Постанова № 4958928, 21.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2009 року 22-а-9194/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів - Заверухи О.Б., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання - Бацику О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за апеляційною скаргою - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» на постанову Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2008 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень - рішень від 21 серпня 2007 року за № 0003102321/0, № 0003112321/0, № 0003122321/0, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2008 року позивач ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2007 року за № 0003102321/0, № 0003112321/0, № 0003122321/0, якими йому було донараховано суму податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 3219299 та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3139794 грн., а також по податку на додану вартість в розмірі 127202 гривні, 6 гривень і штрафні (фінансові) санкції 63601 грн. та 170 грн. відповідно.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2008 року в даній справі в задоволені позову ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» було відмовлено .

В обґрунтування прийнятої постанови суд першої інстанції покликається на те, що відповідач правильно встановив порушення зі сторони позивача вимог п.4.1 ст.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р., внаслідок чого йому правильно було визначено та донараховано суму податкових зобов'язань по податку з прибутку в розмірі 3219299 гривень та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3139794 грн., а також правильно встановив факт порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року і ним було правильно визначено та донараховано суму податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 127202 гривні та 6 гривень, і штрафні (фінансові) санкції 63601 грн. та 170 грн. відповідно. А відтак прийняті та оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, а тому підстав для їх скасування не має.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач - ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», представник якого в поданій апеляційній скарзі вказує на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, за неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги покликається на те, що висновки відповідача у Акті перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства, щодо податку на прибуток, а так само з податку на додану вартість є хибними, та такими, що спростовуються даними бухгалтерського обліку, які надавались відповідачу під час проведення перевірки на частину з яких відповідач сам покликається в Акті, однак яким не надано належної оцінки, і які не були прийняті до уваги, як такі що підтверджують правильність дій позивача в в частині визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємства та податку надодану вартість. Відтак у відповідача, як суб'єкту владних повноважень були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просять таку задовольнити.

Представник відповідача - ДПІ у Галицькому районі м.Львова в судове засідання не явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог він виходив з того, що відповідач правильно встановив порушення зі сторони позивача вимог п.4.1 ст.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р., внаслідок чого йому правильно було визначено та донараховано суму податкових зобов'язань по податку з прибутку в розмірі 3219299 гривень та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3139794 грн., а також відповідач правильно встановив факт порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року і ним було правильно визначено та донараховано суму податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 127202 гривні та 6 гривень і штрафні (фінансові) санкції 63601 грн. та 170 грн. відповідно.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, суд першої інстанції невірно застосував п.4.1 ст.4, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 11.2.1 п.11.2. ст.11, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року.

Так, як вбачається з Акту №1741/23-209/30203347 від 8 серпня 2007 року (а.с.13-70) «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року” ( надалі - Акт )при перевірці валових доходів (пп.3.1.1 Акту перевірки) відповідач вказав про заниження скоригованого доходу в сумі

636040,00 грн., як заниження доходу за 9-ть місяців 2004 року і за 2004 рік, чим порушено,

на його думку, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в

редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

При цьому слід зазначити, що відповідач не конкретизував, яке фактично порушення допустив позивач, так як вказано загальний пункт, яким регулюється питання формування всіх валових доходів. При цьому, відповідач зазначив, що для

перевірки позивачем не були представлені всі первинні документи та не наданні пояснення, щодо такої заборгованості, встановлено, що заборгованості ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» немає, тому з цього випливає, що виникають валові доходи.

Колегія суддів апелційної інстанції, вважає підставними покликання позивача про надання документів та реєстрів обліку, які давали б можливість визначити реальність та законність вказаних операцій без включення їх до валових доходів позивача і про надання відповідних документів свідчить, зокрема, сам факт їх аналізу та посилання на них в Акті.

Так, з наданого перевіряючим Договору № 13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13 серпня 2004 року (а.с.84), за яким ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» частково уступає ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» право вимоги боргу від УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на загальну суму 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ - 127208,00 грн.), вбачається, що змінився боржник і новим боржником стало ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», що було підтверджено відповідною карткою аналітичного обліку та відображено на рахунку. Враховуючи те, що така операція для первинного кредитора (у даному випадку для ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1») є заключною, тобто другою подією, то відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, позивач підставно не включив вказану суму, а саме суму 636040,00 грн. без ПДВ, до валового доходу.

В подальшому, вбачається, що оскільки ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» не виконало своїх зобов'язань передбачених п.2 Договору № 13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13 серпня 2004 року - не розрахувалось, ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» уклало Договір № 27/01-1 про уступку права вимоги боргу від 27 січня 2005 року (а.с.90) з Корпорацією «Укрнерудпром» про уступку боргу, тобто про право вимагати борг у ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» у сумі 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ-127208,00 грн.), що було відображено в відповідному реєстрі обліку.

Таким чином, в результаті вказаних операцій фактично відбулась зміна боржників перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а це в свою чергу не призводить до зміни (збільшення) валових доходів, що підтверджується перевіряючими в Акті за іншими аналогічними операціями.

Щодо перевірки операцій за Договором № 14/01 (а.с.72) про уступку права вимоги боргу від 14 січня 2005 року між ТзОВ «Нафтогазрембуд» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де божником є УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3», та надходження оплати в погашення зобов'язань за вказаним Договором, перевіряючими встановлено, що за ним, відповідно до копій платіжних доручень та банківських виписок, надійшло коштів більше на суму 5879943,75 грн. ніж передбачено цим Договором. Ці кошти у сумі 5674147,00 грн. державним податковим ревізором включено до валового доходу, так як на його думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у першому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що такі на його думку прирівнюються до попередньої оплати відповідно до пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

Позиція податкового органу в даному випадку обгрунтована тим, що немає документів, які б засвідчували зарахування вказаних коштів в оплату за іншими договорами, при цьому робиться посиланням на Лист ДПІ у Галицькому районі м.Львова №16332/23-209 від 27 липня 2007 року.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено факту ненадання ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у встановленому порядку всіх документів та реєстрів обліку, які давали можливість визначити реальність та законність вказаних операцій без включення їх до валових доходів позивача.

Так, позивачем було надано Договір № 14/01 про уступку права вимоги боргу від 14 січня 2005 року (а.с.72), за яким визначена сума боргу УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» 12874693,00  грн. (у тому числі ПДВ - 2145872,17 грн.), копії платіжних доручень на оплату за вказаним Договором та банківські виписки, акти звірок про наявність та відсутність (у подальшому) заборгованостей, акти та листи про зарахування коштів, які надійшли за цим Договором понад вказану суму у зарахування оплат за іншими Договорами: № 31/01 від 31 березня 2005 року - на суму 487473,20  грн.; № 32/01 від 31 березня 2005 року - на суму 879943,75 грн.; № 35/01 від 31 березня 2005 року - на суму 4512526,80  грн., а відтак у податкового органу не було правових підстав вважати вказані вище суми попередньою оплатою та робити посилання на пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, щодо збільшення валових доходів, оскільки в даному випадку це є друга подія (заключна).

Перевіряючи операції за Договором № 25/01 (а.с.71) уступки вимоги від 25 січня 2006 року між ДП «Яворівнерудпром» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де божником є УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» згідно Договору №14/01 від 14 січня 2005   року, на суму 182796,75 грн., які сплачує ДП «Яворівнерудпром» на користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», перевіряючими встановлено, що за цим Договором, відповідно до копії платіжного документу та банківської виписки, від ДП «Яворівнерудпром» на рахунок ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшли кошти в сумі, що була передбачена у Договорі. Ці кошти перевіряючими включено до валового доходу, так як на їх думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у другому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що вони ним прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та включаються ним до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

При цьому, перевіряючі обгрнутовують свою позицію висновком про відсутність заборгованості УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно Договору № 14/01 від 14 січня 2005 року.

Однак, як раніше вказувалось позивач - ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» надав документи та реєстри обліку, які давали можливість визначити вказану суму заборгованості УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно Договору № 14/01 від 14 січня 2005 року без включення їх до валових доходів позивача.

Так, було надано Договір № 14/01 (а.с.72) про уступку права вимоги боргу від 14 січня 2005 року за яким визначена сума боргу УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» 12874693,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2145872,17 грн.), копії платіжних документів на оплату за вказаним Договором та банківські виписки, протоколи про зарахування коштів, які надійшли за цим Договором понад вказану суму у зарахування оплат за іншими Договорами: № 31/01 від 31 березня 2005 року - на суму 487473,20 грн.; № 32/01 від 31 березня 2005 року - на суму 879943,75 грн.; №35/01 від 31 березня 2005 року - на суму 4512526,80 грн.

При цьому позивач правильно поликався на те, що сума коштів, яка надійшла за цим Договором, з врахуванням зарахування сум за вказаними вище договорами, склала 12691896,25 грн., а сума уступки боргу становила 12874693,00 грн., що склала різницю в сумі 182796,75 грн., яка і була предметом Договору № 25/01 про уступку права вимоги боргу від 25 січня 2005 року між ДП «Яворівнерудпром» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де боржником виступає УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Таким чином, не має правових підстав вважати вказану суму безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 та включати її до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

При перевірці операцій за: Договором № 35/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня 2005 року між ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де боржником є УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3», на суму 4512526,80 грн., які сплачує УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1»; Договором № 32/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня

2005 року між ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де боржником є УМГ

«ІНФОРМАЦІЯ_3», на суму 1931764,80 грн., які сплачує УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на

користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», перевіряючими встановлено, що за цими Договорами,

відповідно до копій платіжних документів та банківських виписок, на рахунок ТзОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшли кошти в сумі, що були передбачені у Договорах, а саме: 9 березня 2006 року - 4512526,80 грн.; 14 лютого 2006 року - 879943,75 грн.; 30 березня 2006 року - 785661,45 грн.; 27 жовтня 2006 року - 266159,60 грн. Ці кошти перевіряючими включено до валового доходу, так як на їх думку це призвело до заниження скоригованого валового доходу у першому кварталі 2006 року та наступних звітних періодах цього ж року, тому що вони ними прирівнюються до безповоротної фінансової допомоги відповідно до пп.1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та включаються до валових доходів згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями.

З висновків зроблених перевіряючими вбачається, що їх позиція пов'язана з тим, що

заборгованість УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не підтверджена, так

як ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» знято з податкового обліку 26 квітня 2005 року, а 28 вересня 2006 року

скасовано його державну реєстрацію, та немає можливості здійснити зустрічну перевірку.

Проте, позивачем було надано перевіряючим документи та реєстри обліку, які давали можливість визначити реальність та законність вказаних операцій без включення їх до валових доходів підприємства.

Так, зокрема, було надано документи та реєстри обліку, які давали можливість визначити вказану суму заборгованості УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно Договорів: № 35/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня 2005 року між ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де боржником є УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3», на суму 4512526,80 грн., які сплачує УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1»; 32/01 про уступку права вимоги боргу від 31 березня 2005 року між ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», де боржником є УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3», на суму 1931764,80 грн., які сплачує УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на користь ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Також було надано відповідні Акти звірок, які підтверджували вказані розрахунки, Акт пред'явлення векселя до оплати від 14 квітня 2005 року, копію простого векселя, копію відповідного платіжного доручення, Акт припинення взаємних вимог та довідку про зняття ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» з податкового обліку 26 квітня 2005 року ( 28 вересня 2006 року було скасовано за власним бажанням державну реєстрацію вказаного підприємства), контракти та договори на виконання відповідних робіт, документи на отримання цінностей (а.с.120-171).

Таким чином, податковий орган помилково визначив вказану суму безповоротною фінансовою допомогою відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 та помилково включив її до валових доходів позивача згідно пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями .

Щодо висновків суду першої інстанції про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.97р. № 168/97-ВР, а відтак правомірного прийняття податквового повідомлення - рішення в цій частині, то колегія звертає увагу на те, що при перевірці правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (п.п. 3.1.5 Акту перевірки) перевіряючими встановлено заниження податкового зобов'язання в сумі 127208,00 грн., як заниження зобов'язання за серпень 2004 року, чим порушено, на їх думку, п. 4.1. ст. 4 та п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями.

При цьому в Акті перевірки чітко не вказано підстави для такого висновку, не вказано, які конкретні порушення допустив позивач, хоч вказується, що для перевірки були представлені первинні документи, щодо такої заборгованості та встановлено, що заборгованості ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» немає, однак така виникла внаслідок взаєморозрахунків, з яких і виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що позивач надав Договір № 13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13 серпня 2004 року, за яким ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» частково уступає ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» право вимоги боргу від УМГ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на загальну суму 763248,00 грн. (у тому числі ПДВ - 127208,00 грн.).

З цього вбачається, що фактично відбулась заміна боржника і новим боржником стало ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», що було підтверджено відповідною карткою аналітичного обліку та аналізом рахунку.

Враховуючи те, що така операція для первинного кредитора (у даному випадку для ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1») є заключного, тобто другою подією, то відповідно до вказаних вище пунктів ст.ст.4,7 та п.п. 3.2.5 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, позивач не повинен був нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, так як вказані операції не є об'єктом оподаткування.

Приймаючи до уваги те, що ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» не виконало своїх зобов'язань передбачених п. 2 вказаного Договору № 13/08/04-2 про уступку права вимоги боргу від 13 серпня 2004 року - не розрахувалось, то ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» уклало Договір № 27/01-1 про уступку права вимоги боргу від 27 січня 2005 року з Корпорацією «Укрнерудпром», тобто про право вимагати борг у ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» у сумі 763248,00 грн., що було відображено у відповідному реєстрі обліку.

Таким чином, слід зробити висновок, що результаті вказаних операцій відбулась зміна боржників перед ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а це не призводить до зміни (збільшення) податкових зобов'язань з ПДВ згідно вказаних вище норм Закону.

  Крім того, судом першої інстанції вирішуючи даний спір не було взято до уваги та безпідставно відхилено посилання позивача на норми законодавства, що регулюють операції, які були предметом перевірки, зокрема:

- згідно з пп. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» першою операцією платника податку - первинного кредитора (продавця) є операція відвантаження товарів (робіт, послуг), тобто збільшення валового доходу відбувається за датою відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - за датою фактичного надання результатів робіт (поелуг) платником податку;

- у разі передачі документів, що підтверджують право вимоги боргу за відвантажені товари (роботи, послуги) первинним кредитором (продавцем) третій особі, така операція для продавця (первинного кредитора) розглядається як заключна операція (друга подія) згідно з пп. 11.3.1 ст. 11 Закону, тобто прирівнюється до операції зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- підпунктом 4.2.10 ст.4 Закону номінальна вартість взятих на облік, але доплачених (непогашених) платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку, не відноситься до складу валового доходу платника податку (продавця).

Судом першої інстанції, на що також правильно покликається позивач, не було досліджено та надано відповідну оцінку тому факту, що Акт перевірки взагалі не містить висновків про порушення позивачем зобов'язань по податку на додану вартість в сумі (основний платіж): 127202 гривень та 6 гривень та відповідно підстав для застосування штрафних ( фінансових ) санкцій за такі порушення. Проте, у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.08.2007 року №№0003112321/0, №0003122321/0 з незрозумілих причин вказані саме такі цифри та без будь-яких обгрунтувань застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, не об'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, не відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, така прийнята з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги її спростовують, тому наявно підстави для скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» - задовольнити.

Постанову Господарського суду Львівської області від 16 квітня 2008 року в справі № 13/26 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003102321/0, № 0003112321/0, № 0003122321/0 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомленння - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 21 серпня 2007 року за № 0003102321/0, № 0003112321/0, № 0003122321/0.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

  Судді: О.Б.Заверуха

В.М.Каралюс