Постанова № 4961978, 28.08.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Категорія статобліку - 2.11.13

Справа № 2а-6673/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 серпня 2009 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук Н.В.

при секретарі - Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними рішень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, відповідно, за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 53413грн. 35коп. та за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» на суму 340грн. 00коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов повністю, визнавши нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. проведена з урахуванням повідомлення ВАТ КБ «Причорномор'я» № 3-52-545 від 30.10.2008 р. щодо порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по імпортному контракту № 32-08/02 від 18.02.2008 р., укладеному з фірмою «Bueling Inc» (США).

За результатами перевірки встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок перевищення законодавчо встановлених строків здійснення імпортних операцій та відсутності висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями та нарахована пеня 53413грн. 35коп. За порушення вимог валютного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції на суму 340грн. 00коп.

Відповідно до пп.3.3 п3. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 знімається з контролю операція резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

На момент проведення перевірки встановлено факт відсутності вантажної митної декларації типу ЇМ 40.

Крім того, ТОВ «Компанія «Агро-Союз» не надано висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження строків за зовнішньоекономічними операціями.

Таким чином, керуючись листами ДПА України від 11.05.2007 №9433/7/22-6017 та від 13.05.2008 №9460/7/22-5017, рішенням постійно діючої комісії Дніпропетровської МДШ із розгляду спірних питань, що виникають при проведенні виїзних планових/позапланових перевірок платників податків, враховуючи постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 №2-29/455-2008А та Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2008 №22-а-4683/08 при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій, датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, відповідач вважає, що слід враховувати дату завершення оформлення ВМД (типу ГМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ГМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ГМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування").

Отже імпортний товар по імпортним контрактам позивачем отримано з перевищенням законодавчо встановлений строків.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справ та підтверджено у судовому засіданні, Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Компанія «Агро-Союз» вимог валютного законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням повідомлення ВАТ КБ «Причорномор'я» № 3-52-545 від 30.10.2008 р. щодо порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по імпортному контракту № 32-08/02 від 18.02.2008 р., укладеному з фірмою «Bueling Inc» (США).

За наслідками перевірки складено Акт № 116/232/25008215 від 29.04.09, яким встановлено, що на виконання умов контракту нерезидентом здійснено поставку товару на користь TOB «Компанія «Агро-Союз» згідно ВМД типу ІМ74 (ліцензійний склад): №110000003/8/331631 від 01.10.08р. на суму 1 025 808,77 грн. ( в еквіваленті 211024,00 дол. США).

За результатами перевірки, на підставі Акту № 116/232/25008215 від 29.04.09 Дніпропетровською МДПІ прийняті:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 квітня 2009 року

№0000192240 (далі - Рішення № 1), яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 53413грн. 35коп.

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 квітня 2009 року

№0000282240 (далі - Рішення №2), яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р. на суму 340грн.

Об'єднання в одній позовній заяві позовних вимог про визнання нечинними Рішення № 0000192240 та № 0000282240 обґрунтовується тим, що вони пов'язані між собою, тому що вони виникли з одного Акту перевірки і їх спільний розгляд не ускладнить та не сповільнить рішення справи.

За твердженням відповідача вантажна митна декларація типу IM 40 підприємством TOB «Компанія «Агро-Союз» в ході перевірки не надана, тобто митне оформлення товару не завершено, відповідно, імпортні операції не вважаються такими, що здійснені.

Також, перевіркою встановлено, що згідно регістрів бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.2008 р. обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 211024,00 доларів США, в тому числі сума простроченої дебіторської заборгованості складає 43024,00 доларів США.

Крім того, перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.93р. в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, внаслідок не відображення в р. 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» розділу П «Фінансові вкладення» Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2009р., яка надана до Управління Національного Банку України в Дніпропетровській області та до податкового органу за вх№45672 від 20.01.09р.

Не погодившись з результатами перевірки, позивач звернувся з адміністративною позовною заявою до суду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що твердження відповідача, викладене на 42 сторінці Акту перевірки про те, що факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки товару у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» викладене без урахування вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон про ЗЕД). Відповідно до ст.1 якого імпорт (імпорт товарів) - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України. Моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар від продавця до покупця. Так як імпорт у відповідності з вищенаведеним терміном може відбуватися як з ввезенням, так і без ввезення товарів на територію України, відповідно момент здійснення імпорту залежить від того, ввозилися товари на територію України чи ні, тобто:

- при ввезенні товарів на територію України моментом імпорту вважається момент перетину товарами митного кордону України,

- у випадку здійснення імпорту без ввезення товарів на територію України моментом імпорту є момент переходу права власності за придбаний товар від продавця до покупця.

Таким чином, позивач вважає, що моментом здійснення імпортної операції резидента у випадку імпорту із ввезенням товару на митну територію України у відповідності з чинним законодавством України є момент перетину товаром митного кордону України, всупереч вищенаведеного твердження відповідача.

Так як за Контрактом № 32-08/02 від 18.02.2008 р. здійснювалося ввезення товарів на територію України, відповідно моментом здійснення імпорту за Контрактом № 32-08/02 від 18.02.2008 р. є момент перетину товаром митного кордону України.

Митний кордон України відповідно до ст. 6 Митного кодексу України (надалі - МК) збігається з державним кордоном України за винятком спеціальних митних зон. Державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, встановлюється на суші по характерних точках або ясно видимих орієнтирах і позначається прикордонними знаками (ст.спи 1, 3, 4 Закону України «Про державний кордон України»).

Таким чином, моментом перетину товаром митного кордону України є момент перетину товаром державного кордону України.

Отже, моментом здійснення імпорту та завершення імпортної операції резидента є момент перетину товаром державного кордону України.

Товар Позивача, який був придбаний по Контракту №32-08/02 від 18.02.2008 р. перетнув державний кордон України в повному обсязі 26.09.200В р (штамп «Під митним контролем» Південної митниці), що підтверджується штампом «Під митним контролем» на рахунку-фактурі та товарно-транспортній накладній, тобто до завершення 180-денного строку з моменту здійснення передоплати за товар, яка була здійснена 11.04.2008р.

Відповідно до ст.40 Митного кодексу всі товари, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (ч.3 ст.9 Закону України «Про державний кордон України»).

Типова технологічна схема пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затверджена постановою КМУ від 23 грудня 2003 р. № 1989 (далі - Типова схема).

Факт здійснення санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю транспортних засобів і товарів засвідчується шляхом проставляння посадовими особами контролюючих органів відміток про результати контролю у відповідних товаросупровідних (товаротранспортних) документа (п.7 Типової схеми).

Контроль транспортного засобу і товарів уважається закінченим, якщо в товаросупровідних (товаротранспортних) документах на транспортний засіб і товари проставлено відповідні відмітки митних органів та інших контролюючих органів стосовно підконтрольних вантажів (п.14 Типової схеми).

Чостиною 2 ст.43 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль у разі ввезення товарів розпочинається з моменту перетинання ними державного кордону України, таким чином, проставляння на товаросупровідних документах відмітки «Під митним контролем» означає, що товар перетнув державний кордон України. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п.3, п.4 ст.15 Митного кодексу України, переміщення товарів через митний кордон країни - це ввезення на митну територію України або транзит через територію України товарів у будь-який спосіб: пропуск товарів через митний кордон України - це дозвіл митниці на використання товарів на митній території України та за межами цієї території з метою, заявленою митниці.

Відмітки «Під митним контролем» проставлено Південною митницею на товаротранспортній накладній №391201 від 27.09.2008 р, іnvoice №2 від 03.04.2008 р., витягу з електронної копії попереднього повідомлення № 110000006.2008.318077. Дата відмітки «Під митним контролем» -26.09.2008 р.

Виходячи з вищенаведеного, саме факт перетину державного кордону, який підтверджується проставлянням на товаросупровідних документах штампу «Під митним контролем», свідчить про здійснення поставки товару у розумінні ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та про завершення імпортної операції резидента.

Що стосується завершеної процедури митного оформлення товару, слід зазначити наступне.

Відповідач на сторінці 42 Акту перевірки робить висновок що, ввезення на митну територію України товару, що не пройшов усіх, передбачених Митним кодексом процедур митного оформленим, не може бути переданий його набувачу. І при таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Однак, крім митного режиму «імпорт» статтею 185 Митного кодексу України визазначені, крім цього, ще дванадцять митних режимів серед яких є митний режим «митний склад».

Стаття 186 Митного кодексу України передбачає, що декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів;

2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

В режимі митного складу товар може перебувати протягом трьох років.

Товар було ввезено на територію України першопочатково з метою зберігання його на митному ліцензійному складі, для чого його було заявлено в митному режимі митного складу з поданням митної декларації типу ІМ-74. Всупереч твердженню Відповідача, що митне оформлення товару не завершено, необхідно звернути увагу на те, що митне оформлення ввезеного товару було завершено оформленням вантажної митної декларації типу ІМ-74 № 110000003/8/331631 від 29.09.2008 року.

Товар, ввезений Позивачем по Контракту №32-08/02 від 18.02.2008 р. за товаротранспортною накладною №391201 від 27.09.2008 р. пройшов всі передбачені Митним кодексом України процедури митного оформлення, передбачені для митного режиму митного складу. Це підтверджується оформленою належним чином Відповідачем вантажною митною декларацією № 110000003/8/331631 від 29.09.2008 року (надалі-ВДМ).

На ВМД у графі D/J проставлено відбиток особистої номерної печатки посадової особи Дніпропетровської митниці з датою 01.10.2008 року під номером 056. Проставляння відбитку особистої номерної печатки посадової особи митниці в графі D/J ВМД свідчить про завершення митного оформлення товару, зазначеного в поданій ВМД - підпункт 29 пункту 3 «Здійснення митних процедур» Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. № 314.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, з чим погоджується позивач, що:

- для цілей митного оформлення, податкового та валютного врегулювання згідно статті 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу та митного режиму (сторінка 42 Акту перевірки);

- ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх ЇЇ аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів» - п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574.

Митний орган завершив митне оформлення товару, який завозився Позивачем за ВМД, виконавши всі процедури, визначені ним на підставі Митного кодексу України та заявленого митного режиму митного складу та оформив ВМД, проставивши на ВМД відбиток особистої номерної печатки посадової особи митниці - номер 056 від 01.10.208 року (сторінка 43 Акту перевірки).

Додатковим підтвердженням вимог позивача, а також того, що митне оформлення товару є завершеним, слід вважати п.3.1. Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.11.1998 р. № 723:

«3.1. Особиста номерна печатка інспектора (тип 1) заявлено від характеру документа, на якому проставляється її відтиск, носить підтверджуючий та дозвільний характер: підтверджує здійснення (завершення) операції, передбаченої певним документом, чи дозвіл на таку операцію або означає завершення митного оформлення, зняття з митного контролю та дозвіл на вільне використання.

Відтиск цієї печатки проставляєтеся на митних деклараціях, товаросупровідних документах, вантажних маніфестах, вантажних дорученнях, коносаментах, поштових відомостях, транспортних документах та митних документах суворої звітності згідно з порядком оформлення цих документів.»

Таким чином, здійснені всі передбачені Митним кодексом України, процедури митного оформлення, визначені для митного режиму митного складу.

Отже, товар, який ввезений TOB «Компанія «Агро-Союз» за контрактом № 32-08/2 від 18.02.2008 року, пройшов всі передбачені Митним кодексом України процедури митного оформлення, які необхідні для митного оформлення товару в митному режимі митного складу, що підтверджується оформленою вантажною митною декларацією типу ІМ-74 № 110000003/8/331631 від 29.09.2008 року.

Тобто, твердження Відповідача в Акті перевірки про те, що товар, ввезений Позивачем на територію України, не пройшов всіх процедур митного оформлення, імпортну операцію Позивача не можна вважати завершеною, не відповідає дійсності.

Підприємство має право самостійно визначати митний режим ввезений товарів на територію України.

На сторінці 42 Акту перевірки зауважено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України та митного режиму. При цьому єдиним митним режимом, в якому вважається завершеним митне оформлення, зазначається митний режим імпорту.

Проте, згідно приписів ст.186 Митного кодексу України декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Статтею 185 Митного кодексу України передбачено 13 видів митних режимів. Оскільки декларант має право за власним бажанням вибрати будь-який митний режим, в якому він бажає здійснювати оформлення ввезеного товару, він буде мати відповідні права щодо розпорядження ввезеним товаром.

Таким чином, посилання в Акті перевірки лише на митний режим імпорту, який може бути застосований при ввезенні товарів на митну територію України, є невірним. Митне оформлення товарів при ввезенні на митну територію України може бути здійснено в будь-якому із митних режимів, передбачених Митним кодексом, із поданням відповідного типу вантажної митної декларації.

Тип вантажної митної декларації, в якій заявлено товар, що ввозиться на територію України, лише вказує на митний режим, в якому імпортер товару заявив його до митного оформлення. Згідно з пунктом 2 Розділу 2 Глави ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 р. № 307, в графі 1 митної декларації проставляється двозначний літерний код «ІМ», який означає напрямок переміщення товарів - ввезення в Україну, при цьому літери, які проставляються в першій графі митної декларації, згідно Класифікатора митних режимів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2007 р. № 1048, означають лише код митного режиму, в якому заявлено товар. Зокрема, код митного режиму «74» означає митний режим «Митний склад (для товарів, ввезених з-за меж митної території України)», а код митного режиму «40» означає митний режим «Імпорт».

Позивачем при ввезенні товару було обрано митний режим митного складу та подані документи, необхідні для оформлення товарів в заявленому митному режимі. Митне оформлення товару в режимі митного складу було здійснено повністю, що обґрунтовано в п.2 цього адміністративного позову, тому відсутні підстави вважати, що митне оформлення товару не є завершеним.

Таким чином, твердження Відповідача про те, що Позивач при ввезенні товару був зобов'язаний здійснити митне оформлення товару лише в митному режимі імпорту, і лише в цьому разі можна вважати завершеною імпорту операцію Позивача, суперечить чинному законодавству.

Позивач не повинен був здійснювати декларування валютних цінностей, які знаходиться за межами митної території України.

Також в п.3.6.6 Акту перевірки Відповідач посилається на те, що Позивач не здійснював декларування валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України, чим порушив п. 1 ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

На сторінці 51 Акту перевірки Відповідач зазначає: «Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2008року (01.01.2009) TOB «Компанія «Агро-Союз»-«Покупець», має за межами України валютні цінності в сумі 43024,00 доларів США, внаслідок здійснення передплати по контракту № 32-08/02 від 18.02.2008р. з фірмою «Bueling Inc»-США-«Продавець» з перевищенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.»

Такі твердження не відповідають дійсності та чинному законодавству, що підтверджується наступним.

Як викладено в пунктах 1, 2 цього адміністративного позову, Позивач не допускав порушень строків повернення валютних цінностей. Тобто, на суму коштів, які були перераховані за кордон Позивачем, було ввезено відповідну кількість товару, що підтверджується проставленими посадовою особою Південної митниці на товаросупровідних документах (товарно-транспортній накладній, інвойсі) штампів «Під митним контролем».

Таким чином, у Позивача відсутні суми грошових коштів, перераховані за кордон, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни розрахунків в сумі 43024 доларів США, що повинні відображатися в рядку 13 Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами.

Внаслідок того, що у Позивача відсутні суми грошових коштів, зазначені в попередньому абзаці, він не повинен відображати такі суми в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами та застосування до Позивача штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення порядку декларування є неправомірним.

Крім іншого, відповідачем було порушено пункти 4.4., 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Абзацем 1 п. 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (надалі - Порядок № 327) передбачено, що суб'єкт господарювання у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки, подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

Абзац 5 п. 4.4. Порядку №327 встановлює, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, який у відповідності з абзацом 8 п. 4.4. Порядку № 327 враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 4.11. Порядку № 327 встановлено, що „податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу ... а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання

Акт перевірки було складено Відповідачем та підписано 29 квітня 2009 року, і Рішення № 1 та Рішення №2, прийняті на підставі Акту перевірки, також були прийняті та вручені Позивачу 29 квітня 2009 року, тобто у день підписання Акту перевірки.

Таким чином, позивач фактично був позбавлений можливості подати заперечення до Акту перевірки, а керівник податкового органу прийняв Рішення № 0000192240 та № 0000282240 без розгляду заперечень до Акту перевірки та без врахування висновку за результатами розгляду заперечень, чим порушив абз. 8 п. 4.4, та п.4.11. Порядку № 327.

Підтвердженням позиції Позивача, що імпортна операція резидента вважається завершеною з моменту перетину товаром митного кордону України незалежно від подальшого оформлення митної декларації, є Постанова Вищого Господарського суду України від 13.07.2005 р. по справі №25/518, Ухвала Вищого Адміністративного суду України від 07.05.2008 р. по справі № К-10951/06, Ухвала Вищого Адміністративного суду України від 26.02.2009 р. по справі № 28/21.

Суд погоджується з обґрунтуванням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Згідно Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97р. № 574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дату фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і, який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документу, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

З огляду на викладене суд вважає, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення строків встановлених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Зазначена позиція підтверджується й Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 06.05.2009 р. по справі № К-37349/06.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За приписами ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача-1, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що позивачем обгрунтовано та підтверджено належним чином вимоги, а відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з державного бюджету позивачу -   ТОВ «Компанія «Агро-Союз» судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені платіжним дорученням № 102 від 06.05.2009 р.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.04.2009 р. за № 0000192240 та № 0000282240 - задовольнити повністю.

Рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000192240 від 29.04.2009 р. та № 0000282240 від 29.04.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» - визнати нечинними та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 03.09.2009 р.

Суддя Н.В. Захарчук