Постанова № 49494355, 06.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/2214/14-п 30.04.2014 06.05.2014 06.05.2014

Номер провадження: 33/784/110/14

.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 травня 2014 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Рудяк А.В.,

при секретарі - Георгиці Г.В.,

особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1, переглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.04.2014 року, якою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Потсдам Німеччина, громадянин України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає - АДРЕСА_1,

- притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, також постановлено стягнути судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп.

Згідно постанови суду, 14.02.2014 року близько 08 год. 15 хв. ОСОБА_1, (будучи особою, яка відповідно постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.06.2014 року була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП), керуючи транспортним засобом «Renault Laguna RT2.0», р.н.НОМЕР_1 на перехресті вул. Корабелів і Новосельська в м. Миколаєві, був зупинений працівниками ДАІ та, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР України відмовився в присутності 2 свідків від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За змістом апеляції вважає безпідставним висновок суду про порушення ним п.2.5 ПДР України. Стверджує, що не відмовлявся від огляду в медичному закладі на стан сп'яніння у встановленому порядку, а відмовився лише від продуття алкотестеру на місці зупинки транспортного засобу, оскільки застосування цій моделі алкотестеру не передбачено Наказом МВС України №33 від 1.3.2010 року «Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС».

_______________

Провадження №33/784/110/14 Головуючий суду 1 інстанції: Тішко Д.А.

Категорія: ст.130 ч.2 КУпАП Головуючий апеляційної інстанції: Рудяк А.В.

Зазначає, що це інспектори ДАІ всупереч посадовій інструкції та його проханню відмовилися доставляти його в медичний заклад для відповідного огляду у встановленому законом порядку, а також відмовили йому в залученні свідками інших осіб - яких він бажав запросити на свій розсуд.

Вважає, що особи (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), які зазначені в адміністративному протоколі свідками, не мали залучатися при його складанні, оскільки є працівниками міліції. Крім того, вони не були очевидцями подій від початку, а лише були присутні при складанні адміністративного протоколу.

Вказує, що в адміністративному протоколі відсутні дані про його відмову від пропозиції інспектора ДАІ пройти огляд в медичному закладі.

Стверджує, що медичний висновок з Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 14.02.2014 року, якій він отримав особисто після складання щодо нього адміністративного протоколу, є доказом перебування його у тверезому стані під час зупинки його автомобіля працівниками ДАІ.

Водночас, зазначає, що суд притягаючи його до відповідальності, не врахував наявність в нього хронічного захворювання суглобів. Надає довідку знаходження на консультації у врача-травмотолога 08.04.2014 року. Стверджує, що його автомобіль є для нього єдиним джерелом доходів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, заслухавши пояснення свідків, інспекторів ДАІ, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за який його притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, які викладені в постанові.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 №525647 вбачається, що 14.02.2014 року о 8 год. 30хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Laguna RT2.0», р.н.НОМЕР_1 на перехресті вул. Корабелів і Новосельська в м. Миколаєві, був зупинений працівниками ДАІ та, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервонілі очі, тремтіння пальців рук, неадекватна поведінка), в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився в присутності двох свідків від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП.

Змістом зазначеного протоколу спростовується твердження апелянта про відсутність в ньому запису про відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Крім того, з зазначеного протоколу вбачається, що сам ОСОБА_1, пояснюючи свою позицію, жодним чином не прокоментував свою відмову від проходження медогляду у встановленого законом порядку.

Також з протоколу вбачається, що керування автомобілем ОСОБА_1 в зв'язку з наведеними обставинами передано гр. ОСОБА_6

Фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, підтверджені в апеляційному суді свідками ОСОБА_5, ОСОБА_7, які зазначені в адміністративному протоколі очевидцями правопорушення, а також інспекторами ДПС ДАІ ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Так, свідок ОСОБА_5 в апеляційному суді показав, що приблизно о 8год. 30хв. 14.02.2014 року на перехресті вул. Корабелів і Новосельська в м. Миколаєві був зупинений робітниками ДАІ, які запропонували бути свідком перевірки водія т.з. «Renault Laguna RT2.0», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 на наявність ознак сп'яніння. При цьому, був очевидцем того, як ОСОБА_1 (якій мав явні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота) відмовився продути алкотестер, а потім на пропозицію інспекторів ДАІ відмовився проїхати в медичний заклад для огляду на стан сп'яніння.

Крім того, свідок ОСОБА_5 показав, що водій ОСОБА_1 в цей час вів себе неадекватно: кричав на оточуючих, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував йому, як свідку. Після цього, ОСОБА_1 відмовився давати пояснення, знайомитися з матеріалами, а також отримувати тимчасове посвідчення на право керування транспортним засобом.

Аналогічні показання дали в апеляційному суді свідок ОСОБА_4 та інспектори ДАІ ОСОБА_8 і ОСОБА_9

За таких обставин є безпідставними доводи апелянта про те, що він не відмовлявся в присутності двох свідків від огляду в медичному закладі на стан сп'яніння у встановленому порядку, а також про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не є свідками його відмови від медогляду, с посиланням на те, що вони були присутніми лише під час складення адміністративного протоколу.

Як вбачається з матеріалів провадження (копії постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.06.2013 року - а.п.7 та витягу з бази даних ДАІ - а.п.6) ОСОБА_1 на протязі року вже притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.

Таким чином, суд першої інстанції, давши належну оцінку дослідженим доказам, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п.2.5ПДР України (відмови від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння), а за такого і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, як особи, що повторно протягом року вчинила порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не ґрунтується на матеріалах справи твердження апелянта про те, що громадяни ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є працівниками міліції і не можуть бути свідками в цьому провадженні. Так, з матеріалів провадження, а також показань зазначених свідків в апеляційному суді вбачається, що ОСОБА_5, зокрема, працює водієм в школі, а ОСОБА_4 є торгівельним представником компанії «Алні Трейд».

Доводи апелянта про застосування інспекторами ДПС ДАІ алкотестеру, модель якого не відповідає вимогам наказу МВС України №33 від 1.3.2010 року «Про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС» не спростовують висновку суду про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в мед. закладі.

Щодо твердження апелянта ОСОБА_1 про порушення інспекторами ДАІ наказу МВС України, МОЗ України від 09.09.2009 року №400/666 з посиланням на те, що вони, складаючи адміністративний протокол, відмовили йому в доставці в медичний заклад і залученні в якості свідків інших осіб, суд виходить з наступного.

Так, інспектор ДПС ОСОБА_10 в апеляційному суді показав, що після запрошення свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 жодних сумнівів в їх неупередженості не виникло, не висказував таких сумнівів і ОСОБА_1

Зазначені обставини підтвердили в суді і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також інспектор ДПС ДАІ ОСОБА_9

Сам ОСОБА_1 в суді, не назвав тих свідків, в залученні яких йому було відмовлено під час складання адміністративного протоколу.

З адміністративного протоколу не вбачається даних про те, що під час його складання ОСОБА_1 заявляв про недовіру свідкам ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також просив про залучення інших свідків.

Крім того, свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в суді показали, що на місті зупинки автомобіля ОСОБА_1 під час його відмови від продуття алкотестеру та відмови від пропозиції пройти огляду у встановленому порядку і складання адміністративного протоколу - інших осіб, крім зазначених в протоколі, не було.

За наведеного суд критично ставиться до показань в суді свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, оскільки вони пояснили, що були очевидцями лише частини подій (від їх початку) і не були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в мед. закладі та не були свідками складання адміністративного протоколу.

Свідок ОСОБА_6 - особа, якій було передано керування транспортним засобом ОСОБА_1 - також в суді показав, що прибув за просьбою ОСОБА_1 на місце зупинки його автомобіля вже після складання щодо нього адміністративного протоколу.

Крім того, згідно висновку службового розслідування ДАІ УМВС в Миколаївської області від 4.03.2014 року, проведеного по заяві ОСОБА_1, визнані відповідаючи ми вимогам нормативних документів дії інспектора ДПС ОСОБА_10 14.02.2014 року, пов'язані з зупиненням автомобіля р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, складанням відносно нього адміністративного протоколу АВ №525647 за ст.130 ч.2 КУпАП, а також відсторонення останнього від керування та тимчасового вилучення посвідчення водія. За такого є безпідставними твердження апелянта в цій частині.

Є вірним і висновок суду першої інстанції про визнання недійсним медичного висновку Миколаївського наркологічного диспансеру від 14.02.2014 року, який надав ОСОБА_1 в якості доказу перебування у тверезому стані, через надання зазначеного висновку в порушення вимог ч.4 ст.266 КУпАП.

Визначаючи міру відповідальності, суд вірно врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням ПДР України та безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та його учасників, наявні в справі данні про особу правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та ставлення до вчиненого правопорушення, майновий стан, не працює, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Тому, суд обґрунтовано обрав найбільш м'який вид адміністративного стягнення з числа передбачених санкцією ч.2 ст.130 КУпАП і не застосував оплатне вилучення транспортного засобу.

За такого обране судом стягнення не може бути ще більш пом'якшене навіть з огляду на наявність в апелянта хронічного захворювання суглобів.

Твердження ОСОБА_1 про те, що його автомобіль є для нього єдиним джерелом доходів, не ґрунтується на матеріалах провадження. Не надав апелянт жодних документів на підтвердження цього і в суд апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови суду, про що просить апелянт, не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.04.2014 року, відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області А.В. Рудяк