Ухвала суду № 49491042, 17.01.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/413/15-к

1-кс/760/77/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., розглянувши клопотання старшого слідчого ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Середа В.В., погоджене зі старшим прокурором відділу прокуратури Київської області Біленко В.І., про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування №32012100000000001, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчій звернувся з клопотанням про надання тимчасового доступу з можливістю вилучення оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю, які свідчать про відкриття ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) розрахункового рахунку НОМЕР_4 у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» (МФО 321983), адреса: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2, проведення вказаним підприємством фінансово-господарської діяльності та банківських операцій з використанням зазначених рахунків, в період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, а саме: інформацію про ІР-адреси та МАС-адреси кінцевого обладнання користувачів телекомунікаційних послуг, які здійснювали доступ до банківської системи дистанційного управління рахунками «клієнт-банк» ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1); номера мобільних телефонів, які використовувались для ідентифікацій (персоналізації) користувачів банківської системи дистанційного управління рахунками «клієнт-банк» ФОП ОСОБА_3; банківську виписку (роздруківку руху коштів) по рахунку НОМЕР_4.

Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012100000000001 від 21.11.2012 року, за фактом вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Посилався, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що фізичні особи - підприємці ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) за попередньою змовою з невстановленими слідством особами документально оформили видимість операцій з купівлі вторинної сировини та транспортних послуг за 2011-2012 роки, які фактично не виконувалися, з підприємствами, що мають ознаки фіктивності - ТОВ «Продсоюз-7» (ЄДРПОУ 36835886) та ТОВ «ТФ Діаніт» (ЄДРПОУ 36235885) та відобразили вказані операції у податковій звітності, внаслідок чого умисно ухилилися від сплати податків за червень-липень 2011 року на загальну суму 4 491 196 грн., що призвело до ненадходження до Державного бюджету коштів у особливо великих розмірах.

В подальшому ніби - то придбані товари (роботи, послуги) фізичними особами - підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були реалізовані ряду підприємств - вигодонабувачів на території України з метою ухилення ними від сплати податків.

В ході досудового розслідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3 використовував наступні банківські рахунки:

№ НОМЕР_5 відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві МФО 380805 код валюти 980 № НОМЕР_6 відкритий в ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» МФО 321983 код валюти 980 № НОМЕР_7 відкритий в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК», м. Київ МФО 321842 код валюти 980 № НОМЕР_8 5відкритий в АТ «УкрСиббанк» МФО 35100 код валюти 980 № НОМЕР_9 відкритий в КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» М.КИЇВ МФО 322904 код валюти 980 № НОМЕР_10 відкритий в КИЇВСЬКЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК»,М.КИЇВ МФО 321842 код валюти 980

Слідчий зазначив, що з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості під час розслідування кримінального провадження, зокрема для отримання відомостей з документів, які можуть бути використані, як доказ у вказаному провадженні, виникла необхідність у дослідженні документів, що становлять банківську таємницю, щодо відкриття ФОП ОСОБА_3 розрахункового рахунку № НОМЕР_6, проведення вказаним товариством фінансово-господарської діяльності та банківських операцій з використанням зазначеного рахунку.

Слідчий просив постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до зазначених документів без виклику представників особи, у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Суд відповідно до частини другої ст. 163 КПК України визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику представників ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» за наведених слідчим підстав.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

З викладених епізодів фабули та правової кваліфікації кримінального правопорушення, що стосується ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що кримінальне провадження внесено відносно ОСОБА_4, який за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і з невстановленими слідством особами ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах. Крім того, кримінальне провадження внесено відносно службових осіб ПрАТ «Богуславський маслозавод», які за попередньою змовою з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 і з невстановленими слідством особами у період з 2010 року по 01.04.2011 року ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Так, фабула - фактична частина обвинувачення, його зміст, юридична форма якого обумовлюється конкретною нормою КК України. Вона завжди індивідуальна, бо стосується конкретної особи, яка вчинила злочин. Встановлення фактів, що визначають фабулу обвинувачення, і виявлення їх юридичних ознак є передумовою для правової кваліфікації злочинної діяльності, а отже, і правильного застосування кримінальної відповідальності за конкретний злочин.

Наведене визначення обвинувачення вперше формулюється у внесених до ЄРДР відомостей, які мають містити три складові: фабулу обвинувачення, тобто реальний зміст інкримінованого обвинувачуваному діяння, та встановлені у справі факти, у яких передбачені ознаки відповідного складу злочину; юридичне формулювання, тобто ті правові ознаки, що притаманні типовому поняттю будь-якого виду злочину; правову кваліфікацію за відповідною статтею (частиною, пунктом) Особливої частини КК України. Саме ці обставини, які утворюють фабулу обвинувачення, і складають предмет доказування під час досудового розслідування.

Так, до способів спосіб ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів за ст. 212 КК належать, зокрема, неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування та заниження об'єкта оподаткування.

Разом з тим, слідчим не було доведено суттєве значення надання інформації щодо користувачів телекомунікаційних послуг та номерів мобільних телефонів, які здійснювали доступ до банківської системи дистанційного управління рахунками «клієнт-банк» саме ФОП ОСОБА_3, відносно якого кримінальне провадження не внесено і який взагалі згадується у фабулі кримінального провадження як фізична особа ОСОБА_3 при взаємовідносинах з фізичною особою ОСОБА_5 без визначення їх періоду, для встановлення і яких саме важливих обставин у кримінальному провадженні та можливості використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, виходячи з фабули кримінального правопорушення, що стосується порушення податкового законодавства, що, насамперед, доводиться дослідженням документів бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Щодо епізоду кримінального правопорушення, охопленого фабулою щодо ухилення службовими особами ПрАТ «Богуславський маслозавод» від сплати податків в особливо великих розмірах у період з 2010 року по 01.04.2011 року, то період вчинення кримінального правопорушення службовими особами ПрАТ «Богуславський маслозавод» не співпадає з періодом часу, а саме з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за який слідчий просив надати інформацію про рух коштів по рахунку ФОП ОСОБА_3

При цьому слідчій лише декларативно посилався в клопотанні на те, що вказані документи мають значення для кримінальному провадженні, а тому є необхідність отримати тимчасовий доступ, а також вилучити оригінали.

Так, згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Тобто, за змістом згаданої процесуальної норми надання розпорядження щодо вилучення речей і документів можливе за умови доведення стороною кримінального провадження існування реальної загрози зміни або знищення документів.

Разом з тим, слідчим не були доведені обставини існування реальної загрози зміни або знищення документів та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, виходячи з фабули кримінального правопорушення. Тож зі змісту клопотання не вбачається, в чому необхідність вилучення цих документів.

Між тим, при розгляді клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів слід ретельно вивчати всі надані матеріали і у кожному конкретному випадку встановлювати наявність або відсутність всіх умов, на які посилається слідчий як на підставу надання такого дозволу, а також перевіряти відповідність змісту клопотання вимогам ч. 2 ст. 160 КПК.

За загальними принципами кримінального процесуального законодавства, ухвала слідчого судді має відповідати вимогам законності та обґрунтованості. Законною є ухвала слідчого судді, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, на підставі кримінального процесуального закону. Обґрунтованою є ухвала слідчого судді, яка обґрунтована на тих доказах, які були розглянуті під час розгляду клопотання.

Отже, за викладених обставин не вбачається за можливе встановити виправдану потребу досудового розслідування саме в такий ступінь втручання до інформації, якою володіє особа і яка становить охоронювану державою таємницю, щодо осіб, кримінальне провадження стосовно яких не порушено, а законодавець чітко визначає підстави та умови, за яких проведення даної слідчої дії вважається можливим, допустимим і правомірним.

При цьому орган досудового слідства не позбавлений можливості у реалізації прав на отримання інформації шляхом отримання конкретно визначених ним документів за певний період часу, які б, в свою чергу, могли підтвердити або спростувати певні обставини кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області Середа В.В. про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування №32012100000000001, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Б. Калініченко