Ухвала суду № 49533648, 08.04.2015, Барський районний суд Вінницької області

201/3164/12

2-а/125/1/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2015 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Хитрука В.М.,

при секретарі Василевській А.С.

з участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

з участю: представника відповідача адвоката ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Барської районної державної лікарні ветеринарної медицини Вінницької області до Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області, виконкому Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області про скасування рішення, визнання свідоцтва про право власності незаконним, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Барська районна державна лікарня ветеринарної медицини Вінницької області (далі Барська РДЛВМ) звернулась до Барського районного суду Вінницької області з даним адміністративним позовом, оскільки вважає, що рішенням виконкому Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області від 08 серпня 2011 року №56 про оформлення права комунальної власності на адміністративну будівлю Івановецької ветдільниці, порушено право власності Держветфітослужби України та Барської РДВМ на державне нерухоме майно, а саме адміністративну будівлю Івановецької ветдільниці обґрунтовуючи тим, що виконком Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області без дозволу Держветфітослужби України, без погодження з Фондом державного майна України, головним управлінням ветеринарної медицини у Вінницькій області, 08 серпня 2011 року прийняв рішення про прийняття в комунальну власність адмінбудівлі ветдільниці, на підставі якого видано Свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади с. Іванівці на адміністративну будівлю ветдільниці.

Позивач вважає, що внаслідок прийняття Івановецькою сільською Барського району Вінницької області оскаржуваного рішення та видачі на його підставі Свідоцтво про право комунальної власності порушено право власності в особі Держветфітослужби України та Барської РДВМ на нерухоме майно, а саме адміністративну будівлю ветдільниці, яка знаходиться в оперативному управлінні Барської РДЛВМ, та основним власником та розпорядником якого є Держветфітослужба України. Позивач вважає, що з урахуванням, передбачених ст. 393 ЦК України, Барська РДЛВМ набула право вимагати відновлення права державної власності на адміністративну будівлю Івановецької ветдільниці, яка незаконно прийнята в комунальну власність територіальної громади с. Іванівці в судовому порядку. Просить скасувати рішення виконкому Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області від 08 серпня 2011 року №56 та визнати незаконним Свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади с.Іванівці на адміністративну будівлю ветдільниці.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 03.08.2012, без урахування доповнень до позовної заяви, викладені в заяві до суду від 19.12.2012 про уточнення позовних вимог, а саме про зобов`язання Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області надати дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню та видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою на якій знаходиться адмінбудівля Івановецької ветдільниці Барської РДЛВМ та виготовлення свідоцтва на право власності на цю будівлю Барській РДЛВМ. Просили задовольнити вимоги викладені в позовній заяві від 03.08.2012 в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача секретар Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_5 позов не визнали в повному обсязі та просили провадження закрити, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими, а тому не можуть бути предметом спору у адміністративному провадженні, оскільки в даному випадку наявний спір про право, а саме про цивільне право.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 31 серпня 2011 року КП Барське районне бюро технічної інвентаризації на підставі рішення Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області від 08 серпня 2011 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності територіальної громади с.Іванівці Барського району Вінницької області на будівлю дитячого садка, що розташований по вулиці Леніна,4 в с.Іванівці Барського району Вінницької області та видано Свідоцтво про державну реєстрацію прав (а.с.29). Вказані рішення та Свідоцтво є предметом даного адміністративного позову.

Тобто рішення органу місцевого самоврядування, яке оскаржується, виконане, а тому виходячи з правових позицій ВСУ, вимога про його скасування є безпідставною.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із вимогами ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як встановлено ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2)спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4)спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Встановивши походження та правову природу вимоги позивача суд приходить до висновку, що спір щодо правовідносин, які виникли між сторонами, походить зі спору про право, захист якого здійснюється в порядку цивільного судочинства.

В даній справі має місце не публічно правовий спір, тобто позивачем оскаржуються не рішення суб'єкту владних повноважень, а правовстановлювальний документ на нерухоме майно, а відтак даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами, є лише цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право, а саме про цивільне право.

Свої вимоги позивач ґрунтує на ст.. 393 ЦК України, тобто на матеріальних нормах цивільного права.

Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень не змінює правову природу спірних відносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведену суть правовідносин, суд приходить до висновку, що справу не належить вирішувати у порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку між сторонами виник спір про право власності на нерухоме майно, а тому це спір про право цивільне і підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.3, ч.2 ст.2, ч.2 ст.4, ст.ст.17, 104, п.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Барської районної державної лікарні ветеринарної медицини Вінницької області до Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: