Ухвала суду № 49483810, 31.08.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/35/15 Справа № 708/1522/13-к Категорія: ч.1 ст.115 КК України Головуючий у І інстанції Васильківська Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Попельнюх Р. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПопельнюха Р.О.суддівІваненка І.В., Швидкого Д.М.з участю прокурораОчеретяного М.С.секретаряЄгорової С.А.засудженогоОСОБА_7захисникаОнученка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката Онученка С.П. на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2014 року, яким:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Камянка, Черкаської області, громадянин України, українець за національністю, з неповною середньою освітою, не працюючий, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,-

визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України та якому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 20000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати в сумі 1294 гривні 44 копійки за проведення дактилоскопічної та трасологічної експертиз на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області та 351 гривню 60 копійок за проведення одорологічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком, ОСОБА_7 знаходячись 17.04.2011 року приблизно о 23.00. годині біля будинковолодіння №9 по вул. Радгоспній в м. Кам'янка Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки зі ОСОБА_12, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, зумовлених ревнощами ОСОБА_7 своєї дружини до ОСОБА_12 з яким та мала інтимні стосунки, умисно, з метою заподіяння смерті останньому, наніс йому чотири удари ножем: в область грудей зліва, правого та лівого плеча і лівого плечового суглобу, чим спричинив йому тілесні ушкодження у виді: сліпої проникаючої колото-різаної рани грудей зліва із ушкодженням навколосерцевої сумки та серця, крововиливами по ходу раньового каналу в грудну порожнину; колото-різаної рани області правого плеча, із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різаної рани лівого плечового суглобу із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різаної рани лівого плеча із крововиливами по ходу раньових каналів. Після отримання таких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 намагаючись втекти від ОСОБА_7 пробіг приблизно 100 метрів в напрямку будинку №14б по вул. Радгоспній, де помер від спричиненої ОСОБА_7 колото-різаної рани грудей із ушкодженням серця та кровотечею у грудну порожнину.

Не погодившись з вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2014 року прокурор, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9, засуджений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат Онученко С.П. подали апеляційні скарги.

Прокурор в поданій апеляції, не заперечуючи доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї, посилаючись на грубе порушення вимог кримінально-процесуального закону, що призвело до порушення його права на захист, просить вирок скасувати, постановити по справі виправдувальний вирок, а матеріали кримінальної справи направити прокурору для проведення додаткового розслідування. Також ОСОБА_7 просить змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.

В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат Онученко С.П. посилаючись на неповноту і однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, просить вирок суду скасувати та постановити по справі виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який не підтримав подану апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_7, його захисника - адвоката Онученко С.П., які підтримали свої апеляції та просили їх задовольнити, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах досліджених в судовому засіданні та яким дана правильна юридична оцінка.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочині, його винуватість доведена повністю та підтверджується показами самого ОСОБА_7 даними ним на досудовому слідстві та під час першого судового розгляду, в яких він винним себе у вчиненні цього злочину визнавав частково і пояснив, що під час бійки з ОСОБА_12 побачив у останнього в руках ніж, який потім випав на землю, а він - ОСОБА_7, взявши його в руки, став розмахувати в сторону ОСОБА_12, і саме після цього той сказав, що йому боляче і побіг геть. При цьому ОСОБА_7 не заперечував спричинення ним ОСОБА_12 тілесних ушкоджень ножем, а заперечував лише свій умисел на заподіяння йому смерті. Також він повідомляв що ОСОБА_13 під час бійки знаходився в будинку (т.1 а.с.251 т.2 а.с.90-91).

Ці допити були проведені з участю захисників. На досудовому слідстві - ОСОБА_14, який був запрошений на прохання самого ОСОБА_7, а в суді адвоката Онученка С.П. При цьому, ні під час допитів на досудовому слідстві, ні під час першого судового розгляду, будь-яких скарг на незаконні дії з боку працівників міліції від підсудного та його захисників, не надходило.

Хоча ОСОБА_7 частково відмовився від цих показів, колегія суддів вважає його покази в тій частині, що тілесні ушкодження ОСОБА_12, від яких той помер, спричинив саме він, а ОСОБА_13 в цей час знаходився в будинку, є достовірними, оскільки вони підтверджується іншими об'єктивними доказами по справі, які отримані в передбаченому законом порядку і досліджені в судовому засіданні.

Також вина ОСОБА_7 підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_11, яка повідомила суду, що її син ОСОБА_12 мав інтимні відносини з дружиною підсудного ОСОБА_7, поки той був на заробітках. Вона не чула, щоб після повернення із заробітків ОСОБА_7, між її сином та ним були якісь сварки. 18 квітня 2011 року вночі їй зателефонувала ОСОБА_15 і повідомила, що її сина вбили.

- показами свідка ОСОБА_16, який повідомив суду, що 17.04.2011 року приблизно о 22.00. годині у нього вдома він, його співмешканка ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_7 та ОСОБА_18 вживали алкоголь. ОСОБА_7 став сваритися з дружиною за те, що та спала з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_7 пішли розбиратися до ОСОБА_12 Хвилин через 10 прийшов ОСОБА_13 і сказав, щоб викликав швидку для ОСОБА_12 Він - ОСОБА_16 викликав швидку і міліцію, а потім розгледів, що на землі біля будинку лежав ОСОБА_12 На запитання «що сталось?», ОСОБА_7 деталі події не розповідав, а лише сказав, що «це все через ОСОБА_18.».

- показами свідка ОСОБА_19, який пояснив суду, що 17.04.2011 року приблизно о 23.00. годині побачив, як в будинку бились ОСОБА_7 та його племінник ОСОБА_12 В кімнаті був і ОСОБА_13 Чув, як ОСОБА_7 казав ОСОБА_12: «Йди сюди, я тебе вб'ю». На його пропозицію ОСОБА_7, а за ним і ОСОБА_12 вийшли на вулицю. ОСОБА_13 залишився в будинку та вони ще декілька хвилин спілкувались між собою. Дітей при цьому в кімнаті не було. Що відбувалося на вулиці він не бачив. Про смерть ОСОБА_12 дізнався від ОСОБА_13

- показами свідка ОСОБА_17, яка суду пояснила, що 17.04.2011 року вона разом з ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 вечеряли та вживали спиртне. Між ОСОБА_7 та його дружиною виникла сварка з приводу того, чи спав з нею ОСОБА_13 Потім ОСОБА_13 та ОСОБА_7 вийшли з квартири. Через хвилин 10-15 прибіг ОСОБА_13 і попросив, щоб вона викликала швидку оскільки ОСОБА_7 напевно «підрізав» ОСОБА_12 Коли ОСОБА_7 повернувся, у нього була розбита губа і він сказав дружині, що якби не вона, то такого б не було.

- показами свідка ОСОБА_18, яка повідомила суду, що 17.04.2011 року з 20 години 30 хвилин вона та підсудний, який є її чоловіком, в домоволодінні ОСОБА_16, разом з останнім та його дружиною ОСОБА_17, вживали спиртні напої. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_13, який спровокував конфлікт, а потім разом з її чоловіком пішов «розбіратись із ОСОБА_12.». Через декілька хвилин ОСОБА_13 прибіг, повідомив, що ОСОБА_12 лежить під будинком без ознак життя та сказав викликати швидку, бо ОСОБА_12 на щось «наколовся». На вулиці вони побачили ОСОБА_7, у якого була розбита губа. Раніше ОСОБА_12 та ОСОБА_7 бились і ОСОБА_12 завжди перемагав, бо був фізично більш розвинений.

- показами свідка ОСОБА_13, який повідомив суду, що 17.04.2011 року він перебував у будинку ОСОБА_16 На запитання ОСОБА_7, який перебував у нетверезому стані, чи спав він з його дружиною відповів, що з нею спав не тільки він, а й ОСОБА_12 і запропонував ОСОБА_7 піти до ОСОБА_12 та розібратися. ОСОБА_7 погодився і сказав, що зараз наб'є ОСОБА_12 Він разом з ОСОБА_7 пішов додому до ОСОБА_12, де після словесної перепалки між останнім та ОСОБА_7 почалась бійка. ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_7 від чого той впав. Знає, що раніше ОСОБА_12 вже бив ОСОБА_7 На зауваження ОСОБА_19 ті вийшли з будинку. ОСОБА_7 вийшов перший, а ОСОБА_12 ще взувався. Він - ОСОБА_13 залишився в будинку із ОСОБА_19 та після нетривалої розмови також вийшов на двір. Там побачив ОСОБА_12 який біг від ОСОБА_7 та кричав: «дядя ОСОБА_13 допоможи, виклич швидку». Не зрозумівши що сталось, разом з ОСОБА_7 пішли за ОСОБА_12 і виявили його лежачим на землі. ОСОБА_7 підійшов до нього, попробував рукою на шиї пульс і сказав «Готовий». Після чого викликали швидку та міліцію. Чув, як після цих подій ОСОБА_7 сказав своїй дружині: «це все через тебе».

- показами свідка ОСОБА_20, який суду пояснив, що він працює лікарем в Камянській ЦРЛ. В квітні 2011 року проводив освідування на стан сп'яніння семи осіб, яких привезли працівники міліції у зв'язку з розслідуванням вбивства ОСОБА_12 Серед цих людей був і ОСОБА_7 Всі обстежені були в стані алкогольного сп'яніння.

Також винуватість ОСОБА_7 підтверджується і іншими доказами:

- даними протоколу огляду місця події від 18 квітня 2011 року, яким встановлено місце вчинення злочину, біля будинку по вул. Радгоспній виявлено труп ОСОБА_12 та вилучено ніж (т.1 а.с.5-24);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_7 від 27 квітня 2011 року з якого вбачається, що ОСОБА_7 на місці вчинення злочину показав як він 17.04.2011 року в ході сварки скоїв вбивство ОСОБА_12 (т.1 а.с.225-226). Результати даної слідчої дії суд вважає достовірним і допустимим доказом вини підсудного, так як вона проведена відповідно до норм КПК України з участю захисника та спеціаліста, при її проведенні застосовувався відеозапис.

Хоча відповідно до висновку судово-медичної експертизи №253 від 22 липня 2011 року, проведеного за результатом такого відтворення (т.1 а.с.110), і встановлено, що тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_12 не могли виникнути за тим механізмом їх спричинення, який ОСОБА_7 повідомив, під час відтворення обстановки та обставин подій, проте такий висновок на думку суду вказує лише на те, що ОСОБА_7 свідомо вказував механізм нанесення ударів ножем, що не відповідав дійсності, намагаючись таким чином уникнути відповідальності за вчинений злочин. Разом з тим ніж, який є знаряддям вбивства, було знайдено саме в тому місці, на яке під час відтворення вказав підсудний;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 11.08.2011 року, що ніж яким були нанесенні тілесні ушкодження ОСОБА_12 належить потерпілій ОСОБА_11 і був взятий з її будинку (т.2 а.с.7);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи №67 МК від 10.08.2011 року про те, що на футболці потерпілого є 2 пошкодження, які виникли від дії знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух завтовшки близько 1-1,5 мм, ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини є близько 19 мм. Пошкодження на футболці по своїй локалізації та напрямку повністю відповідають тілесним ушкодженням, виявленим на трупі. Можливість спричинення пошкодження на футболці потерпілого та ушкодження на клапті шкіри від трупа клинком ножа, наданого на експертизу не виключається (т.1 а.с.188-190);

- даними висновку судово-медичної експертизи №210 від 21 липня 2011 року, що смерть ОСОБА_12 настала від колото-різаної рани грудей із ушкодженням серця та кровотечею у грудну порожнину. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлені ушкодження: сліпа проникаюча колото-різана рана №1 грудей зліва із ушкодженнями навколосерцевої сумки, серця та крововиливами по ходу раньового каналу і у грудну порожнину. Дані ушкодження виникли від дії травмуючого предмета, який мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, мають ознаки прижиттєвості, спричинені не задовго до смерті, несуть в собі ознаки, приміняючи їх до живих людей, тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_12, стоїть у причинному зв'язку із даними ушкодженнями. Після отримання даних тілесних ушкоджень, середньостатистична людина могла жити проміжок часу, який рахується одиницями хвилин, і могла, в початковій стадії їх патологічної дії на її організм, виконувати цілеспрямовані дії: говорити та рухатися на коротку відстань, можливо до 100 м.; колото-різана рана №2 області правого плеча із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різана рана №3 області лівого плечового суглобу із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різана рана №4 області лівого плеча із крововиливами по ходу раньового каналу. Дані ушкодження виникли від дії травмуючого предмета, який мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, мають ознаки прижиттєвості, спричинені не задовго до смерті, несуть в собі ознаки легких тілесних ушкоджень (т.1. а.с.72-73);

- даними висновку судово-цитологічної експертизи №113 від 10.06.2011 року, що на клинку ножа, який був вилучений під час огляду місця події, виявлені сліди крові людини, які могли походити від потерпілого ОСОБА_12 (т.1 а.с.155-157);

- даними висновків судово-імунологічної експертизи від 09 та 10 червня 2011 року, відповідно яких кров людини на трісках дерев'яної огорожі, в слідах на марлевих тампонах із змивами з місця події, могла походити від потерпілого ОСОБА_12 (т.1 а.с.139-142, 163-167).

- даними висновку судово -психіатричної експертизи №250 від 18.05.2011 року, згідно з яким ОСОБА_7, на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав. Він здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.1 а.с.179-183).

Твердження підсудного та його захисника про фальсифікацію органом досудового розслідування доказів по справі, із посиланням на те, що ніж, вилучений під час проведення огляду місця події, згідно даних протоколу (т.1 а.с.9) був поміщений в поліетиленовий пакет, а під час надходження до експерта знаходився вже в картонній коробці (т.1 а.с.79 зворот), суд вважає такими що не знайшли свого підтвердження під час судового слідства.

Так, допитаний як свідок слідчий Білокінь І.П. суду пояснив, що коли він зранку приймав матеріали за фактом вбивства ОСОБА_12, то всі докази були упаковані належним чином, зокрема ніж знаходився у картонній коробці, із підписами понятих і слідчого. Та він і не міг бути упакований в поліетиленовий пакет, оскільки це не дозволяється інструкцією.

Свідок ОСОБА_21 (слідчий СУ УМВС України в Черкаській області) суду пояснив, що в квітні 2011 року, вночі, за участю експертів НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області проводив огляд місця події біля будинку в місці виявлення трупа ОСОБА_12 Експерт виявив кухонний ніж із бурими плямами, який знаходився за парканом на відстані близько 100 метрів від трупу. Його упаковував хтось із двох експертів в картонну коробу. Вважає, що запис про його упакування в поліетиленовий пакет в протоколі зроблений ним помилково.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що як начальник СВ Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області виїздила на місце виявлення трупа ОСОБА_12 Під час ОМП серед іншого вилучався ніж, але як його упаковували вона не пам'ятає. Зауважила, що ніж не міг бути упакований у поліетиленовий пакет, оскільки це не відповідає інструкції.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_23 пояснив, що весною 2011 року був понятим під час огляду місця події в м. Кам'янка, де було виявлено труп ОСОБА_12 Загиблого знав особисто, його труп був неподалік будинку, де жив його дід. Упізнав свої підписи в протоколі огляду місця події. Пам'ятає розмову працівників міліції, про те, що знайшли ніж у крові. Яким чином упаковувались предмети повідомить не зміг.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що як начальник СКР Камянського РВ в присутності начальник СВ ОСОБА_22 він «розписав» матеріали за фактом смерті ОСОБА_12 на слідчого Білокінь І.П. Разом з матеріалами йому було передано і речові докази, серед яких пригадує пакунок, в якому була картонна коробка, вміст якої він не перевіряв.

Допитаний як свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що проводив судово-дактилоскопічну експертизу ножа, вилученого в місці виявлення трупу ОСОБА_12 Вказаний ніж надавався в картонній коробці, належним чином опечатаній.

Допитаний як свідок спеціаліст НДЕКЦ ОСОБА_26 суду пояснив, що разом із експертами НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області Кобець і Крикливенко, слідчим зі СУ ОСОБА_21 виїжджав на ОМП в м. Кам'янка за повідомленням про виявлення трупу ОСОБА_12 Ближче до ранку неподалік декоративного паркану палісадника виявлено ніж, на якому були сліди біологічного походження, зовні схожі на кров. Упакування даного ножа в поліетиленовий пакет виключає. Ніж може бути упакований лише в паперовий пакет чи то коробку. При пакуванні речових доказів таких порушень, як поміщення ножа в поліетилен він не допустив би. Вказівка про таке пакування в протоколі є явною помилкою, та скоріш за все викликана тим, що події відбувались вночі, вилучалось багато речових доказів в результаті чого слідчий механічно записав неправильний спосіб упакування.

Таким чином, під час судового слідства встановлено, що слідчим Довгаль О.В. під час складання протоколу ОМП від 18 квітня 2011 року допущено помилку в зазначенні способу упакування вилученого на місці речового доказу «ножа». Разом з тим, така помилка, з урахуванням показань допитаних в суді свідків, та обставин встановлених дослідженими судом доказами, не може слугувати причиною сумнівів суду в достовірності вилучення з місця події вказаного речового доказу, тому такий доказ враховується судом як належний і допустимий.

Доводи підсудного, що даний злочин він не вчиняв, а на досудовому слідстві та під час першого судового розгляду обмовив себе, на думку суду є безпідставними, та такими що зумовлені бажанням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Так, будучи допитаним як обвинувачений 25 квітня 2011 року, ОСОБА_7 визнавав свою вину частково надавши послідовні покази. Потім змінив їх обґрунтувавши тим, що на нього на досудовому слідстві чинили фізичний та моральний тиск. Згідно постанови суду від 27 червня 2013 року було дано окреме доручення прокуратурі Кам'янського району Черкаської області в порядку ст.97 КПК України (1960р.) перевірити показання підсудного ОСОБА_7 в цій частині.

Постановою слідчого прокуратури Кам'янського району Черкаської області від 16 серпня 2013 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, закрите в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях працівників міліції ОСОБА_27 та ОСОБА_28 складу відповідного злочину (т.3 а.с.64-67). Зазначена постанова ніким не оскаржена та не скасована.

Крім того, показання підсудного на досудовому слідстві об'єктивно підтверджуються даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, з якого вбачається, що він на місці скоєння злочину вказав чим саме наносив удари ОСОБА_12 та зазначив куди викинув ніж, який, як вбачається із досліджених судом доказів є знаряддям вбивства. При цьому показання ОСОБА_7 на слідстві та під час першого судового розгляду про мотиви та обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому без мети заподіяння йому смерті, а з метою самозахисту, суд оцінює як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, твердження підсудного про механізм нанесення тілесних ушкоджень, були оцінені експертом, та згідно висновку судово-медичної експертизи №253 від 22 липня 2011 року (т.1 а.с.110), тілесні ушкодження, що виявлені на тілі ОСОБА_12, не могли виникнути за тим механізмом їх спричинення, який ОСОБА_7 повідомив, під час відтворення обстановки та обставин подій.

Таким чином, судом встановлено, що як під час досудового слідства, так і під час першого судового розгляду, ОСОБА_7 цілеспрямовано надавав неправдиві показання щодо механізму нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_12, з метою приховати свої дійсні наміри на спричинення потерпілому смерті та, при цьому, не заперечував факту спричинення саме ним відповідних тілесних ушкоджень ОСОБА_12

Також суд критично оцінює і показання підсудного в тій частині, що він вважає винним у смерті ОСОБА_12 свідка ОСОБА_13, з посиланням на показання неповнолітнього свідка ОСОБА_29.

В судовому засіданні були оголошені показання малолітнього свідка ОСОБА_29 надані у судовому засіданні (т.2. а.с.94). в яких він пояснював, що бачив, як ОСОБА_13 взяв ножа на кухні під час сварки та бійки між ОСОБА_12 і ОСОБА_7 Суд оцінює такі показання критично, оскільки неповнолітній ОСОБА_29 не був очевидцем подій, в ході яких була заподіяна смерть ОСОБА_12 Свідок ОСОБА_19, який бачив як виходив ОСОБА_13 з будинку заперечує ті обставини, на які вказував неповнолітній свідок.

Крім того, причетність ОСОБА_13 до даного злочину була предметом перевірки на досудовому слідстві і не знайшла свого підтвердження. Постановою слідчого від 12 серпня 2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 115, 121, 122, 125, 296 КК України відносно ОСОБА_13 на підставі ч.1 п.2 ст.6 КПК України (т.2. а.с.5). Дана постанова не оскаржена та не скасована, отже такі припущення підсудного є безпідставними.

Покарання засудженому ОСОБА_7 призначено судом першої інстанції відповідно до положень Загальної частини КК України, з додержанням вимог ст.65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, всіх обставин справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом також враховано, що у відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що покарання призначене судом першої інстанції ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України у виді 10 років позбавлення волі, відповідає фактичним обставинам справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, який має молодий вік, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями (а.с.9 том 3), хоча і вважається не судимим, але раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.14-16 том 3), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.11-13 том 3), з урахуванням відсутністю пом'якшуючих обставин, наявність обтяжуючої обставини (вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння). На думку колегії суддів призначене ОСОБА_7 покарання є достатнім та необхідним для його виправлення та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2 ст. 375 КПК України суд не вправі погіршувати положення підсудного в частині посилення покарання, якщо апеляційним судом попередній вирок не був скасований у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку не визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.

Вимоги ч.2 ст. 375 КПК України судом першої інстанції додержано в повному обсязі, у зв'язку з чим підстав для призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання, про що в своїй апеляції просить прокурор, колегія суддів не вбачає.

Таким чином колегія суддів вважає, що вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2014 року є законним і обґрунтованим, оскільки будь-яких підстав передбачених ст.ст.367, 373 КПК України для його зміни чи скасування не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 373 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката Онученка С.П. - залишити без задоволення, а вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2014 року по матеріалах кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили.

Головуючий

Судді