Ухвала суду № 49501881, 31.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №588/1059/15 Головуючий у суді у 1 інстанції - Линник О.С. Номер провадження 22-ц/788/1603/15 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

на ухвалу судді Тростянецького районного суду Сумської області від 17 липня 2015 року про відкриття провадження

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді від 17 липня 2015 року відкрито провадження у справі позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали судді з тих підстав, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_3 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з позовом до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", просив визнати недійсним договір банківського вкладу (депозиту) № 3330/005/539615 з вибачаю ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника від 04 грудня 2013 року; застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за Ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника серії СР 000375 в сумі 105000 доларів США.

З ксерокопії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що він зареєстрований у АДРЕСА_1 ( ас. 16).

Відкриваючи провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", суддя керувався ст.ст. 119, 122 ЦПК України та виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, підсудна Тростянецькому районному суду Сумської області, підстави для відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Колегія суддів вважає, що у судді місцевого суду не було передбачених законом підстав для відмови у відкритті провадження за названим позовом ОСОБА_3 При цьому виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В позовній заяві ОСОБА_3 посилався на те, що звернувся до суду за захистом свого права, як споживача банківських послуг, оскільки вважає, що відповідач при укладенні публічного договору замовчував наявність обставин, які можуть перешкодити реалізації публічного договору, що свідчить про порушення його свободи волевиявлення як споживача, порушення принципу рівності сторін договору, обмеження його права як споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію в розумінні ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до вимог п.п. 3 та 5 ч.2 ст. 119 та ст. 31 ЦПК України саме позивач визначає підставу та предмет позову, а тому якщо у позовній заяві міститься посилання на порушення відповідачем прав позивача як споживача, право вибору суду для звернення з таким позовом належить позивачу.

На стадії відкриття провадження у справі суд не вправі робити висновок про те, чи порушені права та інтереси позивача як споживача та чи поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" на спірні правовідносини. Такі висновки суд може зробити лише після розгляду справи по суті.

З вищенаведеного вбачається, що вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами розд. III гл. 1 ЦПК (статті 107 - 117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

За наведених обставин не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про незаконність ухвали судді про відкриття провадження у справі з підстав, що спірні правовідносини не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів". Відкриття провадження у справі за місцем проживання позивача у даному разі відповідає вимогам процесуального законодавства.

Враховуючи правовий висновок Конституційного Суду України у справі N 14-рп/2011 про дію Закону України "Про захист прав споживачів" у кредитних правовідносинах, необхідно зробити висновок, що зазначений закон поширюється і на правовідносини між вкладником та банком, в тому числі і на правовідносини, що виникають як під час укладення, так і виконання договору про внесення вкладу на депозитний рахунок.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" відхилити.

Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 17 липня 2015 року про відкриття провадження залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -