Ухвала суду № 49487299, 16.02.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3111/15-к

Провадження № 1-кс/760/744/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2015 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б., при секретарі судових засідань Войцеховській М.В., за участю прокурора Рибалко І.А., захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Прут І.О., погоджене зі старшим прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва Рибалко І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ташкент, громадянин України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12015100090001445, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2015року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що 13.02.2015року приблизно о 23.00 ОСОБА_3 разом з невстановленою слідством особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, помітили знайому їм ОСОБА_6, яка йшла вздовж вказаного будинку у зустрічному до них напрямку.

Під час розмови з ОСОБА_6 у ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи виник умисел на заволодіння майном останньої.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я особи, що зазнала нападу, підійшовши ззаду до потерпілої, невстановлена слідством особа нанесла удар рукою в область потилиці потерпілої, внаслідок чого остання впала на землю, а ОСОБА_3 схопив останню за шию та почав душити, внаслідок чого ОСОБА_6 втратила свідомість.

Скориставшись безпорадним станом потерпілої, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа заволоділи її майном а саме: золотим ланцюжком, вартістю 12 000 гривень з золотим кулоном, вартістю 4000 гривень, золотим браслетом, вартістю 7000 гривень, золотим браслетом, вартістю 5000 гривень, золотою каблучкою, вартістю 5000 гривень, золотою каблучкою, вартістю 4000 гривень, золотою каблучкою, вартістю 4000 гривень, золотою каблучкою, вартістю 4000 гривень, жіночою сумкою матерчатою чорного кольору з червоними ручками, вартістю 200 гривень, в якій знаходився мобільний телефон Samsung Galaxy S4, вартістю 6000 гривень, в дерматиновому чохлі, вартістю 50 гривень, з СІМ-карткою оператора «Лайф», вартістю 30 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 50 гривень та СІМ-карткою оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої грошові кошти відсутні, дермантиновий гаманець, вартістю 100 гривень з грошима в сумі 500 гривень, паспортом громадянина України, посвідченням працівника податкової міліції на ім'я ОСОБА_6, металевої печатки, жетоном офіцера та двома ключами, матеріальної цінності для потерпілої не представляють, всього на загальну суму 51 960 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 та невстановлена слідство особа з викраденим майном, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаними з застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали дане клопотання із зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, та зазначили, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві, хворіє на епілепсію, тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є значно суровим, при цьому зазначали, що не заперечують проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, який відповідно до ч. 2 ст. 187 КК України карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 13.02.2015 приблизно о 23.00 годин ОСОБА_3 разом з невстановленою слідством особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 за попередньою змовою, із застосуванням насильства, вчинили напад на ОСОБА_6, заволоділи її майном всього на загальну суму 51 960 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли.

Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка ОСОБА_7, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9, протоколом допиту свідка ОСОБА_10

14.02.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090001445 були внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст.187 КК України.

15.02.2015 року о 11-45 год. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 187 КК України карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, не працює, немає сталих соціальних зв'язків, тому в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, та свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, беручи до уваги, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 тяжкого злочину, що карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, а також під час досудового слідства встановлена відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання цим ризикам, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні будь-яких підстав для застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не встановлено, зокрема, не було надано відповідних доказів щодо наявності у підозрюваного такого хронічного системного захворювання, яке б виключало і унеможливлювало його перебування під вартою. Між тим, слід зазначити, що у випадку або встановлення або загострення такої хвороби підозрюваного, на наявність якої посилався захисник відповідно до наданих медичних довідок, що унеможливить його перебування під вартою, то міра запобіжного заходу за клопотанням сторони кримінального провадження або адміністрації СІЗО може бути змінена.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вчинений із застосуванням насильства, що не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ташкент, громадянин України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, зі слів раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 11-30 год. 14.02.2015 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 11-30 год. 14.04.2015 року.

Розмір застави визначити у межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 97440,00 грн. (дев'яності сім тисяч чотириста сорок гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва Рибалко І.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Калініченко О.Б.