Рішення № 49623550, 30.11.2011, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

м. Кагарлик, вул. Московська, 3, 9200, (04453) 5-13-39

Справа №2-705/11

РІШЕ Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»», третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

в с т а н о в и в:

представник позивача уточнила позовні вимоги позивача та просить суд визнати дії ПрАТ Кондитерська фабрика «Лагода» неправомірними та стягнути з ПрАТ Кондитерська фабрика «Лагода» 21 322, 75 грн. заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2, розподілити витрати на інформаційно-технічне забезпечення відповідно до ст. 88 ЦПК України, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_2, є пенсіонеркою за віком, постійно проживаю на території, що віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю та має статус - постраждалої від Чорнобильської катастрофи, 4 категорії.

З 01.01.2009 року по 10.08.2011 року вона працювала на ПрАТ Кондитерська Фабрика «Лагода». 08.03.2011 року вона стала пенсіонеркою за віком, але продовжувала працювати там. 10.08.2011 року я звільнилася за власним бажанням.

Вона завжди вважала свого роботодавця чесним та справедливим. Їй дуже подобалася її робота і вона була сумлінним працівником. Але, нещодавно, вона дізналася про те, що її роботодавець, - відповідач регулярно порушував трудове законодавство України та мої права як громадянки України.

Лише нещодавно, вона довідалася, що заробітна плата, яка їй виплачувались, була в декілька разів меншою, ніж та, що повинна була виплачуватись. Виявляється, її заробітна плата повинна була, бути майже в два рази більшою за рахунок доплат особам, що працюють на території радіоактивного забруднення, які повинен був правильно розраховувати та здійснювати відповідач.

Насправді, з невідомих їй причин, відповідач дані доплати розраховував та сплачував їй неправильно, в результаті чого ці доплати виявлялися в декілька разів меншими, ніж повинні були бути.

Весь час своєї роботи у відповідача вона думала, що її права не порушуються, адже доплати за роботу особам, що працюють на території радіоактивного забруднення їй, як працівниці, проводились, а про їх розміри вона не задумувалась, бо вірила у добросовісність відповідача.

Відповідач же не доплачував їй значну частину заробітної плати, оскільки при нарахуванні додаткової заробітної плати, а саме: доплати громадянам, які працюють на території посиленого радіоекологічного контролю, використовував Постанову Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, а не Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, при її звільненні з нею не були проведені розрахунки з виплати заборгованості по заробітній платі у повному обсязі.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Кагарлик є населеним пунктом, що відноситься до зон радіоактивного забруднення та є зоною посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. А також, пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія статті 39 Закону призупинялася Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що набув чинності 1 січня 2007 року, але таке призупинення було визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. Стаття 39 вказаного Закону була змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», що набув чинності 1 січня 2008 року. Але, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року дану зміну було визнано неконституційною.

Відповідно до ст. 150 ОСОБА_3 України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно з ч.2 ст. 152 ОСОБА_3 України закони, інші правові акти або їх : кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідно до Закону розмір додаткових виплат, що повинен був їй сплачувати роботодавець мав становити одну мінімальну заробітну плату.

Натомість в порушення чинного законодавства України, з незрозумілих причин, їй, як потерпілій від аварії на ЧАЕС, виплачувалося підвищення працюючій в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі 5 грн.20коп відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року.

Згідно ст.8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 22 ОСОБА_3 України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 113 ОСОБА_3 України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується ОСОБА_3 України та Законами України.

Більше того, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру моїх доплат, застосуванню підлягає стаття 39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Відповідач же користувався Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, а не ОСОБА_3 України та Законами України, чим порушив мої права.

Також, відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством. Варто звернути увагу на те, що саме відповідач є відповідальним за виплату їй вищевказаних доплат.

Так, відповідно до п.5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936, що набрав чинності 28.09.2005 року, соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями. Водночас, пп.5 п.4 цього Порядку якраз і передбачає виплату доплати особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п.6 Порядку керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Таким чином, з прийняттям вищевказаної постанови саме на роботодавців покладається обов'язок з виплати доплати особам, що працюють в зоні радіоактивного забруднення. Тому, саме відповідач був відповідальним за правильне нарахування та виплату їй передбаченої ст. 39 Закону доплати, і, відповідно, правильне нарахування заробітної плати.

Окрім того, варто зазначити, що згідно зі ст. 100 КЗпП на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.

Доплата, про яку йде мова у позовній заяві, і яка відповідно до ст. 100 КЗпП підвищує її зарплату, згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», є додатковою заробітною платою (додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій).

Більше того, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету Статистики України від 13.01.2004 року №5 фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за: роботу на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно зі ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Відповідно до ст. 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Такого розрахунку з нею у повному обсязі відповідачем проведено не було, чим грубо порушено її права та інтереси як працівниці та громадянки України.

Так як ОСОБА_2 була переведена з «Кондитерської фабрики «Лагода» ЗАТ «Малинове» па ПрАТ Кондитерська фабрика «Лагода» 01.01.2009 року, то і розрахунки щодо невиплаченої їй заробітної плати повинні проводитися з цього часу. Таким чином, заборгованість по заробітній платі ПрАТ Кондитерська фабрика «Лагода» перед ОСОБА_2 складає: період з 01.01.2009 по 09.08.2011 року: (605* 3+625*3+630* 3+650+744* 2) - (3,6+4,93+3,51+5,2*5+3,58+5,05+ +3,8+3,81)= 7663,72 гри.

Розмір невиплаченої заробітної плати за 2010 рік: 869*3+884*3+888*3+907*2+922) - (2,31+4,72+4,59+4,17+4,69+4,84+ 3,53+2,05+4,29+5,18+5,2+3,81)= 10 609,62 грн.

Оскільки в березні 2011 року ОСОБА_2 стала пенсіонеркою, то згідно зі ст. 39 Закону доплата їй повинна була проводитися у розмірі 25% від мінімальної заробітної плати. Отже, розмір невиплаченої доплати за 2011 рік становить: (941*2+941*0,25+960*4*0,25)-(2,69+4,35+3,32+3,26+4,96+ 3,44+4,49+1,33) = 3049, 41 гри.

Таким чином, розмір невиплаченої заробітної плати за період з 01.01.2009 року по 10.08.201 1 року становить: 7655,6 + 10596,6 + 3040,85 = 21 322, 75 грн.

Представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі та вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивач працювала на ПрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» з 01.01.2009 року, згідно наказу №712 від 31.12.2008 року. Отже, період роботи ОСОБА_2 1.1 у ПрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» обчислюється з 01.01.2009 р. по 09.08.2011р. Позивач посилається на статтю 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якою громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 117 ОСОБА_3 України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Для реалізації норм ст. 39 зазначеного Закону була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 26.07. 1996 №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яка є чинною по даний час, та пунктом 2 якої передбачено, що громадянам, які працюють на території посиленого радіологічного контролю установлено доплату у розмірі 520 тис. карбованців і провадиться виплата лише за місцем роботи громадян. Відповідно до Указу Президента України від 25.08.1996 №762/96 була проведена грошова реформа з 01.09.1996, згідно якої розміри заробітку до 01.09.1996 перераховуються в гривні у співвідношенні 1:100000. Оскільки іншої суми законодавчо не було встановлено, то починаючи з 01.09.1996 і по даний час громадянам за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю продовжується виплата доплати в розмірі 5,20 грн. Також, реалізація зазначеного закону, який спрямований на захист прав постраждалих громадян, суттєво обмежена реаліями економічного життя країни. За статтею 95 ОСОБА_3 України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Норми, які вводяться законом про Державний бюджет України, є безумовними та пріоритетними стосовно інших законів України. Для стабілізації економічного становища в державі всі суспільні потреби, які тягнуть за собою видатки з Держбюджету, в тому числі і розміри доплат та компенсацій, мають бути задоволені, враховуючи реальні фінансові можливості його видаткової частини. Відповідно до Закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (стаття 71), Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (стаття 70) та Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (прикінцеві положення) Кабінету Міністрів було надано право встановлювати розміри соціальних виплат громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Паспортами бюджетних програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як і в попередні роки, затверджені видатки з розрахунку розміру виплат відповідно до постанов Кабміну. З огляду на зазначене законодавство, держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги у розмірах, визначених постановою Кабміну від 26 липня 1996 року N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено доплату працівникам, що працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю (ст. 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") - 5 гривень 20 коп. Така допомога провадиться пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від визначеного розміру. Враховуючи вищенаведене, ІІрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» у період роботи ОСОБА_2 здійснювала виплати доплат у належних розмірах (5 гривень 20 кой.) на підставі та згідно чинного законодавства України, чим чітко виконувала норми закону. Підвищення розмірів компенсаційних виплат і допомоги громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, немає правового обгрунтування і можливе лише за умови суттєвого збільшення фінансування з держбюджету, який приймається Верховною Радою. Також, варто звернути увагу на те, що позивач звертається з позовом до ПрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» у зв'язку з тим, що згідно з Порядком використання коштів державного бюджету для програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою №936 Кабінету Міністрів України від 20.09.2005р., виплати проводяться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами, організаціями. Згідно п.6 вищевказаного Порядку керівники підприємства несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку. Отже, уповноважений орган - Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької райдержадміністрації перевіряє, реєструє, обліковує дані розрахункові документи, які відповідач був зобов'язаний лише своєчасно подати до державного органу. Під час роботи ІІрАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» жодного разу не отримало зауважень з боку Управління праці га соціального захисту населення Кагарлицької райдержадміністрації стосовно невірності призначення і нарахування компенсаційних виплат.

Представник третьої особи в особі Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена завчасно, про що в матеріалах є розписка про вручення судової повістки, причини неявки в суд не повідомила, а тому суд вважає, що представник третьої особи в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне заявлений позов задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно наказу № 712 від 01.01.2009 р. встановлено, що позивач ОСОБА_2 - працювала у Приватному акціонерному товаристві «Кондитерська фабрика «Лагода»», яке знаходиться на території, що згідно «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року, віднесена до зони посиленого радіологічного контролю, з 01.01.2009 року по 09.08.2011 року, що не заперечують в судовому засіданні представник відповідача та що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки виданої ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»» позивачу було нараховано та виплачено доплату за роботу на території радіоекологічного контролю за період з 01.01.2009 року по 09.08.2011 року в сумі 131 грн. 20 коп.

Тобто, виплата «чорнобильських» на думку представника відповідача була проведена в залежності від відпрацьованих днів в сумі визначеною у відповідності до Постанови Кабміну України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 26.07.96 р. № 836, що за період з 01.01.2009 року по 09.08.2011 року складає 131,50 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст.48 даного Закону.

Згідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 6 червня 1996 року пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати з 2004 року згідно з п.п. 5-2 п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України (Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ) визначається законами про державний бюджет на відповідний рік.

Позивач повинен був отримувати доплату в розмірі мінімальної заробітної плати як громадянин, який працює у зоні посиленого радіоактивного забруднення, а оскільки виплати проводилися у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою у відповідності до Постанови Кабміну України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 26.07.96 р. № 836, то недоплата за період з 01.01.2009 року по 09.08.2011 року становить суму, яка повинна бути сплачена.

Посилання представника відповідача на те, що Закон України «Про Державний бюджет України» є пріоритетним відносно чинних Законів і тому виплати проводились відносно даного Закону не ґрунтується на ч.2 ст.152 ОСОБА_3 України де зазначено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй.

У відповідності до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 75 ОСОБА_3 України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент Верховна Рада України.

Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 ОСОБА_3 України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

Отже, Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому суд вважає, що підлягає застосуванню вимога ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який передбачає щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Закон України «Про Державний бюджет» на 2009, 2010 та частково на 2011 роки не містили обмежень щодо застосування ст. 39 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині здійснення доплат громадянам, які працюють в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд вважає, помилковим посилання представника відповідача-роботодавця про те, що виплату у розмірі мінімальної заробітної плати вони не могли виплачувати, оскільки у них навіть не прийняли б відомості до оплати в УПСЗН та в послідуючому не повернули б ці кошти. Будь-яких доказів з цих підстав суду не надали.

Відповідно до „Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 936 від 20.09.05 року, фінансування доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю здійснює роботодавець. До 25 числа місяця, за яким здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, повязаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначається прізвище, імя та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність поданих розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.

Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділами уповноваженого органу у разі потреби перевіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку.

Зміни до ст.39 зазначеного Закону, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно яких громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, таким чином Закон «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє в редакції від 6 червня 1996 року.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» передбачене законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення оплати праці є додатковою заробітною платою винагородою за особливі умови праці і входить в структуру заробітної плати, яку власник або уповноважений ним орган зобовязаний виплачувати працівникові за виконану роботу.

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що соціальні виплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 13 пункту 4 цього Порядку, зокрема доплата особам за роботу ( службу ) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводяться за місцем основної роботи ( служби ) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами-субєктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку підприємства реєструються уповноваженим органом, яким згідно пункту 4 є центри по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, повязаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінпраці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, імя та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.

Оскільки ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»» вказані вимоги щодо подачі до уповноваженого органу документів з розрахунком витрат, повязаних з доплатою позивачці за роботу на території зони радіоактивного забруднення в розмірі, передбаченому частиною другою статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від ем частини належної їй заробітної плати, тому суд прийшов до висновку про визнання дій Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»» щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті доплата відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними та зобовязати Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода»» провести перерахунокта виплату ОСОБА_2 щомісячну доплату до заробітної плативідповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» за період з 01.01.2009 року по 22.07.2011 року з урахування проведених вже виплат.

Згідно п. 11 інформаційно методичного листа Верховного Суду України № 6-А від 12 квітня 2010 року суд може визнавати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій зобовязати провести нарахування \ перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, тому суд позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21 322, 75 грн. заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Щодо вимог позивача доплата відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.07.2011 року по 09.08.2011 рік, то дані вимоги позивача до відповідача не підлягають до задоволення і суд в цій частині вимог позивачу відмовляє з наступних підстав.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік, який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Вирішуючи питання: яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розвязання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

З 23 липня 2011 року правомірність дій субєктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 94 грн. 10 коп.

На підставі викладеного та керуючись КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , суд,-

в и р і ш и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»», третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Визнати дії Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»» щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті доплата відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними

Зобовязати Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода»» провести перерахунокта виплату ОСОБА_2 щомісячну доплату до заробітної плативідповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку мінімального розміру заробітної плати, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» за період з 01.01.2009 року по 22.07.2011 року з урахування проведених вже виплат.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»» на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 23569487, банк ГУ ДКУ у Київській області в сумі 94 (девяносто чотири) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І.І.Шевченко