Постанова № 49632529, 13.08.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6230/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н.Ю.

при секретарі Кулінець С.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Держдавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ДПІ в місті Рівному провела документальну виїзну перевірку ТОВ «Траінекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки складений акт від 07.04.2015 року № 102/17-16-22-02/22557008, у висновках якого описано виявлені податковим органом порушення, у звязку із чим відносно нього, як директора, складений протокол про адміністративне правопорушення серії АА №813179 від 07.04.2015 року. Протоколом встановлено порушення порядку нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого не сплачено єдиного внеску за червень 2012 грудень 2012 року на загальну суму 859,57 грн., в тому числі за ставкою 36,83% в сумі 784,57 грн. та за ставкою 3,6% в сумі 75 грн. , за що передбачена відповідальність ч.1 ст.165-1 КпАП України. За результатами розгляду вказаного протоколу ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області він притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510 грн., про що винесено постанову про накладення адміністративного стягнення Серії АА №056479 від 16.04.2015 року. Вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав: період вчинення правопорушення виходить за межі періоду перевірки; термін сплати податків є подією одноразовою а не триваючою, подія несплати податків відбулася в 2012 році, отже на момент складання протоколу, як і на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися законодавчо встановлені строки для накладення стягнення, передбачені ст. 38 КпАП України. Вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, відповідно п.7 ч.1 ст.247 КпАП України.

Згідно письмових заперечень відповідача на адміністративний позов вбачається, що позов необґрунтований, виходячи із того, що твердження позивача безпідставні, не відповідають положенням ст. 38 КпАп. Позов не підлягає до задоволення, оскільки акт від 07.04.2015 року має преюдиціальне значення для складеного щодо директора підприємства протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної в подальшому постанови за підсумками його розгляду постанови.

Представник позивача повністю підтримала доводи та вимоги позовної заяви в суді. Пояснила, що недоїмка до бюджету в сумі суму 859,57 грн. погашена товариством до бюджету в повному обсязі після проведеної перевірки. Додатково пояснила, що відповідно до п.2.1 посадової інструкції директор здійснює оперативне управління підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Товариства, передбачених його Статутом. Ведення бухгалтерського обліку , складання фінансової та податкової звітності, її подання за формою в порядку та у строки, встановлені законом, здійснює головний бухгалтер підприємства на підставі посадової інструкції. Таким чином, субєктом правопорушення ч.1 ст.165-1 КпАП України є саме головний бухгалтер, а не директор, оскільки обовязок ведення податкового обліку та перерахування податків і зборів безпосередньо покладений на посадову особу головного бухгалтера. Просить адміністративний позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати оспорену постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 165-1 ч.1 КпАП України.

Представник відповідача не визнала позовні вимоги в суді, вважаючи їх безпідставними, повністю підтримала письмові заперечення на адміністративний позов. Пояснила, що відповідачем ухвалена постанова із дотриманням положень чинного законодавства, а позивач є посадовою особою, за підписом якої подаються фінансові звіти і проводились нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого не сплачено єдиного внеску за червень 2012 грудень 2012 року, яка здійснює контроль та своїм підписом посвідчую правильність нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а по своїх посадових обовязках забезпечує додержання законності ТОВ, відповідно є субєктом адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.1 КпАП України. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Оцінюючи пояснення сторін, досліджені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 працює директором ТОВ «Траінекс», код ЄДРПОУ 22557008, що встановлено актом перевірки ТОВ «Траінекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2013 року по 31.12.2014 року від 07.04.2015 року № 102/17-16-22-02/22557008, підтверджується доказами і доводами сторони позивача.

За результатами вищезгаданої перевірки у висновках акту від 07.04.2015 року № 102/17-16-22-02/22557008 описано виявлені податковим органом порушення, у звязку із чим відносно директора ОСОБА_3, складений протокол про адміністративне правопорушення серії АА №813179 від 07.04.2015 року. Протоколом встановлено порушення порядку нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого не сплачено єдиного внеску за червень 2012 грудень 2012 року на загальну суму 859,57 грн., в тому числі за ставкою 36,83% в сумі 784,57 грн. та за ставкою 3,6% в сумі 75 грн., за що передбачена відповідальність ч.1 ст.165-1 КпАП України. За результатами розгляду вказаного протоколу заступником начальника ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_4 винесено постанову серії АА №056479 від 16.04.2015 року про накладення адміністративного стягнення, якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Копія постанови 17.04.2015 року вручена позивачу під розписку, а 27.04.2015 року така постанова ос порена шляхом подання адміністративного позову до суду.

Оцінюючи доводи позивача в частині незаконності постанови заступника начальника ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області ОСОБА_4 серії АА №056479 від 16.04.2015 року внаслідок порушення передбаченого ст. 38 КпАП України двохмісячного строку накладення адміністративного стягнення, суд дійшов до висновку, що передбачене ст. 165-1 ч.1 КпАП України правопорушення, за яке ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності, відноситься до триваючих правопорушень, яке виявлене компетентними органами з актом перевірки від 07.04.2015 року, із урахуванням встановленої поясненнями сторін тривалої несплаченої із грудня 2012 року по квітень 2015 року недоїмки до бюджету на загальну суму 859,57 грн., в результаті порушення порядку нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за червень-грудень 2012 року.

Відповідно положень ч.1 ст. 38 КЗпП України, адміністративне стягнення при триваючому правопорушенні може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду.

Доводи позивача в частині незаконності накладення стягнення, виявленого поза межами періоду перевірки не заслуговують на увагу суду, оскільки має місце порушення порядку нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого не сплачено єдиного внеску, що не обмежується строком, порушення включені до акту перевірки, який не оспорений, не скасований і є чинним.

Доводи в частині того, що позивач не є субєктом правопорушення за ч.1 ст. 165-1 КпАП України спростоване переконливими доводами представника відповідача, в тому, що правильність звітів щодо нарахування Єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого не сплачено єдиного внеску, посвідчується позивачем, як посадовою особою, директором товариства, що витікає із його посадових обовязків, та є підставою адміністративної відповідальності за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування і загальнообовязкове державне пенсійне страхування /ч.1 ст. 165-1 КпАП України/.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач при накладенні на позивача штрафу за порушення передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП діяв правомірно, не перевищив свої повноваження та не порушив вимоги КУпАП.

Доказів, які б спростовували зазначене і підтверджене в постанові та протоколі про адміністративне правопорушення правопорушення в його діях позивач суду не надав.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,7-10,18,70-72,79,86,99,103,122,158-163,167,171-2,185,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Держдавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною, скасування постанови заступника начальника ДПІ у м. Рівному ОСОБА_4 серії АА №056479 від 16 квітня 2015 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 165-1 ч.1 КпАП України відмовити.

Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук