Постанова № 49651803, 03.09.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року справа № 823/2024/15

17 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Звенигородської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Звенигородська обєднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5513 грн 80 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5513 грн 80 коп., яка виникла відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи отримані в 2012 році від прийняття спадщини. Вищевказана заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснити без участі позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що станом на день звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 5 513 грн 80 коп, який виник внаслідок подання податкової декларації від 29.04.2014 № НОМЕР_1 про майновий стан і доходи за 2012 р..

У відповідності до вказаної декларації, ОСОБА_1 самостійно вказала суму нарахованого (виплаченого) доходу 44188 грн 28 коп. та суму податку в розмірі 6628 грн 24 коп.

За несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб відповідачу нарахована пеня в розмірі 20 грн 56 коп.

Як наслідок, загальна сума боргу ОСОБА_1 зі сплати податку на доходи фізичних осіб з урахуванням часткової сплати в розмірі 1135 грн та нарахованої пені в розмірі 20 грн 56 коп, складає 5513 грн 80 коп. Дана заборгованість підтверджується довідкою про суми податкового боргу (з урахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого боргу та розстрочених/відстрочених сум), щодо якого подається заява про стягнення податкового боргу в судовому порядку від 06.08.2015 № 325/23-12-28-019/2 (а.с. 5), розрахунком суми боргу по відповідачу від 06.08.2015 № 326/23-12-23-019/2 (а.с. 4) та обліковою карткою платника податків (а.с. 6) станом на 30.06.2014.

В звязку з тим, що відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобовязання в установлений законодавством строк, позивач склав та надіслав податкову вимогу форми «Ф» від 16.04.2015 № 122-19, яка отримана ОСОБА_1 особисто 23.04.2015, про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У визначені законом терміни загальна сума податкового боргу по податку з доходів фізичних в розмірі 5513 грн 80 коп. відповідачем добровільно сплачена не була, що спонукало податковий орган звернутися до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Підпунктом 54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд наголошує, зокрема, що особами відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п.174.3 ст. 174 ПК України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).

Зокрема, у відповідності до п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Як передбачено п.п.129.1.1 ч.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5513 грн 80 коп. не сплатив, а податкову вимогу не оскаржив, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 158 163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (20513, с. Киселівка, Катеринопільський район, Черкаська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь бюджету через Звенигородську обєднану державну податкову інспекцію головного управління ДФС у Черкаській області (20200, вул. Енгельса, 142, м. Звенигородка, Черкаська область, ідентифікаційний код 39785739) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 5513 (пять тисяч пятсот тринадцять) грн. 80 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель