Рішення № 496482, 19.03.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2007 р.

Справа № 27/14-07-311

За позовом

відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

До відповідача

державного підприємства Одеської залізниці

Про стягнення 10112,22 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Команов В.В., довіреність № 09/60 від 05.01.2007 року;

Від відповідача:

Кірічек С.В., довіреність № 430 від 13.11.2006 року;

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці –10112,22 грн.

У судовому засіданні від 19.02.2007 року Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому із посиланням на комерційний акт та ст. 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника відповідача, суд, встановив.

Між Позивачем і Відповідачем було укладено угоду від 23.07.2006 року на перевезення вантажу в вагоні № 53723193 на адресу третьої особи –Іллічівського Морського Торгівельного Порту за дорученням ПП «Каргоімпекс», експорт до Колумбії, якою у відповідності зі ст. 6 Статуту залізниць України є залізнична накладна № 48672425.

Відповідно до залізничної накладної № 48672425 Позивачем було відвантажено 11 пачок сталі тонколистової холодноканатної загальною масою 52,180 тн., які закріплено і розміщено, згідно затверджених схем, правильно.

Ціна однієї тонни прокату чорних металів, відповідно до специфікації № 154 SF до контракту № 12 ВNР/006-06 від 22.09.2005 року та розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви, складає 560 доларів США, що еквівалентно 2828,00 грн.

Під час комісійного вивантаження та перевірки вагона № 53723193 на станції призначення виявлена нестача вантажу в обсязі –3600 кг.

Нестача вантажу підтверджується:

- комерційним актом БК 044245*/772/81 від 25.07.2006 року, за яким «...значиться 11 пачок тонколистової холодноканатної, фактично виявилось 11 пачок сталі тонколистової холодноканатної. На всіх пачках є пакувальні ярлики. Пачки навантажені в один ярус 8 пачок навантажено уздовж вагону в два ряди по 4 пачки та 3 пачки навантажені поперек вагону в хвостовій частині вагону. Третя пачка від торцевих дверей ув’язнена нестандартними засобом дротом 6 мм в двох місцях. Порушено упаковку з жесті, мається маркування вапном. На 10 пачках упаковка з жесті не порушена по 7 поперечних та 6 поздовжніх окантовачних стрічок справні не порушені. Доступу до вантажу не має. Перевантаження пачки ув’язненої нестандартним засобом здійснювалась 25.07.2006 року. Для виявлення вантажу пачки здійснювалась таровка порожнього вагону на 150 т вагах, тара склала 21300 кг. Потім пачка була навантажена до порожнього вагону, здійснено перевантаження на 150 т вагах. При перевантажені виявилось брутто 22500 тара 21300 кг, нетто 1250 з упаковкою, вага упаковки згідно ярлика 150 кг, нетто без упаковки 1100 кг. що складає різницю ваги проти пакувального ярлика в сторону зменшення на 3600 кг. Перевантаження здійснювалось двічі, нестача підтвердилась. Нестача вантажу могла вміститися...»

- Актами загальної форми № 4399 від 25.07.2006 року та № 4901 від 25.07.2006 року.

Відповідно до п. 12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з розрахунком позивача, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки останнього від втрати вантажу складають – 10112,22 грн.

Відповідачем розрахунок суми позову наведений позивачем у позовній раяві не заперечувався.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Одеською залізницею відсутність вини у нестачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення –10112,22 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р № 26003000001 у Одеській філії АБ «Експорт-Банк»м. Одеса, МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(87504, м. Маріуполь, вул. Левченко,1), код ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002301510044 в філії «Іллічівське Головне відділення ПІБ»м. Маріуполь, МФО 334442 –10112,22 грн. основного боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.