Постанова № 4947782, 14.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25285/09/1270

Категорія 2.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2009 року   м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання : Лустіной Т.В.,

за участю сторін:

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП №11046260 від 02.03.2009 року про арешт коштів боржника, -

встановив:

20 серпня 2009 року позивач Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому посилався на наступне. На виконанні відповідача знаходиться виконавчий лист №2а-2454/08, виданий Луганським окружним адміністративним судом 12.01.2009 року, за яким УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області зобов'язане нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2007 рік у сумі 1750,00 грн. На адресу позивача була надіслана постанова відповідача ВП №11046260 від 20.01.2009 року про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного виконавчого документу. 02.03.2009 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 винесено постанову ВП №11046260 про арешт коштів на суму 1936,19 грн. на розрахунковому рахунку №35217032000138, який належить УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області в ГУДКУ у Луганській області, смт. Новопсков. Цією ж датою державним виконавцем відповідача ОСОБА_1 видано постанову про стягнення з боржника - УПСЗН Новопсковської РДА Луганської області -виконавчого збору у розмірі 175,00 грн. та на проведення виконавчих дій в сумі 11,19 грн. Також, в обгрунтування вимог позивач зазначив, що статтею 61 Закону України про «Державний бюджет на 2009 рік» визначено, що безспірне списання коштів з цільових рахунків здійснюється виключно органами відділення Державного казначейства за рахунок та в межах бюджетних асигнувань. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України, та у разі їх відповідності бюджетним паспортам. Відповідно до п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, та відповідно до ст.23 Кодексу будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Крім того, згідно ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Виділення коштів на надання ільг передбачається щорічно Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, використання яких здійснюється протягом календарного року. У поточному році на рахунок управління праці та соціального захисту населення надходять бюджетні кошти тільки на проведення виплат 2009 року у розмірі, затвердженому кошторисом. Рішення ж суду, на виконання якого державним виконавцем відповідача винесено постанову про арешт коштів, стосується виплат, проведених у минулі роки. Законом Ураїни «Про Державний бюджет України на 2009 рік» кошти на виконання таких рішень не передбачені. Крім того, ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Позивач вважає, що такі дії державного виконавця суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки списання коштів бюджетного призначення з цільового розрахункового рахунку УПСЗН Новопсквоської РДА Луганської області зробить неможливим проведення виплат поточного року у повному обсязі і призведе до ситуації, коли громадяни, які мають право у 2009 році на щорічну допомогу на оздоровлення, одноразову грошову компенсацію за встановлення інвалідності чи втрату годувальника, не отримають зазначені виплати через нестачу грошових коштів. Просить скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ВП №11046260 від 02.03.2009 року про арешт коштів УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, , що містяться на розрахунковому рахунку в ГУДКУ у смт. Новпсков Луганської області №35217032000138 в сумі 1936,19 грн.

У судове засіданні представник позивача - Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області не з'явився, до початку слухання справи надав суду заяву про її розгляд без участі представника управління, у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження. 11 вересня 2009 року на адресу суду від УПСЗН Новопсковської РДА Луганської області надіслане доповнення до позовної заяви, в якому позивач зазначиі, що оскаржувана ним постанова відповідача про арешт коштів боржника ВП №11046260 від 02.03.2009 року на адресу управління надійшла 10.03.2009 року за вх.№704.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, в яких зазначив, що на виконанні Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №2а-2454/08 від 12.01.2009 року про зобов'язання УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 1750,00 грн. як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 20.01.2009 року відповідно до вимог стетей 3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було відкрите виконавче провадження ВП№11046260 та надано добровільний строк для виконання з направленням копії постанови сторонам цього виконавчого провадження. 02.03.2009 року на підставі статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, копію зазначеної постанови для виконання направлено боржникові. 02.03.2009 року на підставі статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та також направлено копію постанови про це для виконання боржникові. 02.03.2009 року на підставі статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем по зазначеному виконавчому провадженню було винесено постанову про арешт коштів УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, а копію постанови направлено для відома Управлінню державногоказначейства у Новопсковському районі Луганської області та для виконання боржникові. Також зазначив, що примусове виконання рішень судів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості, тобто списання коштів можливе лише з цільового рахунку, в даному випадку з рахунку «Щорічна разова грошова допомога ветереанам війни та жертвам нацистських переслідувань», що є єдиним засобом примусового виконання судового рішення, дозволеного законодавством України. Просив у задоволенні позову відмовити на підставі ч.1 ст.100 КАС України з причини пропуску позивачем 10-денного строку на звернення до суду за оскарженням постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ВП№11046260 від 02.03.2009 року про арешт коштів боржника.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-2454/08, виданий 12.01.2009 року Луганським окружним адміністративним судом, за яким позивач зобов'язаний нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2007 рік у сумі 1750,00 грн. (аркуші справи 33-34).

На виконання зазначеного виконавчого документу старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 20.01.2009 року відкрите виконавче провадження ВП №11046260 (аркуш справи 20).

У зв'язку з відмовою добровільного виконання судового рішення старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 02.03.2009 року винесено постанови ВП№11046260 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 175,00 грн. (аркуш справи 36) та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 11,19 грн. (аркуш справи 35).

Також, 02.03.2009 року старшим державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_1 винесено постанову ВП №11046260 про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 1936,19 грн., що належать боржнику та містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області №35217032000138, код 03196995, МФО 804013 у ГУДКУ у Луганській області (аркуш справи 7).

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Однак, відповідно до частини другої статті 181 КАС України, позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана позивачем постанова ВП №11046260 про накладення арешту на його кошти була винесена 02.03.2009 року, на адресу УПСЗН Новопсковської РДА Луганської області надійшла 10.03.2009 року за вх.№704, як про це зазначив сам позивач у доповненні до позовної заяви (аркуш справи 29). До суду ж з адміністративним позовом позивач звернувся лише 20 серпня 2009 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на оскарження постанови. Разом із цим, відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та наголосив на тому, що позивачем такий строк пропущений.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, на основі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання по судовим витрата не вирішується, оскільки у даному випадку їх стягнення не передбачено ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП №11046260 від 02 березня 2009 року про арешт коштів боржника за виконавчим листом №2а-2454/08, виданим Луганським окружним адміністративним судом 12.01.2009 року, про зобов'язання УПСЗН Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та сплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2007 рік у сумі 1750,00 грн., відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 14 вересня 2009 року.

Суддя