА №АЕ8236ЕН, що належить ТОВ "Айсберг-Фіш". Зазначене підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортними накладними та відомостями з АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України.

Надані товарно-транспортні накладні оформлені належним чином, містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, автопідприємства; пункт навантаження/розвантаження; найменування автомобілю; прізвище та підпис водія; підпис та печатка перевізника.

Так, позивачем було надано довідку від 08.10.2014 №276, згідно якої придбана сировина у лютому 2014 року та березні 2014 року ТОВ "Ікс Трейдінг Груп" та ТОВ "Некст Левел Солюшнз" була використана позивачем у виробництві феротитану ФП-70 та феросилікомарганцю MnC17 для подальшої реалізації продукції.

Також, факт наявності у позивача придбаного товару у лютому та березні 2014 року та подальшого його переміщення до виробничого відділу для виготовлення продукції підтверджується наданими позивачем регістрами накопичення "Випуск продукції та послуг у планових цінах (бухгалтерський облік)".

Податковий орган, із посиланням на ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України зазначає про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті перевірки висновки є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки зроблені без повного та всебічного дослідження наявної інформації.

На даний час відсутні відомості щодо наявності судового рішення, яке б спростовувало факт реальності виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів вважає, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посадові особи відповідача зробили висновок про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства з посиланням на висновки акту перевірки підприємств-контрагентів по ланцюгу постачання, що не є належним доказом, та проігнорували факт наявності у позивача первинної документації, що підтверджує понесені останнім витрати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, з огляду на що заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі № 808/5672/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 01.09.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак