Окрема ухвала № 49521585, 01.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

01 вересня 2015 р. Справа № 917/1057/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Шевель О.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", м. Київ

на рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2015р.

у справі № 917/1057/15

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м. Полтава,

про стягнення 7341,22грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.06.2015 р. у справі №917/1057/15 (суддя Ціленко В.А.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Рішення суду з посиланням на статті 993, 1191 ЦК України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статтю 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мотивоване тим, що правовідносини, які виникли між сторонами та є предметом спору, підпадають під поняття суброгації, моментом виникнення страхового випадку є 20.10.2009р. Проте, позивач звернувся з позовом лише 21.05.2015р., тобто з пропуском позовної давності, що, на думку місцевого господарського суду, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2015р. у справі №917/1057/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд всупереч вимогам частини 3 статті 82 ГПК України не застосував правові висновки, викладені Верховним Судом України у справі №3-9гс15, у яких зазначено, що після виплати страхового відшкодування у позивача (за договором добровільного страхування автотранспорту) виникло право зворотної вимоги за завдану шкоду. Крім того, вказує на те, що спірні правовідносини регулюються вимогами статті 1191 ЦК України, та, відповідно, за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання, а отже позивач не пропустив строку позовної давності.

Відзивом від 21.07.2015р. ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. При цьому зазначає, що правовими підставами звернення позивача з даним позовом є вимоги ст. 993 ЦК України , ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Таким чином, на думку відповідача, позивач змінив потерпілу у результаті ДТП сторону, відповідно, перебіг позовної давності розпочався з моменту скоєння ДТП.

В судовому засіданні 23.07.2015р. суд апеляційної інстанції з метою встановлення об’єктивної істини, у зв’язку з неявкою представника апелянта відклав розгляд апеляційної скарги на 01.09.2015р. та зобов’язав позивача надати: розрахунок суми, заявленої до стягнення, з нормативним та правовим обґрунтуванням; належні копії (які можливо прочитати) та оригінали (для огляду в судовому засіданні) документів, які підтверджують: факт настання страхового випадку; фактичні витрати на відновлення транспортного засобу; виплату страхового відшкодування тощо.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (апелянт у справі) вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 23.07.2015р. не виконало, витребуваних документів не надало.

Проте, представником позивача 27.07.2015р. подано клопотання про розгляд справи без його участі у зв’язку з неможливістю його явки в судове засідання. Вказане клопотання жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на його підтвердження.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 18.08.2015р. позивач зазначає, що базовим документом, який визначає усі умови страхування та порядок виплати страхового відшкодування є договір страхування наземного транспортного засобу, у якому зазначено, що документами, що підтверджують розмір збитків, є, зокрема, калькуляція та оригінали рахунків за ремонт транспортного засобу, оригінали документів, що підтверджують проведення відновлювальних робіт (акти виконаних робіт). Крім того, вказує на те, що за умовами договору страхове відшкодування виплачується страховиком за дорученням страхувальника шляхом перерахування на СТО, яка проводила ремонт пошкодженого транспортного засобу.

Однак, в підтвердження доводів, визначених у додаткових поясненнях жодного з вище перелічених документів не надав, як і не надав повного читаємого тексту договору.

Частиною третьою статті 22 ГПК України встановлено, що на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Відповідно до статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що апеляційним господарськими судом у відповідності до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторонам були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. З цією метою були витребувані додаткові докази, однак апелянт вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду 23.07.2015р. не виконав та не надав жодного належним чином засвідченого доказу (документу) та оригіналів в судове засідання для огляду і жодним чином не обґрунтував неможливість їх подання.

У пункті 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані, зокрема на неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

У пункті 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник не забезпечив участі свого представника у судових засіданнях 23.07.2015р. та 01.09.2015р., будь-яких доказів та обґрунтування в підтвердження неможливості прибуття в судове засідання апеляційної інстанції не надав та не повідомив про причини неявки.

Клопотання представника апелянта про розгляд справи без його участі у зв’язку з неможливістю прибуття в судове засідання жодним чином не обґрунтовані та не надано доказів на їх підтвердження.

За приписами пункту 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, невиконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду в частині надання витребуваних судом документів та неявка представника апелянта без повідомлення причин неможливості участі в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду свідчать про недобросовісне користування Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" процесуальними правами, наданими сторонам Господарським процесуальним кодексом України, та є проявом неповаги до суду.

У відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

З огляду на вказані вище порушення, колегія суддів дійшов висновку про наявність у діях апелянта зловживання своїми процесуальними правами, наявність недоліків в юридичному супроводженні участі товариства у господарському процесі, що в свою чергу є підставою для прийняття окремої ухвали, якою керівника Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" має бути повідомлено про вказані недоліки та надано вказівку щодо вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 90, 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" для розгляду.

Повідомити керівника Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" про вказані недоліки в роботі посадових осіб Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

суддя Білоусова Я.О.

суддя Шевель О.В.