Ухвала суду № 49521668, 02.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Сіромашенко Н.В.

№ 22-ц/796/12153/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі:

головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Шпируку О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 30 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання припиненим обтяження та зобовязання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк»), про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання припиненим обтяження та зобовязання вчинити дії.

Визнано припиненим приватне обтяження, що зареєстроване 25 січня 2014 року за №14141654, боржник: ОСОБА_3, обєктом обтяження якого є транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302, що належить на праві власності ОСОБА_2

Зобовязано Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєструвати відомості про припинення обтяження за №14141654, вид обтяження: приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, обєкт обтяження: інший транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302, підстава обтяження: договір застави автотранспорту: 4627085039009416, 13 березня 2007 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», розмір основного зобовязання: 204714,00 грн., боржник: ОСОБА_3, та виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис №14141654 про дане обтяження.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, оскільки відповідно до положень ст. ст. 9, 12, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу. При переході права власності на предмет застави до іншої особи застава зберігає чинність, з передбачених ст. ст. 25, 26 вказаного Закону підстав на неї може бути звернено стягнення.

В судове засідання представник ПАТ КБ «ПриватБанк», представник Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України не зявилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений договір № SAMDN40000012206068 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Авторосрочка». 13 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до якої банк надав ОСОБА_3 кредит «Торговий фіксований» в сумі 158514 грн. строком до 12 березня 2014 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: 140.000,00 грн. на придбання автомобіля, оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у розмірі 34 грн., а також у розмірі 7280,00 грн. на сплату страхових платежів на строк до 11 березня 2008 року та зобовязався в подальшому щорічно збільшувати кредитний ліміт на суму оплати чергових страхових платежів, у випадках та порядку, передбачених пп. 15.2, 17.7 даної угоди.

В забезпечення виконання своїх зобовязань ОСОБА_3 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» у заставу транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302.

18 травня 2008 року ОСОБА_3 продав вищевказаний автомобіль ОСОБА_2 на підставі біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу, реєстраційний №122468 (а. с. 10).

25 січня 2014 року державним реєстратором Дніпропетровської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави автотранспорту 4627085039009416 за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» було зареєстровано обтяження за №14141654, боржник: ОСОБА_3, обєкт обтяження: транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302 (а. с. 18).

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати припиненим приватне обтяження, що зареєстроване 25 січня 2014 року за №14141654, боржник: ОСОБА_3, обєктом обтяження якого є транспортний засіб SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302, що належить йому на праві власності; зобовязати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєструвати відомості про припинення обтяження за №14141654 та виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про дане обтяження. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він не укладав з ПАТ КБ «ПриватБанк» жодних договорів застави транспортних засобів і не має перед ним будь-яких зобовязань. Наявність зареєстрованого обтяження порушує його право користування та розпорядження належним йому транспортним засобом.

Зясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. ст. 319, 321 ЦК України , ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна визначено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до положень ст.9 вказаного Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як встановлено судом, біржова угода купівлі-продажу автомобіля SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302, реєстраційний №122468 була укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 18 травня 2008 року. Обтяження на підставі договору застави автотранспорту було зареєстроване державним реєстратором Дніпропетровської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» лише 25 січня 2014 року (а. с. 18).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2015 року, яке набрало законної сили, було відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль SKODA OCTAVIA, 2007 року випуску, номер кузову №TMBDK41UX7B011302.

Враховуючи той факт, що на час придбання ОСОБА_2 автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про наявність обтяжень вказаного транспортного засобу, позивач є добросовісним набувачем транспортного засобу і набув право власності на нього без обтяжень. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання обтяження припиненим та зобовязання Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєструвати відомості про припинення обтяження.

Посилання апелянта на те, що реалізація ОСОБА_3 автомобіля на користь ОСОБА_2 не припиняє заставу не ґрунтуються на Законі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді