Ухвала суду № 49500214, 26.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5195/15

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н. І.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Ісаєвої Н.В., Журавльова О.Г.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 10.04.2014 року відповідач є власником 21/50 частини в квартирі АДРЕСА_1. При визначенні порядку користування вказаною квартирою суд виділив відповідачу кімнату розміром 13,2 кв.м, позивачу - кімнату площею 17,9 кв.м., інші приміщення залишені в загальному користуванні.

На підставі свідоцтва про право власності відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_3

Позивачка вважає, що в результаті того, що відповідач ніколи не проживав і не проживає у вказаній квартирі, ніколи не сплачував комунальні послуги, у нього виникла заборгованість по сплаті комунальних послуг, загальна вартість якої за «опалення» та «утримання будинку» станом на 01.03.2015 року складає 23099 грн. 82 коп., 21/50 частина заборгованості складає 9701 грн. 92 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та не заперечував проти прийняття заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явився, судова повістка повернута поштою з відміткою «за вказаною адресою не проживає».

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2015 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що згідно з рішення апеляційного суду Одеської області від 10.04.2014 року ОСОБА_4 є власником 21/50 частини в квартирі АДРЕСА_1. При визначенні порядку користування вказаною квартирою суд виділив ОСОБА_4 кімнату розміром 13,2 кв.м, ОСОБА_3 - кімнату площею 17,9 кв.м., інші приміщення залишені в загальному користуванні (а.с.6-7).

З довідки про склад сім'ї та реєстрацію вбачається, що ОСОБА_3 з дочкою постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 і займає 2 кімнати житловою площею 66,40 кв.м. (а.с.7зв.).

Вселення ОСОБА_4 в зазначену квартиру здійснювалось в примусовому порядку державним виконавцем на підставі виконавчого листа 24 березня 2014 року та 10 квітня 2014 року (а.с.31-33).

Згідно нарахуванням за видами послуг за жовтень 2013 року житлова організація розраховує комунальні послуги, виходячи з розрахунку 2 мешканців (а.с.8зв.).

Довідки про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги, зокрема, СДПТ, за вивіз мусору, користування ліфтом свідчать про заборгованість ОСОБА_3, як споживача цих послуг (а.с.42-43).

Також судом було встановлено, що існуюча заборгованість за житлово-комунальні послуги не погашена ОСОБА_3 в повному обсязі, оскільки в неї не має коштів.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги, у тому числі і за теплову енергію, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.68 ЖК України, власник зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_3 не є стороною в сфері надання житлово-комунальних послуг, а лише є споживач, а тому відсутні підстави для визначення та стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг з ОСОБА_4

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що суд приймаючи рішення не звернув уваги на той факт, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками житлової квартири, вони повинні сплачувати комунальні послуги в солідарних долях, тобто ОСОБА_3 не повинна утримувати власність ОСОБА_4 та сплачувати за нього комунальні послуги, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є споживачами житлово-комунальних послуг, а саме ОСОБА_4 є власником кімнати розміром 13,2 кв.м, ОСОБА_3 кімнати площею 17,9 кв.м. квартири АДРЕСА_1, інші приміщення на підставі рішення суду залишені в загальному користуванні, а оскільки ОСОБА_3 не є стороною в сфері надання житлово-комунальних послуг, а лише є споживачем, у неї відсутні підстави для визначення та стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг з ОСОБА_4

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ Н.В. Ісаєва

________ О.Г. Журавльов