Ухвала суду № 49596880, 02.09.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 вересня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретаря Шерівської Ю.А.

за участю: представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника

Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ - Вербицького В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження та скасування цієї постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (далі - Шевченківський ВДВС Чернівецького МУЮ) про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання провести виконавчі дії.

Вказував на те, що в провадженні Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ знаходився на виконанні виконавчий лист №2-3058 про стягнення з ОСОБА_4 на його користь аліментів на доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 5 жовтня 2007 року до повноліття дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 липня 2008 року оголошено розшук боржниці.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц-1233/15 головуючий у І-й інстанції Кирилюк Л.К.

категорія:81 суддя-доповідач:Міцней В.Ф.

В період з квітня 2009 року по квітень 2012 року, з червня 2012 року по травень 2013 року, з квітня 2014 року по вересень 2014 року він через управління праці та соціального захисту населення отримував тимчасовудопомогу на дитину, оскільки її мати ухилялась від сплати аліментів.

Згідно довідки державного виконавця боржниця ОСОБА_4 в квітні та травні 2013 року сплатила заборгованість в сумі 18390 грн, з яких 14284 грн 40 коп в рахунок погашення заборгованості перед управлінням праці та соціального захисту населення по виплаті тимчасової державної допомоги на дитину. Однак борг на час перерахування становив 18759 грн 60 коп.

Після сплати боргу в квітні та травні 2013 року, ОСОБА_4 знову перестала сплачувати аліменти.

17 червня 2015 року він звернувся до Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ із заявою, в якій просив державного виконавця з'ясувати місце роботи боржниці, розмір її заробітної плати за період з 5 жовтня 2007 року по 1 жовтня 2013 року, причини несплати нею аліментів. Також просив визнати розрахунок розміру заборгованості за аліментами в частині нарахування суми аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину таким, що не відповідає змісту судового рішення.

11 липня 2015 року він отримав постанову про закінчення виконавчого провадження №6429694 від 19 червня 2015 року, згідно якої припинено стягнення аліментів з ОСОБА_4 та звільнено її від сплати заборгованості за аліментами з 1 жовтня 2013 року відповідно до рішення апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року.

Посилаючись на ці обставини, просив скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати державного виконавця привести виконавчі дії відповідно до Закону України ,,Про виконавче провадження" та Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року, витребувати в боржниці ОСОБА_4 декларацію про усі її доходи за період з 5 жовтня 2007 року по 1 жовтня 2013 року та стягнути з неї аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі ? частини всіх видів її заробітку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2015 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу та постановити ухвалу, якою скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 5 жовтня 2007 року до повноліття дитини. На підставі цього рішення був виданий виконавчий лист № 2-3058.

27 лютого 2008 року Шевченківським ВДВС Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження № 6429694.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 липня 2008 року оголошено розшук боржниці ОСОБА_4

У квітні та травні 2013 року ОСОБА_4 погасила заборгованість за аліментами в сумі 18390 грн, з яких 14284 грн 40 коп в рахунок погашення заборгованості перед управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради по виплаті тимчасової державної допомоги на дитину. Станом на 1 листопада 2013 року заборгованість за аліментами становила 356 грн.

В січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів та звільнення її від сплати заборгованості за аліментами.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково: припинено стягнення аліментів на користь ОСОБА_1, а також звільнено її від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 з 1 листопада 2013 року.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 3 квітня 2015 року змінено: звільнено позивачку від сплати аліментів з 1 жовтня 2013 року.

Постановою державного виконавця від 19 червня 2015 року вказане виконавче провадження закінчено у зв'язку з припиненням стягнення аліментів та звільнення ОСОБА_4 від сплати заборгованості за аліментами з 1 жовтня 2013 року відповідно до рішення апеляційного суду Чернівецької області від 21 травня 2015 року.

Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України ,,Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження відповідає вимогам Закону України ,,Про виконавче провадження".

У відповідності до ч.3 ст.74 Закону України ,,Про виконавче провадження" розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, про що складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, а спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 9 Закону).

Оскільки даних про розмір заробітної плати боржниці в державного виконавця не було, він нараховував аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягувач жодного разу не оскаржував дії державного виконавця по нарахуванню щомісячного розміру аліментів.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, визначений рішенням суду розмір заборгованості за аліментами, від сплати якої ОСОБА_4 звільнено, стягувачем ОСОБА_1 не оскаржувався.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: