Постанова № 49613152, 01.09.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 907/597/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді Гнатюк Г.М.

суддів- Кравчук Н.М.

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бодрог, м.Ужгород

на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015р.

у справі № 907/597/15

за позовом Прокурора м.Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м.Ужгород та Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бодрог, м.Ужгород

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року,

з участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2 старший прокурор відділу;

від позивача-1: не зявилися;

від позивача-2: не зявилися;

від відповідача: ОСОБА_3 представник;

27.07.2015р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Бодрог на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4 При цьому, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до складу колегії входять судді Кравчук Н.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 29.07.2015р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.08.2015р.

У звязку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року у склад колегії для розгляду вказаної справи внесено зміни, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М. та Матущак О.І.

Зважаючи на необхідність надання суду довідки Управління Держземагентства в Ужгородському районі форми 6-ЗЕМ по спірній земельній ділянці площею 0,77га за адресою: м.Ужгород, вул.8 Березня та неподання прокурором та позивачем відзивів на апеляційну скаргу, ухвалою суду від 18.08.2015р. розгляд справи відкладено до 01.09.2015р.

В судове засідання 01.09.2015р. зявився прокурор та представник відповідача, яким розяснено їх права та обовязки, згідно ст. 22 ГПК України, та які надали суду усні пояснення.

Позивачі не забезпечили явки своїх уповноважених представників, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 18.08.2015р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивачів.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015р. у справі №907/597/15 (суддя Бобрик Г.Й.) позов задоволено повністю. Внесено зміни до договору оренди землі від 26.02.2007 року, укладеного між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Бодрог, шляхом викладення п. 5 договору у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.02.2007 року становить 9208122,00 грн.; п. 9 договору у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 276243,66 грн. в рік; п. 10 договору у наступній редакції: Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 23020,30 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодрог" в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Бодрог оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому скаржник стверджує, що позивачем не надано жодних доказів того, що предмет спору існував до моменту подання позовної заяви та що відповідачу направлялись зміни до договору. Вказує на те, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2015р. земельна ділянка знаходиться під забудовою та для загальної площі земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання 2.5 як до категорії земель комерційного використання, що є неправомірним, оскільки згідно договору оренди та попередньо проведених розрахунків розмірів орендної плати вказана категорія земель - землі відведені для будівництва, а тому повинен бути застосований коефіцієнт 1.2.

У відзиві на апеляційну скаргу від 27.08.2015р. №05/2-2381-15 (вх.№01-04/5348/15 від 28.08.2015р.) заступник прокурора Закарпатської області стверджує, що судом першої інстанції досліджено всі обставини справи та прийняте обґрунтоване рішення, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. До відзиву прокуратурою долучено лист Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області №10-709-0.3-7306/2-15 від 25.08.2015р. про категорію земельної ділянки.

Апелянт у письмових поясненнях б/н і дати (вх.№01-04/5428/15 від 01.09.2015р.) вказує, що згідно довідки №315 від 13.02.2007р. про грошову оцінку земельної ділянки та кадастровий номер для загальної площі земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання Кф 0.5, а з дати укладення договору оренди рішення про зміну функціонального використання земельної ділянки не приймалося.

Інші письмові пояснення чи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора та представник відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015р. у справі №907/597/15 слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бодрог (орендар) 26.02.2007 р. укладено договір оренди землі. Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва автосалонів з станцією технічного обслуговування та розміщення відкритої торгово - виставочної площадки, яка знаходиться в. м. Ужгород на вул. 8-го Березня (а.с. 14-19).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін, зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.03.2007р. за №2110100000-0407070000029.

ОСОБА_5 п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,77 га.

Відповідно до п. п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 355556,92 грн. Договір укладено на 10 років (п. 8 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 7111,14 грн. на рік та вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 592,59 грн. (п.п. 9-10 Договору).

ОСОБА_5 п. 12 Договору у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється додаткова угода, яка є невідємною частиною договору.

ОСОБА_5 № 681 приймання - передачі земельної ділянки від 02.03.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне володіння та користування земельну ділянку площею 7700 м. кв., яка знаходиться в м. Ужгород, вул. 8 Березня (а.с. 20).

22.01.2009 року між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Бодрог укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 року, згідно якої внесено зміни у Договір та викладено п. 5 в редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 421036,00 грн. Довідка КП Румб №101/1 від 22.01.2009р.; п. 9 в редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 12631,08 грн. на рік; п. 10 в редакції: Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця у розмірі 1052,29 грн. (а.с.22)

ОСОБА_5 письмових пояснень позивачів б/н від 02.07.2015р. рішенням XI сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 09.12.2011р. року № 374 Про реорганізацію управлінь міської ради Управлінням майном міста Ужгородської міської ради змінило назву на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, який є виконавчим органом Ужгородської міської ради, самостійною юридичною особою і діє як самостійний структурний підрозділ Ужгородської міської ради, що утворюється Ужгородською міською радою, підпорядкований і підзвітний міському голові та міській раді (а.с. 40-41).

14 липня 2014 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради яким затверджено технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 м. кв. забудованої території в розрізі економіко-планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту (а.с.44). ОСОБА_5 додатку до даного рішення затверджена нормативна грошова оцінка забудованої території (а.с. 44 зі звороту).

Відповідно до витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки станом на 26.05.2015р. складає 9208122,00 грн. (а.с.45).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор посилається на те, що оскільки сторонами в додатку до договору встановлено відсотковий розмір орендної плати від нормативної грошової оцінки, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то зміна грошової оцінки є підставою для перегляду розміру орендної плати в межах встановлених ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

ОСОБА_5 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288.5., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У п.12 договору оренди землі сторони погодили, що у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється додаткова угода, яка є невідємною частиною договору.

Відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного вказаною нормою зазначеного Кодексу.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до частини 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано жодних доказів того, що предмет спору існував до моменту подання позовної заяви та що відповідачу направлялись зміни до договору. Однак, згідно доданого до відзиву на апеляційну скаргу від 27.08.2015р. №05/2-2381-15 (вх.№01-04/5348/15 від 28.08.2015р.) листа Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради №24-12/2188 від 24.12.2014р. Товариству з обмеженою відповідальністю Бодрог було запропоновано у строк до 19.02.2015р. зявитись із витягом про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки для перегляду розміру орендної плати у відповідності до вимог чинного законодавства. На підтвердження надсилання даного листа було додано копію журналу вихідної кореспонденції.

Крім того, у пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України, рішення Ужгородської міської ради та умов договору, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для внесення змін до спірних пунктів договору від 26.02.2007 року щодо розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміненої в установленому законом порядку, з метою приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства та усунення порушення сторонами договору вимог законодавства.

Посилання апелянта на те, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2015р. застосовано невірний коефіцієнт функціонального використання землі, судом апеляційної інстанції відхиляється, так як згідно листа Управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області №10-709-0.3-7306/2-15 від 25.08.2015р. за даними державної статистичної звітності №6-зем земельна ділянка по вул. 8-го Березня м. Ужгород урахована у графі 34-дані про забудовані землі; у графі 42- дані про землі, які використовуються в комерційних цілях, а вказані доводи не спростовують факту не внесення змін до укладеного договору оренди землі.

Беручи до уваги наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а відтак, підлягає залишенню без змін.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. ОСОБА_5 ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі спростовуються викладеним вище аналізом обставин справи та чинного законодавства, а тому судом апеляційної інстанції відхиляються.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бодрог залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.07.2015р. у справі №907/597/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бодрог залишити без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддяГнатюк Г.М.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМатущак О.І.

Повний текст постанови

виготовлено 03.09.2015р.