Постанова № 49650452, 02.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 вересня 2015 р. № 820/7054/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.12.2014 року № 000291/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000292/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000293/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000294/20-40-21-03/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, прийняті відносно неї.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, вона посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, чим порушуються її права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.

В судовому засіданні позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили факт проведення ними, як інспекторами ГУ Міндоходів у Х/о, перевірки стосовно ФОП ОСОБА_1 в місті здійснення нею господарської діяльності з питань додержання суб"єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, про що було складено акт від 18.09.2014 р., де були встановлені порушення останнього, а саме: роздрібна торгівля алкогольнити напоями та тютюновими виробами без наявної ліцензії та їх зберігання в місцях, не внесених до Єдиного реєстру. Цьому передувала контрольна закупка пачки цигарок та пляшки слабоалкогольного напою, здійснена ОСОБА_5 Дана перевірка проводилась також разом з працівниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВСУ в Х/о, якими було складено протокол про адміністративне порушення ОСОБА_1 за ст. 156 ч. 1 КУпАП та вилучено товар, опис якого було складено ними.

Заслухавши представників сторін, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 18.09.2014 р. фахівцями Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці, в якій здійснює господарську діяльність ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 35-А, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт від 18.09.2014 р. № 210/20-40-21-02-10/НОМЕР_1, де були зафіксовані порушення законодавства України, а саме: встановлено факт реалізації пачки сигарет з фільтром "Kent" та однієї пляшки слабоалкогольного напою "Ром кола" за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також, перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, що не внесено в Єдиний державний реєстр місць зберігання роздрібних партій алкогольних виробі та тютюнових напоїв.

Також, в цій перевірці приймали участь працівники Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, якими було складено протокол ХА № 013795 від 18.09.2014 р. про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

За результатами даної перевірки 02.12.2014 р. відповідачем стосовно позивача були прийняті наступні рішення:

- № 000291/20-40-21-03/НОМЕР_1 - застосовано фінансові санкції у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії;

- № 000292/20-40-21-03/НОМЕР_1 - застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

- № 000293/20-40-21-03/НОМЕР_1 - застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії;

- № 000294/20-40-21-03/НОМЕР_1 - застосовані фінансові санкції у сумі 17000 грн. зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Суд не погоджується з такими рішеннями суб"єкта владних повноважень, з огляду на наступне.

Так, згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В даному випадку відповідач доказів щодо останнього не надав та окрім того це спростовується таким.

Форма рішення про застосування фінансових санкцій встановлена Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 02.06.2003 року №790.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування, сум податкових, зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Статтею 113 ПКУ передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податковому кодексу України.

Аналогічна позиція доведена Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 28.03.2014 року № 375/11/14-14.

Окрім того, з доказів справи вбачається, що 15.12.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова прийнято постанову у справі № 644/9847/14-п, яке набуло законної сили, яким справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вищий адміністративний суд України з цього приводу в своїй ухвалі по справі №2/17-2А зазначив, що факти, встановлені судом загальної юрисдикції по справі про адміністративні правопорушення, визнанні провини особи, повинні враховуватися адміністративним судом при розгляді справи про недійсність податкових повідомлень.

Таким чином, дана обставина підлягає врахуванню судом, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАСУ, при вирішенні даного спору.

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що при розгляді справи № 644/9847/14-п Орджонікідзевським районним судом м. Харкова із свідчень ОСОБА_4 встановлено, що саме він здійснив 18.09.2014 р. у торговій точці ФОП ОСОБА_1 контрольну закупку цигарок та слабоалкогольного напою, в той час, як при розгляді цієї справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували, що ця дія була вчинена останнім, що дає суду підстави не приймати пояснення свідків як належні докази у справі, у відповідності до ст. 70 КАСУ, оскільки вони є сумнівними.

Також, відповідачем стосовно цього не надано протоколу контрольної закупки, як це передбачено нормами законодавства про слідчо-розшукову діяльність.

Суд також звертає увагу, що твердження відповідача щодо вилучення під час зазначеної перевірки працівниками Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області описаного їхніми інспекторами товару, який належить позивачу, спростовується відповіддю Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 02.06.2015 р. № 66/3037, із якої вбачається, що 18.09.2014 р. в кіоску ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 35а, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол ХА № 13795 від 18.09.2014 р. за ст. 156 ч. 1 КУпАП, який було направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Ні про яке вилучення товару в даному випадку мова не йдеться.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.12.2014 року № 000291/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000292/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000293/20-40-21-03/НОМЕР_1, № 000294/20-40-21-03/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 61138, м. Харків, в"їзд Зеленодольській, буд. 3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.