ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2015 р. Справа № 804/7773/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коренева А.О.,
при секретарі судового засідання Литвин Ю.Ю.,
за участю
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Криви Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.15 №0000055103, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПАТ «АрселорМіттал Криви Ріг», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.15 №0000055103. На обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки, викладені в ОСОБА_2 перевірки, є надуманими та безпідставними, тому оскаржуване рішення, яке прийнято на підставі таких висновків, він вважає незаконним. Позивачем зауважено, що висновки податкового органу базуються на твердженні про «нереальність вчинення господарських операцій», які були предметом перевірки, однак такий висновок є хибним, оскільки всі перевірені господарські операції позивача були ним здійснені і документально оформлені тисячами належним чином складеними документами первинного бухгалтерського обліку, які були надані перевіряючим Відповідача, що підтверджується описом паперових носіїв, наданих до перевірки. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.
Відповідач, СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що проведеною перевіркою позивача встановлено допущення останнім приписів податкового законодавства, у звязку з чим прийнято оскаржуване рішення. Так, СДПІ встановлено неналежне виконання умов укладених договорів між позивачем та його контрагентами в частині дефектність первинних документів, копії яких були надані до перевірки: відсутність первинних документів, зокрема: в довідках про вартість виконаних підрядних робіт/ та витратах не вказано адреса будівництва; в актах прийому виконаних підрядних роби не вказано найменування будівництва та його адреса, також, не вказано найменування об'єкта, до перевірки не надані первинні документи які підтверджують надання результатів викопаних робіт, а саме звітів, технічних проектів які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні \мови, строки і організацію виконання робіт, або інші документи; у видаткових накладних не зазначено посаду особи, яка отримувала товар, на штампі департаменту безпеки не вказано ПІБ постового; не вказано ПІБ посаду особи від постачальника: у прибуткових ордерах відсутній посада особи, яка отримала товар та ПІБ, підпис і посада особи, яка здала товар, не надано жодного документального підтвердження щодо транспортування ТМЦ (товарно - транспортні накладні, шляхові листи, заявки тощо), сертифікатів (паспортів) якості (відповідності) на придбані ІМЦ: 15 актах не зазначена дата підписання актів як генпідрядником так і замовником, в актах виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонт газополумяной апаратури не зазначена дата підписання даних актів як виконавцем так і замовником. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову, навівши доводи, викладені в акті перевірки та запереченнях проти позову.
Вивчивши доводи позову та заперечень, письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
З оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.02.15 №0000055103 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5 478 952,01 грн. (за звітні періоди 10.2014 р. та 09.2014) та визначення штрафних санкцій в розмірі 2 739 476,01 грн., вбачається, що воно прийнято на підставі акту перевірки від 02.02.15 №3/28-01-51-03/24432974 (том 1 а.с.108).
Означений акт перевірки від 02.02.15 №3/28-01-51-03/24432974 складений за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ при здійсненні фінансово-господарської діяльності позивача в період з серпня по вересень 2014 року з наступними підприємствами: ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» за серпень 2014 року, ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» за серпень 2014 року, ТОВ «ПІВДЕНБУДЧОРМЕТ» за серпень 2014 року. ПП «ЕЕФЕСТ ПЛЮС» за серпень 2014 року, ТОВ «ПОЛІМЕРТЕХНОЛОПЯ» за серпень 2014 року. ТОВ «ГІКП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ» за серпень 2014 року, ТОВ «РЕМЕКСКАВАТОРМАШ» за серпень 2014 року, ТОВ «БРИКЕТНА КОМПАНІЯ» за серпень 2014 року. TOB «ETДP» за серпень 2014 року, ТОВ «БМУ № 30» за серпень 2014 року, ТОВ «СЕМІОЛ» за серпень 2014 року. ТОВ «ТЕРНИСЕРВІСМОНТАЖ» за серпень 2014 року. ТОВ «ДНПРОЕУМА» за серпень 2014 року. ТОВ КОМПАНІЯ «КАРАВЕЛЛА» за серпень 2014 року, ТОВ «АКВАПЛАСТ» за серпень 2014 «АРІСМАШ» за вересень 2014 року.
За висновками вказаного ОСОБА_2 перевіркою встановлено порушення позивачем: - ст.22, п.44.1, п.44.6, ст.44, п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, 200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту та суми відємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду позивача за період з 01.08.14 по 31.10.14 на загальну суму 5 478 952,01 грн., у тому числі: серпень 2014р. 3 972 060,57 грн., вересень 2014р. 1 506 891,44 грн.; - пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4. ст.200 ПКУ, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 5 478 952,01 грн.
Підставою для означених висновків слугували судження посадових осіб СДПІ про формальне оформлення первинних документів по вказаних вище операціях та про їх юридичну дефектність. За змістом акту перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по зазначеними контрагентами-постачальниками до перевірки не було надано - належним чином оформлених сертифікатів якості товарів, що унеможливлює встановлення фактичного виробника продукції, регіон, в якому вироблено готову продукцію; - журналу видачі довіреностей, для встановлення осіб, які безпосередньо при здійсненні господарської операції; - документального підтвердження руху (транспортування) ТМЦ від контрагентів, а саме - належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, накладні, заявки, подорожні листи тощо, що свідчить про переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальників «АрселорМіттал Кривий Ріг»); документального підтвердження щодо надання дозволу замовника на будівельно-монтажних робіт субпідрядними організаціями; присутності працівників виконавця або субпідрядників на місцях проведення ремонтних робіт (перевіркою фактичного виконавця ремонтних робіт); присутності (наявності) машин підрядника (субпідрядника) на контрольно - пропускних пунктах, об'єктах будівельних майданчиках. Крім того, відповідачем зазначається про, що в довідках про вартість виконаних підрядних робіт та актах прийому виконаних підрядних робіт не вказано найменування будівництва та його адреса, до перевірки не надані первинні документи які підтверджують надання результатів: а саме звітів, технічних проектів які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, або видаткових накладні, не зазначено посаду особи, яка отримувала товари, на штампі безпеки не вказано ПІБ постового.
Не погоджуючись з рішенням від 09.02.15, прийнятим на підставі наведених висновків акту, позивачем в порядку адміністративного оскарження подані первинна та повторна скарги, які Рішенням МГУ ДФС Центральний офіс з ОВП від 16.05.15 та Рішенням ДФС України від 11.06.15 залишені без задоволення, а рішення без змін (том 1 а.с.85-120).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Судовим розглядом справи встановлено, що сума податкового кредиту в розмірі 5 478 952,01 грн., яка в подальшому трансформувалась у спірну суму бюджетного відшкодування, сформована позивачем в серпні 2014р. в розмірі 3 972 060,57 грн. та в вересні 2014р. в розмірі 1 506 891,44 грн. на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами позивача за наступними договорами: - Договір № 994 від 15.03.2013 між Позивачем та ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» «Послуги з розрізання, складування, навантаження металобрухту вагонів», Додаткова угода № 2 від 30.12.2013 до Договору № 994 від 15.03.2013; Договір підряду № 1525 від 13.05.2014 між Позивачем та ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» «Ремонтні роботи агломашини № 2 Агломераційного цеху № 1 металургійного виробництва ПАТ «АМКР», додаткова угода № 1 від 26.06.2014 до Договору № 1525 від 13.05.2014; додаткова угода № 2 від 12.08.2014 до Договору № 1525 від 13.05.2014; додаткова угода № 3 від 12.08.2014 до Договору № 1525 від 13.05.2014; додаткова угода № 4 від 28.08.2014 до Договору № 1525 від 13.05.2014; - Договір 3120 від 28.08.2014 між Позивачем та ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» «Ремонтні роботи вагоноперекидача і штовхана агломераційного цеху металургійного виробництва ПАТ АМКР», за серпень 2014; - Договір підряду № 715 від 30.04.2014 від 30.04.2014 між Позивачем та ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» «Ремонтні роботи вагоноперекидача і штовхача агломераційного цеху металургійного виробництва ПАТ АМКР»; - Додаткова угода № 1 від 21.05.2014 до договору № 715 від 30.04.2014; - Додаткова угода № 2 від 29.08.2014 до договору № 715 від 30.04.2014; - Договір підряду №1435 від 28.04.2014 між Позивачем та ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» «Ремонт механічного обладнання обєктів агломераційного цеху металургійного виробництва ПАТ АМКР», Специфікація № 5 від 29.08.2014 до договору № 1435 від 28.04.2014, - Договір № 2575 від 01.07.2014 між Позивачем та ТОВ «ПІВДЕНБУДЧОРМЕТ» «Поставка продукції - установка підйомна», за серпень 2014, специфікація № 1 від 01.07.2014 до договору № 2575 від 01.07.2014, - Договір № 2607 від 01.07.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Робота з ремонту будівлі ОНС ЦТВ гірничого департаменту ПАТ АМКР; - Договір № 2608 від 01.07.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТПЛЮС» «Робота з ремонту будівлі матеріального складу УКПРО гірничого департаменту ПАТ АМКР»; - Договір підряду № 2683 від 10.07.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Роботи по технічному обслуговуванню засобів і систем автоматичної пожежної сигналізації, охоронної сигналізації, системи оповіщення...», - Договір № 554 від 30.01.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Виконання робіт по випробуванню та ремонту газополум'яної апаратури в цехах (коксохімічного виробництва, металургійного виробництва)», - Договір підряду № 907 від 12.02.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Робота по випробуванню і техобслуговуванню газополумяної апаратури в цехах гірничого департаменту ПАТ АМКР»; - Договір підряду № 913 від 13.02.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Робота по технічному обслуговуванню пожежних кран-комплектів в цехах гірничого департаменту ПАТ АМКР», - Договір підряду № 558 від 30.01.2014 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Робота по технічному обслуговуванню кран-комплектів в цехах коксохімічного виробництва, металургійного виробництва»; - Договір підряду № 1689 від 15.05.2013 між Позивачем та ПП «ГЕФЕСТ ПЛЮС» «Робота по технічному обслуговуванню технічних засобів пожежної сигналізації та пожежогасіння КГДтаБ», - Договір №4600055848/9 від 06.12.2014 між Позивачем та ТОВ «ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЯ» «Поставка продукції»; - Договір підряду № 317 від 03.01.2014 між Позивачем та ТОВ «ПКП УКРПРОМТЕХНОЛОГІЯ» «Робота по заливанню броні конуса подрібнення композиційним матеріалом дробарок СН880 EC, CP880EEF на ДФ та ККД 1500/180 на ДФ-3,4 РУ гірничого департаменту, Додаткова угода № 1 від 21.05.2014 до договору № 317 від 03.01.2014, Додаткова угода № 2 від 27.06.2014 до договору № 317 від 03.01.2014; - Договір підряду №2614 від 02.07.2014 між Позивачем та «ПКП УКРПРОМИЕХНОЛОГІЯ» «Робота по заливанню броні дробарок композиційними матеріалами КСД 2200, КМДТ 2000, 2200 на ДФ Гірничого департаменту; - Договір № 1469 від 03.04.2014 між Позивачем та ТОВ «Ремекскаватормаш») «Поставка продукції - вісь натяжна 3519.05.02.081», Специфікація № 1 від 09.04.2014 до договору № 1469 від 03.04.2014; - Договір № 376 від 13.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Українська брикетна компанія» «Поставка продукції», - Договір № 2327 від 12.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Робота з ремонту трубо- та пульпопроводів (міжцехові комунікації) коксового цеху № 1 коксохімічного виробництва, - Договір підряду № 3408 від 24.09.2013 між Позивачем та ТОВ «БМУ № 30» «Ремонт складу концентрату РЗФ-1 гірничого департаменту, Додаткова угода № 1 від 08.10.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013, Додаткова угода № 2 від 08.10.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 3 від 08.10.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 4 від 08.10.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 5 від 17.12.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 6 від 25.12.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода№ 7 від 25.12.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 8 від 25.12.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 9 від 25.12.2013 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 10 від 16.01.2014 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода №12 від 11.02.2014 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 13 від 15.04.2014 до договору № 3408 від 24.09.2013; Додаткова угода № 14 від 15.04.2014 до договору № 3408 від 24.09.2013; Договір № 2497 від 23.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Демонтаж основних фондів цеху уловлювання коксохімічного виробництва»; Договір № 1613 від 15.04.2014 між Позивачем та «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт теплотраси 159мм 273 мм 108 мм ЦВТ ПАТ АМКР; - Додаткова угода № 1 від 16.05.2014 до договору № 1613 від 15.04.2014; - Договір № 1617 від 18.04.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Відновлення дорожнього покриття та майданчиків, підмостків, будівель та споруд ЦТВ; - Договір № 1703 від 22.04.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Роботи з технічного обслуговування електрообладнання ділянки сепарації і фільтрації РЗФ-2, - Договір № 2273 від 10.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт комунікацій сульфатного відділення цеху уловлювання коксохімічного виробництва», - Додаткова угода № 1 від 06.10.2014 до договору № 2273 від 10.06.2014, - Договір № 313 від 03.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Технічне обслуговування електрообладнання насосів 8Гр8 РЗФ-1 гірничого департаменту», - Додаткова угода № 1 від 06.11.2011 до договору № 313 від 03.01.2014, - Договір № 1690 від 95.05.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт галереї № 10 АЦ-3 металургійного виробництва», - Договір № 1179 від 11.03.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт кінцевого газового холодильника № 2 цеху вловлювання коксохімічного виробництва», - Договір № 677 від 30.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Робота із заміни витратних матеріалів (чохлів) на вакуум-фільтрах ДОО-100-2,5 РЗФ-2, - Договір № 2642 від 04.07.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт корпусу середньо-дрібного дроблення ДФ гірничого департаменту», - Договір № 2688 від 10.07.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт складу концентрату РЗФ-1 гірничого департаменту», - Договір № 2802 від 21.07.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт конвеєра № 0-15 РЗФ-2 гірничого департаменту», - Договір № 307 від 03.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Технічне обслуговування механічного обладнання барабанів сепараторів РЗФ-1 гірничого департаменту, - Договір № 299 від 03.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Обслуговування сантехнічного обладнання і ГОУ РЗФ-2», - Додаткова угода № 1 від 24.11.2014 до договору № 299 від 03.01.2014, - Договір № 967 від 17.02.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Обслуговування конвеєрного транспорту РЗФ-2», - Договір № 393 від 10.01.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Поточний ремонт механічного обладнання РЗФ-2», - Додаткова угода № 1 від 05.02.2014 до договору № 393 від 10.01.2014, - Договір № 1727 від 23.04.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Ремонт комунікацій бензольно-скруберного коксохімічного виробництва», - Договір № 972 від 17.02.2014 між Позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 30» «Технічне обслуговування механічного обладнання сепараторів РЗФ-2», - Договір № 2587 від 27.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» «Ремонт конвеєра СК-1 з електричним устаткуванням корпуса збагачення РЗФ-1; - Додаткова угода № 1 від 08.12.2014 до договору № 2587 від 27.06.2014; - Договірпідряду №2693 від 10.07.14 між Позивачемта ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» «Ремонт корпусу збагачення РЗФ-1», - Договір підряду№2400 від 17.06.14 між Позивачем та ТОВ « «Терни-Сервісмонтаж» «Ремонт корпусу збагачення РЗФ-1»; - Договір підряду №2792 від 18.07.14 між Позивачем таТОВ «Терни-Сервісмонтаж» Ремонт гідро циклів секції № 6А з металоконструкціями та електроосвітленням РЗФ-1; Договірпідряду №3117 від 09.09.13 між позивачем та ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» «Ремонт корпусу збагачення РЗФ-1», Додаткова угода № 2 від 19.09.2013 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 3 від 19.09.2013 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 4 від 19.09.2013 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 5 від 08.11.2013 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 6 від 17.12.2013 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 16 від 11.02.2014 до договору № 3117 від 09.09.2013; Додаткова угода № 17 від 10.04.2014 до договору № 3117 від 09.09.2013; - Договір № 2188 від 02.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» «Роботи на обєкті ГД Технічне переоснащення та модернізація дробарної та збагачувальної фабрик. Секція № 2»; Специфікація № 1 від 02.06.2014 до договору № 2188 від 02.06.2014; Договірпідряду №1623 від15.04.2014 між позивачем та ТОВ«Терни-Сервісмонтаж» «Ремонт конвеєра СК-7 з електрообладнання РЗФ-1»; - Договір № 1885 від 27.05.2014 між Позивачем та ТОВ «АКВАПЛАСТ» «Демонтаж мереж технічного водоводу ДП-8 цеху водопостачання металургійного виробництва; - Договір № 927 від 12.02.2014 між Позивачем та ТОВ «АКВАПЛАСТ» «Закладання свищів, прогарів, пробоїн, накладкою бандажів, хомутів, чеканкою...»; - Договір № 1021 від 18.03.2013 між Позивачем та ТОВ «ЕТАР» «Послуги по перевезенню у міжміському сполученні металопродукції»; - Додаткова угода № 1 від 20.02.2014 до договору № 1021 від 18.03.2013; - Додаткова угода № 2 від 28.03.2014 до договору № 1021 від 18.03.2013; Додаткова угода№ 6 від 30.05.2014 до договору № 1021 від 18.03.2013; Договір№ 1418 від16.04.2014 між позивачем та ТОВ «ЕТАР» «Проведення розкривних робітпри розробці західного борту карєру «південний»шляхом виділення...» за серпень, вересень 2014; Додаткові угоди 1,2,3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10,11,12 до договору № 1418 від 16.04.2014; Договір № 3392 від 25.09.2013 між Позивачем та ТОВ «ЕТАР» «Автотранспортні послуги по перевезенню в міжміському сполученні вантажу»; Додаткова угода № 1 від 30.12.2013 до договору № 3392 від 25.09.2013; Договір № 90 від 16.12.2013 між Позивачем та ТОВ «Дніпрогума» «Поставка продукції»; Договір № 1835 від 08.05.2014 між Позивачем та ТОВ «АРИСМАШ» «Поставка продукції» за вересень 2014; Специфікація № 1 від 08.05.2014 до договору № 1835 від 08.05.2014; Договір № 14 від 06.12.2013 між Позивачем та ТОВ «Семіол» «Поставка продукції; Специфікація № 3 від 10.12.2013 до договору № 14 від 06.12.2013; Специфікація № 4 від 17.12.2013 до договору № Г4 від 06.12.2013; Договір № 2326 від 13.06.2014 між Позивачем та ТОВ «Семіол» «Поставка продукції»; Специфікація № 2 від 27.06.2014 до договору № 2326, Договір № 2855 від 05.08.2014 між Позивачем та ТОВ «Каравелла» «Поставка продукції».
Задля підтвердження правомірності формування позивачем спірної суми податкового кредиту та реальності наведених вище угод позивачем до контролюючого органу та до суду надані наступні документи первинного бухгалтерського обліку: - договори (контракти) з додатками, товарно-транспортні (в т.ч. залізничні) накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери; акти прийому-передачі ТМЦ, послуг, робіт, довідки про вартість робіт, акти на використані при ремонті матеріали та повернення залишків, акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запчастин і деталей підрядниками, специфікації прийому виконаних підрядних робіт з відомістю поставки матеріалів, акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій, деталей, отриманих при демонтажі під час ремонтів і їх використання, довідки про те, що підрядники не користувались послугами Позивача, що входять до складу його загальновиробничих витрат, замовлення/накладні на отримання Позивачем технічної документації від підрядників, договірні вартості робіт, податкові накладні, рахунки на оплату, розрахунки коригування, платіжні доручення, банківські виписки. Факт надання таких документів відповідачу не заперечується СДПІ та підтверджується описом паперових носіїв, наданих до перевірки позивачем (том 1 а.с.121-133).
Розвязуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків податкових зобовязань з ПДВ, податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування визначений приписами Податкового кодексу України.
Приписами п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності)податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених в п.201.1. ст.201 ПКУ; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).
Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.
Податкові накладні, на підставі яких сформована спірна сума податкового кредиту, надані позивачем на підтвердження правомірності формування спірної суми податкового кредиту, як і виписки з банку, що підтверджують проведення позивачем розрахунків за товари/послуги з зазначеними вище контрагентами, були надані відповідачу в ході перевірки, зауваження щодо оформлення таких документів відповідачем не наведені. Не заперечується відповідачем і той факт, що податкові накладні, спірні суми податкового кредиту за якими віднесені позивачем до податкового кредиту, виписані його контрагентами, які на час їх оформлення знаходились в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.
Суд зазначає, що зміст перелічених первинних документів, що виступили підставою внесення відповідних записів до документів бухгалтерського та податкового обліку, в повній мірі відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, містять назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документи, відомості про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Так, у наданих актах виконаних робіт вказано найменування обєкта, у довідках про вартість виконаних підрядних робіт є посилання на номер акту виконаних робіт, до якого вона відноситься, зміст актів дозволяє дійти висновку, які саме види будівництва і де були виконані. Також суд зазначає, що вимога відповідача про надання документів, що підтверджують переміщення на території позивача робітників підрядника, механізмів для виконання робіт є безпідставною, оскільки чинним законодавством України не передбачене обовязкове встановлення пропускного режиму на такого роду підприємствах, яким є підприємство позивача.
Суд відмічає, що відомості щодо наявності чи відсутності ліцензій і дозволів у підрядників контрагентів не є документами бухгалтерського обліку, такі ліцензії є документами державного зразка, які засвідчують право ліцензіата на провадження зазначеного в них видів господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Окремо слід зазначити, що такі документи мають знаходитись не у позивача, а у осіб, які здійснюють підрядні роботи.
Також суд зважує на те, що ані наведеними вище договорами з контрагентами, ані будь-якими нормативними документами не встановлено обовязковості підтвердження факту виконання робіт чи надання послуг такими документами, як звіти, технічні проекти, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, підтверджують факт підвезення працівників підрядника до обєкту виконання робіт. Факт виконання робіт/послуг за умовами вищезазначених договорів підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт/послуг, які є в наявності у позивача та були надані відповідачу до перевірки.
Суд відмічає, що в кожному акті виконаних робіт вказано назву підприємства позивача та обєкт підрядних робіт, всі обєкти підрядних робіт по вказаних вище договорах знаходяться на території позивача, отже їх адреса не відрізняється від адреси Позивача. ОСОБА_5 приймання виконаних підрядних робіт є змістовними, максимально деталізованими з технічної точки зору та мають всі необхідні реквізити документів первинного бухгалтерського обліку. Кожен акт підписаний директором контрагента та позивача та іншими відповідальними посадовими особами обох підприємств.
Суд зважує на те, що надані позивачем акти, в сукупності з іншими наданими до перевірки актами, довідками, рахунками, податковими накладними підтверджують факт виконання контрагентами робіт та надання послуг.
З приводу відсутності на видаткових накладних і прибуткових ордерах посади особи, яка отримувала товар від Позивача, суд вказує на таке. Окрім таких документів на підтвердження факту поставки товару відповідачу були надані також оформлені та підписані договори з додатками, рахунки на оплату, видаткова накладна, прибутковий ордер, податкова накладна. Зі змісту прибуткових ордерів та видаткових накладних вбачаються печатки Цеху складського господарства Позивача з відповідним номером складу, а також підпис та ПІБ особи, яка прийняла товар від Позивача. Згідно з довіреністю № 14-17юр від 20.01.2014, виданою кладовщикам позивача на право приймання товару та підписання відповідних документів, підпис на вищевказаних накладних та прибуткових ордерах відповідає підпису кладовщиці ОСОБА_6. Отже, наведені документи у сукупності дозволяють ідентифікувати особу, яка приймала безпосередню участь у господарських операціях, що перевірялися та спростувати сумніви щодо їх реальності.
Твердження Відповідача щодо відсутності факту, який би підтверджував поставку наладочного комплексу для ЄПТ-1000 також не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки поставка даної продукції підтверджується наступними документами: Договором № 2326 від 13.06.2014. рахунком-фактурою, прибутковим ордером, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, податковою накладною (до вказаного договору).
З приводу ненадання позивачем на підтвердження права на податковий кредит сертифікатів якості суд зазначає, що сертифікати якості за умовами договорів супроводжують продукцію. Разом з тим, приписами ПКУ не визначено, що такі сертифікати якості мають зберігатись платником податків після використання продукції задля підтвердження права на податковий кредит. За своїм змістом сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, факт поставки товарів сертифікат якості не підтверджує.
Також суд зважує на те, що твердження відповідача про ненадання позивачем документів щодо проходження через його контрольно-пропускні пункти автотранспорту, яким відбувалася доставка товару, спростовується штампами контрольно-пропускних пунктів департаменту безпеки позивача на видаткових накладних, які додатково свідчать, що товар, зазначений у видатковій накладній заїхав на територію позивача на транспортному засобі, зазначеному у товарно-транспортній накладній через КПП, і цей факт зафіксував постовий служби охорони підприємства, який ніс службу на контрольно-пропускному пункті у час, вказаний на штампі.
З приводу доводів відповідача про оформлення товарно-транспортних накладних з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» при оформленні товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними, а відсутність товарно-транспортних накладних сама по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції. Крім того, позиція відповідача, яка ґрунтується на відсутності товарно-транспортних накладних, суперечить позиції Міністерства Доходів і зборів, викладеній в листі від 19.09.13 №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128, відповідно до якої товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.
З приводу відсутності у позивача товарно-транспортних накладних у випадках транспортування вантажів автомобільним транспортом покупця чи продавця, суд вказує на те, що аналіз Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні дозволяє дійти висновку, що коли перевезення вантажу здійснюється власним транспортом продавця (вантажовідправника) чи покупця (вантажоотримувача), товарно- транспортні накладні не оформлюються.
Посилання відповідача в акті перевірки та запереченнях проти позову на акти перевірок таких контрагентів позивача як ТОВ Реал-Строй», ТОВ «Кривбасремонт», ПП «Гефест-Плюс», ТОВ «Полімертехнологія», ТОВ «Ремексаватормаш» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення їх фінансово-господарських взаємовідносин та підтвердження реальності здійснення їх господарських операцій з контрагентами другої/третьої/четвертої ланки по відношенню до позивача, є безпідставними з огляду на таке.
Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» позивач та контрагенти позивача, контрагенти контрагентів є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Зазначаючи про відсутність факту придбання товарів та послуг у зазазначених вище контрагентів, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними СДПІ до суду не надано.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, саме законом, а не актами, в тому числі актами перевірок податкових органів, які б факти в таких актах не були відображені. Вказані в ОСОБА_5 перевірки, на які посилається відповідач, висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб ДПІ, що складали такі акти.
Таким чином, судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог вищенаведених норм податкового законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит в розмірі 5 478 952,01 грн. Натомість встановлено, що податкові накладні видані особами, які на час їх видачі були зареєстровані платниками податку на додану вартість та дієздатними юридичними особами. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. ОСОБА_5 платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентами певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, як не доведено і факту наявності порушення позивачем положень ст.185, ст.198, ст.200 ПКУ, про яке зазначено у висновку акту перевірки.
Оскільки судом досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують як здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами так і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Також суд зазначає, що відповідачем не зазначено про порушення позивачем порядку розрахунку суми відємного значення, яка в подальшому трансформувалась у спірну суму бюджетного відшкодування, факт сплати позивачем податку у попередніх періодах в розмірах, що не є меншими за визначену суму бюджетного відшкодування в вересні та жовтні 2014р. (1 506 891,44 грн. та 3 972 060,57 грн.) відповідачем не заперечується.
Беручи до уваги наведене, суд констатує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.02.14 № НОМЕР_1 не відповідає вимогами ПКУ, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Отже позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Криви Ріг» підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 09.02.14 № НОМЕР_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Криви Ріг» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 31.08.15.
Суддя ОСОБА_7
Судове рішення № 49645395, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 25.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/7773/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: