Ухвала суду № 49609459, 03.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Гриціва М.І., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОДПІ про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Київський окружний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2014 року задовольнив позовні вимоги.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 3 грудня

2014 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову в позові.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2015 року скасував рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року залишив в силі.

6 липня 2015 року, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року (справа № 2а-178112770, К99916310511) та 2 червня 2015 року (справа № 823/51/13-а, К/800/45891/14), які, на думку ОДПІ підтверджують неоднакове правозастосування.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року ОДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції, зокрема, положень статті 11 та частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про скасування рішення, за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. Панталієнко Судді: М.І. Гриців О.О. Терлецький