Постанова № 49645398, 28.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р. Справа № 804/8326/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяНіколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача ОСОБА_1;

представник відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Союз до відповідач-1: ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області, відповідач-2: ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Прайд Союз звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача-1: ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області, відповідача-2: ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Прайд Союз», за результатами якої складено акт №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Прайд Союз» в підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок»,у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість,які визначені ТОВ «Прайд Союз», здійснені на підставі акту №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року;

- зобовязати ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Прайд Союз» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість,які ТОВ «Прайд Союз», зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р.;

- стягнути на користь ТОВ «Прайд Союз» з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі акта №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року службовими особами державної податкової інспекції в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено коригування в підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок»,у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ. Посилаючись на відсутність правових підстав для проведення зустрічної звірки, а також для коригування показників податкової звітності за результатами такої звірки, позивач вважає такі дії відповідача незаконними. Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідачем за результатами перевірки рішень про донарахування податкових зобов'язань винесено не було, що позбавляло його можливості здійснювати коригування показників податкової звітності з ПДВ в з електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Ухвалою суду від 13.07.15р. відкрито провадження по справі №804/8326/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.15р.

28.07.15р. в судовому засіданні представник позивача просив суд адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач-1,2 в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

28.07.15р. відповідач-2 подав до суду заперечення та клопотання, в якому просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

В свою чергу, відповідач 1 - ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи та у яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. На думку відповідача-1, відсутні підстави вважати, що відповідачем було здійснено коригування в обліковій картці платника податків позивача на підставі акта №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року, оскільки відповідачем, внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків та не призводить до зміни показників декларацій платника податків.

Відповідача-2: ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо позивача ТОВ «Прайд Союз» жодних рішень, дії чи бездіяльності, як субєкт владних повноважень не вичиняв. У звязку із тим, що ДПІ ніяких актів відносно позивача не складала, жодної інформації по ТОВ «Прайд Союз» до відповідних баз податкового органу не вносила, ДПІ не наділена повноваженнями на відновлення інформації, яка була внесена іншою ДПІ у порядку податкового контролю з урахуванням норм ПК України. Крім того, відповідач-2, вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду з даним адміністративним позовом, що встановлені ст. 99 КАС України. На обґрунтування думки щодо строку звернення до суду, вказав на те, що в для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, при цьому у даному позові ТОВ «Прайд Союз» зазначило, що дізналось про існування акта №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014р. від своїх контрагентів, жодним чином не підтверджуючи належним та допустимим доказом коли саме ця подія відбулась.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав:

08.09.2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Прайд Союз» при здійсненні фінансово - господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року, за результатами яких складено акт від 08.09.2014 року №2729/26-55-22-09/38900239 «Про неможливість проведення зустрічної звірки», яким встановлено:

- не підтвердження реальності проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.05.14р. по 31.07.14р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків;

- встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п. 198.1 ст.198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01.05.14р. по 31.07.14р. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість період з 01.05.14р. по 31.07.14р. в результаті чого були зменшені до 0.

При цьому як вбачається з акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідачем все ж таки проведено зустрічну звірку, не дивлячись на назву акта, на підставі службового посвідчення серії КВ №099832, виданого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та п.4.4 Наказу ДПА України від 22.04.11р. №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

В ході проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів покупцям, а також не підтвердження реальності господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за перевірений період.

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки, оскільки вони вчинені з порушенням встановленого порядку, а результати проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності платника податків.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як видно з акта про неможливість проведення зустрічної звірки (підпункт 1 Вступна частина), ТОВ " Прайд Союз" відсутнє за місцезнаходженням, що вказує про неможливість проведення у межах спірних правовідносин зустрічної звірки та є підставою для складення відповідного акта.

Пунктом 73.5 ст.73 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків з метою отримання податкової інформації.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 було затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок №1232).

Відповідно до п.2, п.3 Порядку №1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому п.2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової служби України №236 від 22.04.2011р. (далі - Методичні рекомендації №236), встановлено, що необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Згідно п.3.2 цих Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій. При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо. У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Відповідно до п.6, п.7 Порядку №1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Аналогічні положення закріплені п.4.5 та п.4.6 Методичних рекомендацій №236.

Згідно п.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової служби України №236 від 22.04.2011р., електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою ІС «Зустрічні звірки». У разі не підтвердження господарських відносин із суб'єктом господарювання зазначені матеріали (один примірник складених працівниками органу ДПС Довідки/Акта та належним чином завірені копії отриманих від суб'єкта господарювання матеріалів) одночасно із направленням електронних копій надсилаються органу ДПС - ініціатору поштою із повідомленням про вручення, при цьому отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження залишається органу ДПС - виконавцю. У разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

Пунктом 5.2 цих Методичних рекомендацій визначено, що отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

З аналізу наведених норм вбачається, що фактично акт (довідка), складений за результатами зустрічної звірки, - це службовий документ, який підтверджує факт проведення (або неможливості проведення) зустрічної звірки і є носієм доказової інформації про встановлені обставини під час проведення такої зустрічної звірки. При цьому, акт (довідка) лише фіксує такі обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії, а містить лише висновки, посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила зустрічну звірку.

Таким чином, позовна вимога у вигляді визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб або конкретного контролюючого органу при складанні акту (довідки) та формуванні у акті (довідці) певних висновків є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси платника податку. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення податкового органу, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно конкретного платника податку.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року не є та не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими а ні для платника податків, а ні для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході звірки обставин.

Акт є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, є податковою інформацією, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки, однак оцінка довідки (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо її складання) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такої довідки, або у випадку можливого використання такої довідки як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Суд зазначає, що дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації відповідачем повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для позивача.

Отже, виключно результат реалізації повноваження відповідача (а саме - рішення податкового органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню звірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання податковим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення такого органу.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач жодних рішень щодо позивача не виносив.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Прайд Союз» в підсистемах автоматизованої системи «Податковий блок»,у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість,які визначені ТОВ «Прайд Союз», здійснені на підставі акту №2729/26-55-22-09/38900239 від 08.09.2014 року, суд керується наступним.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сума грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації визначається платником податків самостійно, крім випадків, встановлених статтею 54 Податкового кодексу України.

Позивач стверджує, що ДПІ у Печерському районі змінила відомості про податкову звітність ТОВ "Прайд Союз" в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок".

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У свою чергу позивачем не наведено, як саме ДПІ у Печерському районі змінила в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" податкову звітність ТОВ "КЬЮ ТРЕЙД", яку саме податкову звітність та за який період, а також не надано відповідних доказів щодо внесених змін; а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та не підтверджуються документально.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності) як наявність порушеного права нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією із конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

Тому у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України, інформаційне-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідно для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Відповідно до п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку -фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 року визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП.», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів», єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»;, підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту, за результатами перевірок, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, в картці особового рахунку позивача податковим органом здійснено не було.

Таким чином, внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Безпідставними також є позовні вимоги про зобовязання ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Прайд Союз» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість,які ТОВ «Прайд Союз», зазначило у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р., оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі зібраної податкової інформації жодних змін та коригувань до ІС «Податковий блок» підсистеми «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України» не здійснювалось.

Жодних рішень, дії чи бездіяльності, як субєкт владних повноважень щодо позивача ТОВ «Прайд Союз» не вичиняв.

У звязку із тим, що ДПІ ніяких актів відносно позивача не складала, жодної інформації по ТОВ «Прайд Союз» до відповідних баз податкового органу не вносила, ДПІ не наділена повноваженнями на відновлення інформації, яка була внесена іншою ДПІ у порядку податкового контролю з урахуванням норм ПК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Прайд Союз" задоволенню не підлягає.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Союз до відповідач-1: ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Київській області, відповідач-2: ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31 липня 2015 року

Суддя ОСОБА_2