Ухвала суду № 49525885, 21.02.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/401/14-к Провадження №11-сс/773/70/14 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А.В. Категорія: запобіжний захід Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-суддіДенісова В.П.,

суддівМіліщука С.Л., Борсука П.П.,

з участю секретаряВласюк О.С.,

прокурораТроцюка М.Й.,

захисникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду від 11 лютого 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він 09 лютого 2014 року в період часу з 19.30 год. до 21.00 год. за попередньою змовою із невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом віджиму металопласикового вікна квартири №38, розташованої на мікрорайоні Шахтарському, 23 м. Нововолинськ, проник в житло, звідки таємно викрав гроші в сумі 1500 грн., біжутерію на загальну суму 5000 грн., чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 6500 грн., проте не довів свої дії до кінця, оскільки не встиг розпорядитися викраденим майном, будучи затриманим працівниками міліції.

По даному факту СВ Нововолинського МВ було відкрито кримінальне провадження №12014030050000093 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями потерпілої, свідків, протоколом огляду місця події.

Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 11 лютого 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 та обрано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, одночасно визначено розмір застави в сумі 30 000,00 грн..

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та звільнявся від кримінальної відповідальності у звязку із примиренням з потерпілим, соціальні звязки відсутні, прокурором доведено, що підозрюваний може порушити зазначені в клопотанні обовязки та переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати злочинну діяльність.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу задоволено безпідставно. Зазначає, що прокурором не доведено наявність зазначених у клопотанні ризиків. Крім цього, вказує на наявність міцних соціальних звязків, зокрема, ОСОБА_2 навчається на денній формі на навчання на 5-му курсі, проживає із батьками, за місцем проживання характеризується позитивно, що свідчать про можливість застосування більш мякого запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляції, захисника підозрюваного, яка підтримала апеляцію з викладених в ній підстав та просила її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляції захисника та просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш мякого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Судом не дотримано даних вимог закону.

Поклавши в основу взяття ОСОБА_2 під варту формальні підстави, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, можливість останнього ухилятись від суду й слідства, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, у той же час не в повній мірі було враховано особу підозрюваного, не правильно визначено міцність соціальних звязків, що призвело до обрання йому міри запобіжного заходу надто суворого тримання під вартою, яка є винятковою.

Так, слідчим суддею не було враховано молодий вік підозрюваного, наявність постійного місця проживання, за яким він проживає разом з батьками та бабусею, що підтверджується довідкою, виданою Головою ОСББ «Оберіг», навчається на денній формі навчання на 5-му курсі в Тернопільському національному технічному університеті ім. І.Пулуя, що свідчить про міцність соціальних звязків.

Крім того, не враховано, що ОСОБА_2 є інвалідом дитинства ІІІ групи, перебуває на диспансерному обліку.

З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обовязків у даній справі.

На підставі наведеного керуючись ст.ст.181, 195, 404, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду від 11 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і заборонити останньому залишати житло за вказаною адресою в період з 19-30 години до 07-00 години.

Строк дії ухвали апеляційного суду про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити з моменту затримання, тобто з 09 лютого 2014 року по 09 квітня 2014 року.

На цей же період, у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, зобовязати ОСОБА_2 прибувати на кожну вимогу до суду, слідчого або ж прокурора та покласти на нього наступні обов'язки:

1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (навчання);

3) не відвідувати місця масового відпочинку людей.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти негайно.

Зобовязати ОСОБА_6 невідкладно прибути до місця свого проживання.

Дану ухвалу направити для виконання та вручення підозрюваному ОСОБА_2 начальнику СІЗО м. Луцька, і начальнику Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: