Ухвала суду № 49487767, 13.03.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4680/15-к

1-кс/1157/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - ЦО з обслуговування великих платників Діхтяренко А.В., погоджене зі старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Андрусишин С.Я., про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного 02.08.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110110000364, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ та вилучення оригіналів документів, що містять банківську таємницю, в ПАТ «Укрсоцбанк», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29, а саме: первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів в яких відображено операції між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПрАТ «Іса Прайм Девелопментс», що свідчать про відкриття у 2007 році кредитної лінії, а саме: договір про надання невідкладної кредитної лінії №18/076 КР з додатками та змінами, договір застави майнових прав №18/076 КР з додатками, іпотечні договори про надання невідкладної кредитної лінії №18/076КР з додатками; інформацію про здачу в оренду офісних приміщень, які належать ПАТ «Укрсоцбанк» та знаходяться в нежитловій будівлі загальною площею 17532,5 кв. м, розташованій за адресою: м. Київ, вул. М.Грінченка, 4 (літ. В), адміністративно-побутовій будівлі загальною площею 860,70 кв. м, розташованій за адресою: м. Київ, вул. М.Амосова, 12 (літ. А), нежитловому будинку загальною площею 18405,0 кв. м, розташованому за адресою: м. Київ, вул. М.Амосова, 12 (літ. С), нежитловому будинку загальною площею 20372,9 кв. м, розташованому за адресою: м. Київ, вул. М.Амосова, 12, нежитловому будинку загальною площею 3388,4 кв. м, розташованому за адресою: м. Київ, вул. М.Амосова, 12, а саме: копії проектної документації або технічних планів вищевказаних будівель для встановлення кількості офісних приміщень, які знаходяться у вищезазначених будівлях відповідно до проектної документації або технічних планів, договори оренди офісів, які знаходяться у вищевказаних будівлях для встановлення орендодавців вищевказаних приміщень.

Слідчий мотивував клопотання тим, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110110000364 встановлено, що службові особи ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн, діючи за попередньою змовою із службовими особами ПрАТ «Іса Прайм Девелопментс», під час здійснення фінансових операцій щодо отримання у 2005-2007 роках кредитних коштів в ПАТ «Укрсоцбанк» та погашення у 2012 році кредитної заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму понад 122202558 грн.

Під час проведення позапланових перевірок ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» встановлено, що останні отримали кредит в ПАТ «Укрсоцбанк» на будівництво нежитлових комплексів за адресою: м. Київ. вул. Гринченка, 4 (нині Амосова, 12), однак не виконали своїх кредитних зобов'язань перед кредитором, тому рішенням господарського суду м. Києва зазначені нежитлові комплекси були передані у власність ПАТ «Укрсоцбанк».

Під час аналізу відомостей, які містяться в інформаційній базі Міндоходів «Податковий блок» та аналізу декларацій з податку на додану вартість, встановлено, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» і ПрАТ «Іса Прайм Девелопментс» існує розбіжність задекларованих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі 122202558 грн.

Слідчий вказував, що документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ слугуватимуть доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий просив постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до зазначених документів без виклику представників особи, у володінні якої вони знаходяться, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Суд відповідно до частини другої ст. 163 КПК України визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без виклику представників особи за наведених слідчим підстав.

Вивчивши матеріали клопотання і кримінального провадження, вважаю, що клопотання про надання тимчасового доступу до зазначених в клопотанні документів задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як вбачається із змісту клопотання, слідчий, обґрунтовуючи своє прохання про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, посилається на те, що зазначені документи мають значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню.

Згідно зі ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Так, згідно зі ст.505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Тобто до комерційної таємниці можна віднести більшість документів юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Встановлено, що кримінальне провадження №32013110110000364 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, щодо службових осіб ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», які діючи за попередньою змовою із службовими особами ПрАТ «Іса Прайм Девелопментс» під час здійснення фінансових операцій щодо отримання у 2007 році кредитних коштів у ПАТ «Укрсоцбанк» та погашення у 2012 році кредитної заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк», ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму понад 8000000 грн.

Фабулою є фактична частина обвинувачення, його зміст, юридична форма якого обумовлюється конкретною нормою КК України. Вона завжди індивідуальна, бо стосується конкретної особи, яка вчинила злочин. Встановлення фактів, що визначають фабулу обвинувачення, і виявлення їх юридичних ознак є передумовою для прав, кваліфікації злочин, діяльності, а отже, і правильного застосування кримінальної відповідальності за конкретний злочин.

Наведене визначення обвинувачення вперше формулюється у внесених до ЄРДР відомостей, які мають містити три складові: фабулу обвинувачення, тобто реальний зміст інкримінованого обвинувачуваному діяння, та встановлені у справі факти, у яких передбачені ознаки відповідного складу злочину; юридичне формулювання, тобто ті правові ознаки, що притаманні типовому поняттю будь-якого виду злочину; правову кваліфікацію за відповідною статтею (частиною, пунктом) Особливої частини КК України.

Саме ці обставини, які утворюють фабулу обвинувачення, і складають предмет доказування під час досудового розслідування.

Так, дії, які свідчать про спрямованість на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, можуть полягати, наприклад, у перекрученні об'єктів оподаткування у первинних документах, внесенні у звітні документи (податкові декларації, розрахунки сум податку чи збору) перекручених відомостей, у поданні таких сфальсифікованих документів до контролюючих органів, в ухиленні від своєчасної сплати авансових платежів, у неподанні звітної документації до контролюючих органів.

Разом з тим, виходячи з вказаних у внесених до ЄРДР відомостей щодо фабули та правової кваліфікацій кримінального правопорушення, в клопотанні відсутнє обґрунтування, яке б підтверджувало суттєве значення документів ПАТ «Укрсоцбанк», щодо якого кримінальне провадження не проводиться, а саме: інформації про здачу в оренду офісних, адміністративно побутових приміщень, проектної документації вказаних приміщень для встановлення істини в даному кримінальному провадженні, виходячи із його фабули та часу вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, відомості про документи, до яких просить слідчій надати тимчасовий доступ, мають бути обов'язково викладені у клопотанні, оскільки, по суті, без вказівки на те, до яких саме документів має бути наданий тимчасовий доступ, таке клопотання є безпредметним, зачіпає законні права та інтереси невизначеного кола інших осіб, стосовно яких кримінальне провадження не було порушено, а законодавець чітко визначає підстави та умови, за яких проведення даної слідчої дії вважається можливим, допустимим і правомірним.

Так, при розгляді клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів слід ретельно вивчати всі надані матеріали і у кожному конкретному випадку встановлювати наявність або відсутність всіх умов, на які посилається слідчий як на підставу надання такого дозволу, а також перевіряти відповідність змісту клопотання вимогам ч. 2 ст. 160 КПК.

За загальними принципами кримінального процесуального законодавства, ухвала слідчого судді має відповідати вимогам законності та обґрунтованості. Законною є ухвала слідчого судді, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, на підставі кримінального процесуального закону. Обґрунтованою є ухвала слідчого судді, яка обґрунтована на тих доказах, які були розглянуті під час розгляду клопотання.

За таких обставин, під час розгляду клопотання встановлено, що воно обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на обґрунтування викладених слідчим доводів необхідності отримання тимчасового доступу до зазначених документів, оскільки не було надано правового обґрунтування мети витребування усіх визначених ним документів; буде виконано завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням; вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути доказами у кримінальному провадженні, а тому необхідно отримати тимчасовий доступ до документів, а також вилучити оригінали документів, які перебувають у володінні ПАТ «Укрсоцбанк» і яке вони будуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні та без яких неможливо іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Отже, слідчий всупереч вимогам ст.160 ч.2 КПК України фактично не обґрунтував у клопотанні можливість та необхідність доступу до вказаних документів та їх вилучення, тому клопотання задоволенню не підлягає.

За викладеним, керуючись ст. ст. 159, 160, 162-164 КПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегуонального головного управління ДФС - ЦО з обслуговування великих платників Діхтяренко А.В. про тимчасовий доступ до документів на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного 02.08.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013110110000364, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Б. Калініченко.