Постанова № 49520914, 03.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.Справа № 5017/1221/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Мирошниченко М. А. та суддів: Воронюка О.Л. і Лашина В.В.

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретері судового засідання - Кияшко Р.О.

за участю представників:

ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

ТОВ "Промтоварний ринок" - Васильєвої І.В.,Зіновєва О.А. та Яковлева Д.Л.

Овідіопольської РДА Одеської області - не з'явився,

Компанії „Паррокс Корпорейшн Лімітед" - не з'явився,

ОСОБА_10 - не з'явився,

ОСОБА_11 - не з'явився,

ТОВ „Віктор Д" - Іноземцева О.В.,

ТОВ „Капітал Фінанс М" - не з'явився,

Компанії „Кіттеп Лімітед" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.08.2015 р. про зупинення провадження у справі по справі № 5017/1221/2012

за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; 2. Компанії „Паррокс Корпорейшн Лімітед"; ОСОБА_13; 4.ОСОБА_14; 5.Товариства з обмеженою відповідальністю „Віктор Д"; 6.Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Фінанс М"; 7. Компанії „Кіттеп Лімітед"

про визнання недійсними рішень та статутів товариства,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2015р. господарським судом Одеської області (у складі колегії суддів: Цісельський О.В. (головуючий), Погребна К.Ф. та Щавинська Ю.М.) по справі № 5017/1221/2012 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; 2. Компанії „Паррокс Корпорейшн Лімітед"; ОСОБА_13; 4.ОСОБА_14; 5.Товариства з обмеженою відповідальністю „Віктор Д"; 6.Товариства з обмеженою відповідальністю „Капітал Фінанс М"; 7. Компанії „Кіттеп Лімітед" про визнання недійсними рішень та статутів товариства, винесено ухвалу в резолютивній частині якої визначено наступне:

« 1. Розгляд справи призначити у засіданні суду на 09.02.2016 року о 14:00

2. Засідання відбудеться у приміщення господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі судових засідань №12; тел. (0482)307-979.

3. Позивача зобов'язати в строк до 11.08.2015 року надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на англійську мову копію ухвали господарського суду Одеської області від 06.08.2015р. (у чотирьох примірниках), для подальшого направлення до компетентних органів Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії та Республіки Кіпр.

4. Направити копії ухвали від 06.08.2015 року по справі №5017/1221/2012 та позовної заяви із уточненнями, прийнятими судом до розгляду, у перекладі англійською мовою, для вручення Parrox Corporation Limited (122-126 Tooley Street. London. UK. SE1 2TU) в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., через уповноважений орган Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії - Департамент іноземного процесу Королівських судів (Foreign Process Section Royal Courts of Justice).

5. Направити копії ухвали від 06.08.2015 року по справі №5017/1221/2012 та позовної заяви із уточненнями, прийнятими судом до розгляду, у перекладі англійською мовою, для вручення Kittep Limited (Adrias, 22, flat/office 11, Lykavitos. Nicosia 1070, Cyprus; Е386190, Республіка Кіпр, м. Нікосія, Ефстахіо Ксенофонтос, буд. 4) в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., через уповноважений орган Республіки Кіпр - Міністерство юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр (Ministry of Justice and Public Order of the Republic of Cyprus).

6. Визнати явку представників сторін обов'язковою.

7. У зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів іноземних держав, а саме Департаменту іноземного процесу Королівських судів (Foreign Process Section Royal Courts of Justice) та Міністерства юстиції и громадського порядку Республіки Кіпр (Ministry of Justice and Public Order of the Republic of Cyprus), провадження у справі зупинити в порядку ч.1 ст.79 ГПК України.»

Частково не погоджуючись з цією ухвалою позивач - ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд зазначену ухвалу змінити, а саме пункт перший оскаржуваної ухвали виключити, а пункт сьомий викласти у наступній редакції:

«Зупинити провадження у справі № 5017/1221/2012 до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення».

Свою позицію скаржник мотивував тим, що порушенням вимоги про вирішення справи протягом розумного строку, є те, що у випадку повідомлення учасників судового процесу-іноземних суб'єктів господарювання раніше ніж 09.02.2016 р., справа буде залишатися невирішеною без належних правових підстав.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2015 р., головуючий суддя повідомив, що суд отримав документи про те, що компанії «Кіттеп Лімітед» (Кіпр, Нікосія) не були вручені судові документи у зв'язку з тим, що нею було змінено адресу свого місцезнаходження. Нову адресу, за якою знаходиться компанія «Кіттеп Лімітед» (Кіпр, Нікосія) невідомо.

Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі та строк такого зупинення нормами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, господарський суд Одеської області не звернув уваги на те, що відповідно до її ч. 2 ст. 1 ця Конвенція не застосовується, якщо адреса особи, якій необхідно вручити документ, невідома.

Суд першої інстанції послався на приписи ст. 15 Конвенції, не звернувши уваги на те, що предметом регулювання даної норми права є відносини вручення судових документів саме відповідачу, а не третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.

Отже, господарський суд Одеської області безпідставно визначив дату наступного судового засідання більше ніж через шість місяців, в той час, коли повинен був зупинити провадження до виконання судового доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого вручення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. вищевказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.09.2015 р. о 10.30, про що скаржник та всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України повідомлялись належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу відповідач просив суд апеляційне провадження за скаргою в частині виключення п.1 резолютивної частини оскарженої ухвали припинити ,а решті частині скаргу залишити без задоволення.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники Овідіопольської РДА Одеської області, Компанії „Паррокс Корпорейшн Лімітед" ,ОСОБА_10, ОСОБА_11, ТОВ „Капітал Фінанс М" та Компанії „Кіттеп Лімітед" в судове засідання не з'явились.

Представники відповідача заявили клопотання про відкладення розгляду скарги для повідомлення учасників процесу третіх осіб нерезидентів про розгляд цієї скарги.

Колегія суддів прийняла рішення про відхилення клопотання представників відповідача та про розгляд скарги за відсутністю осіб, що не з'явились, оскільки ст. 102 ГПК України встановлено скорочений строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, якій вже закінчується, що унеможливлює відкладення розгляду скарги на більш пізній строк.

Представники скаржника в усних поясненнях наданих суду просили суд апеляційну скаргу задовольнити, змінити ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі згідно вимог зазначених у скарзі.

Представники відповідача в усних поясненнях наданих суду просили суд апеляційне провадження за скаргою в частині виключення п.1 резолютивної частини оскарженої ухвали припинити, а решті частині скаргу залишити без задоволення.

Представник ТОВ „Віктор Д" в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу позивача і просив її задовольнити.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2012 р. ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок", в якій просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів товариства від 08.07.2010 р., статути в нових редакціях, зареєстровані Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 12.10.2010 р. та 14.07.2011р. та скасувати державну реєстрацію змін до цих установчих документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2015 р. по справі № 5017/1221/2012 розгляд справи призначено у засіданні суду на 09.02.2016 року о 14:00 (п. 1 резолютивної частини цієї ухвали).

У п.7 резолютивної частини цієї ухвали суд вказав, що у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів іноземних держав, а саме Департаменту іноземного процесу Королівських судів (Foreign Process Section Royal Courts of Justice) та Міністерства юстиції и громадського порядку Республіки Кіпр (Ministry of Justice and Public Order of the Republic of Cyprus), провадження у справі зупинено в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Ухвала місцевого господарського суду вмотивована тим, що суд повинен належним чином повідомити усіх учасників судового процесу, зокрема й Компанію „Паррокс Корпорейшн Лімітед" та Компанію „Кіттеп Лімітед", про час та місце розгляду справи, а також враховуючи положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та приписи статті ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі в порядку статті 79 ГПК на строк, не менший ніж шість місяців.

Окрім того, місцевий господарський суд послався на приписи ст. ст. 4, 79, 86, 123, 125 ГПК України, ст. ст. 2, 10, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року).

Оскарження саме цієї ухвали суду і саме в пунктах 1, 7 резолютивної частини ухвали є предметом розгляду в цьому апеляційному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Компанія „Паррокс Корпорейшн Лімітед", Компанія „Кіттеп Лімітед" є іноземними суб'єктами господарювання.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України.

Згідно ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів регулюється Конвенцією про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція), яка застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Держава Україна приєдналася до Конвенції 19 жовтня 2000 року відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Кіпр підписав (приєднався) до Конвенції 26 жовтня 1982 року, ратифікація або приєднання 15 травня 1983 року, набрання чинності - 1 червня 1983 року.

Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії підписало Конвенцію 10 грудня 1965 року, ратифікація або приєднання 17 листопада 1967 року, набрання чинності - 10 лютого 1969 року.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

Згідно ст. 10 Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Конвенції у мережі Інтернет нотою, датованою 5 січня 1984 року, уряд Кіпру заявив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених ст. 10 Конвенції.

Великобританія (до складу якої входять Британські Віргінські острови) також не заперечує проти застосування п. (а) ст. 10 Конвенції.

Таким чином, суд, у провадженні якого перебуває справа, не обмежений у виборі способу передачі судових документів, що підлягають врученню за кордоном, з переліку способів, визначених Конвенцією. Оскарження способу повідомлення осіб та вручення документів за кордоном окремо від рішення не передбачено.

Статтею 15 Конвенції встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

б) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.

Згідно п. 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таким чином, розумний строк для розгляду справи у випадку, якщо необхідно вручити судові документи за кордоном відповідно до вимог Конвенції, повинен визначатися з урахуванням вимог Конвенції щодо порядку та термінів вручення та достатності для здійснення відповідачем захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Приймаючи до уваги, що місцевий господарський суд в оскарженій ухвалі визначив Орган запитуваної держави, до якого він звертається, резолютивна частина ухвали містить відповідний висновок, Одеський апеляційний господарський суд, вважає висновок місцевого господарського суду повним та обґрунтованим, який відповідає усім нормам права.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду.

Враховуючи, що ГПК України не допускається оскарження окремо від рішення суду ухвал про призначення розгляду справи та про витребування документів, доводи скаржника про необхідність виключення з ухвали даний про на яку призначено розгляд справи не приймаються до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 916/4696/14, 916/2826/14, № 910-5767/14, № 912/1135/13.

У зв'язку з чим, доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі з приводу затягування процесу та з приводу того, що іноземними учасниками процесу є треті особи, а не відповідач апеляційним господарським суд не приймаються до уваги, оскільки скаржником не надано в порядку ст. 33 ГПК України належного доказу, який би спростував вищевикладені обставини справи.

Щодо доводів скаржника з приводу того, що 06.08.2015 р., в судовому засіданні головуючий суддя повідомив, що суд отримав документи про те, що компанії «Кіттеп Лімітед» (Кіпр, Нікосія) не були вручені судові документи у зв'язку з тим, що нею було змінено адресу свого місцезнаходження, а нову адресу, за якою знаходиться компанія «Кіттеп Лімітед» (Кіпр, Нікосія) невідомо, то з цього приводу апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи наявний спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2015 р. щодо найменування юридичної особи ТОВ «Промтоварний ринок», в якому міститься перелік засновників юридичної особи, до складу якого входить і Компанія „Кіттеп Лімітед", яка перебуває за адресою: Адріас,22, кв./офіс, 11, Лікавітос, Нікосіія 1070, Кіпр, тобто з викладеного вбачається, що адреса на яку судом першої інстанції зобов'язано позивача направити копії ухвали від 06.08.2015 року по справі №5017/1221/2012 та позовної заяви із уточненнями, прийнятими судом до розгляду, у перекладі англійською мовою, для вручення Kittep Limited (Adrias, 22, flat/office 11, Lykavitos. Nicosia 1070, Cyprus; Е386190, Республіка Кіпр, м. Нікосія, Ефстахіо Ксенофонтос, буд. 4) співпадають з адресою зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2015 р..

Відповідно до положень ч. 3 п. п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає, що запропонована скаржником редакція резолютивної частини ухвали, а саме виключення з неї п.1 яким визначено дата призначення справи до розгляду та зміни п. 7 з викладенням його в редакції, що провадження у справі № 5017/1221/2012 зупиняється до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення, потягне за собою не можливість розгляду справи та приведе до затягування процесу, з огляду на таке.

Так у разі отримання повідомлення про вручення позовної заяви учасникам процесу які знаходяться за межами або про неможливість такого вручення, суд першої інстанції поновивши провадження у справі повинен бути призначити справу до розгляду визначивши при цьому на конкретну дату розгляду справи, а оскільки ці учасники не будуть обізнані про визначення цієї дати (якщо її буде виключено з ухвали), то відповідно суду знов прийдеться направляти їм ухвалу про призначення справи до розгляду у цей же спосіб та очікувати свідчень про вручення цієї ухвали, що знов приведе до затягування процесу на невизначений термін.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України та фактичних обставин справи, призначив розгляд справи на 09.02.2016 р. о 14:00 год., у приміщенні суду та у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів іноземних держав, та зупинив провадження у справі, а відтак не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування п. 1 та внесення змін до п. 7 оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 79, 99, 101-106, 123, 125 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.08.2015 р. про зупинення провадження у справі № 5017/1221/2012 - залишити без змін, а апеляційну ОСОБА_3 на вказану ухвалу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 03.09.2015р.

Суддя - доповідач Мирошниченко М.А.

Судді: Воронюк О.Л

Лашин В.В.