Постанова № 49645229, 25.01.2011, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 р., 11 год. 40 хв. м. Львів № 2а-16/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 районний центр зайнятості до ОСОБА_2 про про стягнення допомоги по безробіттю ,

В С Т А Н О В И В :

04.01.2011 року ОСОБА_3 районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 виплачену допомогу по безробіттю в сумі 5 921,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 22.11.2007 р. було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Однак після надання йому такого статусу стало відомо, що відповідач працював за цивільно-правовою угодою та отримував дохід. Про дану обставину відповідач не повідомив ОСОБА_3 районний центр зайнятості, що призвело до незаконного одержання допомоги з безробіття в межах періоду з листопада 2007 р. по січень 2009 р. Вважає, що нарахована та виплачена відповідачу сума допомоги по безробіттю за період з 29 листопада 2007 р. по 22 листопада 2009 р. в розмірі 5 921,95 грн. підлягає поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що допомогу він отримував, про працевлаштування центр зайнятості не повідомляв; розмір призначеної йому допомоги був меншим за прожитковий мінімум і він змушений був шукати додаткові джерела коштів для існування. Тому коли йому було запропоновано додаткову роботу в ОСББ «Островчик», він погодився. Голова ОСББ запевняла, що нікому не повідомить про його працевлаштування, проте слова не стримала. На даний час в нього немає коштів, що б повернути отриману допомогу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.11.2007 р. ОСОБА_2 звернувся з заявою до ОСОБА_3 районного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю один раз місяць.

Згідно з наказом № НТ 071129 від 29.11.2007 р. ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

01.05.2007 р. між ОСББ «Островчик»(Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено цивільно-правову угоду, згідно якої Замовник доручає Виконавцю, а останній бере на себе зобовязання з надання послуг, забезпечення їх належної експлуатації, утримання житлового комплексу та прибудинкової території в порядку, обсязі та на умовах, визначених цією угодою. Пунктом 3 цієї угоди визначено порядок винагороди виконавця-управителя та порядок розрахунків.

В подальшому, між ОСББ «Островчик»(Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено трудові угоди від 01.08.2008 р., 01.09.2008 р., 01.10.2008 р., 31.10.2008 р., згідно умов яких ОСОБА_2 зобовязувався виконувати ремонтні роботи сантехніка і електрика (заміна і ремонт кранів, постійний контроль за електроприладами). Вартість робіт за кожною з угод становила 195 грн., а в тексті угод вказано, що робота виконана і прийнята.

Згідно з довідкою про доходи, отримані ОСОБА_2 за період роботи в ОСББ «Островчик»з листопада 2007 р. по жовтень 2008 р., йому виплачено 1 595 грн.

В цей період ОСОБА_2 ще перебував на обліку в ОСОБА_3 районному центрі зайнятості як безробітній та отримував у звязку з цим допомогу. За період з листопада 2007 р. по листопад 2008 р. ОСОБА_2 отримав 5 921,95 грн. допомоги по безробіттю.

Відповідно до отриманих результатів звірки баз даних з ДПІ у ОСОБА_3 районі, центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт № 275 від 27.08.2010 р. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ОСББ «Островчик»та отримував дохід.

Наказом ОСОБА_3 районного центру зайнятості № 252 від 09.09.2010 р. прийнято рішення про повернення відповідачем отриманої обманним шляхом допомоги по безробіттю в сумі 5 921,95 грн. Відповідач кошти добровільно не повернув. Таким чином, вимоги позивача відхилив.

Зазначені фактичні обставини сторони визнають. Спір виник у звязку із правовою оцінкою дій відповідача, який під час отримання статусу безробітного не повідомив про отримання іншого доходу на підставі цивільно-правових угод за цей період. Вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р., Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р., Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом №125/116, 11.03.2008 р. Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України.

Статтею 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

В свою чергу, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до Положення Про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" № 47 від 24.06.1991 року, основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, раціональне й ефективне використання державного фонду сприяння зайнятості населення..

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наказом № 125/116, 11.03.2008 р. Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним (надалі Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунком 8 Порядку передбачено, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Наведені положення Порядку фактично встановлюють право центру зайнятості на звернення до суду з вимогою про стягнення безпідставно отриманої суми допомоги по безробіттю. Суд приймає до уваги, що єдиним способом стягнення виплаченої допомоги на випадок безробіття є звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного Суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_3 районний центр зайнятості є субєктом владних повноважень - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Заявлений ним позов подано на виконання визначених законом владних управлінських функцій. Право на звернення до суду із позовом є способом реалізації компетенції цього органу. Тому спір належить до компетенції адміністративного суду.

Оцінюючи підстави позову, Суд керується наступним. Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р., у якій визначено, що безробітними є працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (в редакції, що діяла станом на квітень 2007 року), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (надалі Порядок № 219) незайняті громадяни…, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації. Під час проведення реєстрації кожна особа самостійно або за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), засвідчує особистим підписом достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форму картки затверджує Мінпраці.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить відповідний запис у картці.

У п. 11 Порядку № 219 передбачено, що державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п. 12 Порядку № 219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Надання ОСОБА_2 статусу безробітного з 29.11.2007р. стало передумовою виплати йому допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2. ст. 6 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на забезпечення та соціальні послуги мають незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Разом з тим, ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю. Так, ч. 4 ст. 22 цього ж Закону передбачено, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Аналогічна за змістом норма міститься і п. 2.9 в Порядку про надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" № 307.

Заява про надання ОСОБА_2 статусу безробітного містить запис «в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займаюся, пенсію не отримую». Водночас, інформація про зайняття ОСОБА_2 трудовою діяльністю та отримання доходу підтверджується даними ДПІ у ОСОБА_3 районі.

Отримання допомоги по безробіттю відповідачем в ОСОБА_3 районному центрі зайнятості за період з листопада 2007 р. по листопад 2008 р. впливає на правомірність отримання такої допомоги. На думку Суду, не повідомлення цих відомостей заявником є недобросовісним виконанням обовязків, передбачених п.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", стало наслідком безпідставного отримання допомоги по безробіттю. Водночас, у ст. 68 Конституції України зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням наведеного, покликання позивача про безпідставне отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю знайшло підтвердження в судовому засіданні. Як наслідок, ОСОБА_2 отримав допомогу з безробіття, права на яку не мав, тобто безпідставно.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобовязана повернути потерпілому це майно. Зазначена норма застосовується і тоді, коли майно набуте без вини набувача.

З огляду на це, Суд вважає, що за період з 29.11.2007р. по 22.11.2008 р. допомога з безробіття у розмірі 5 921,950 гривень сплачена ОСОБА_2 безпідставно, а тому цю суму слід з нього стягнути на користь позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцепроживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 районного центру зайнятості (ідентифікаційний код 20848943, місцезнаходження: м. Броди, вул. Гончарська, буд. 15) 5921 (пять тисяч девятсот двадцять одну) гривню 95 (девяносто пять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 січня 2011 року.

Суддя Кравчук В.М.