Постанова № 4947676, 16.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-12836/08/0470

категорія статобліку-2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

представників позивача Земляного О.Ю., Власенко І.М.

представника відповідача Білоножко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Вищого адміністративного суду України надійшла справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001371500/0 від 31.08.2005 р., № 0001371500/1 від 03.10.2005 р., 0001371500/2 від 09.12.2005 р., 0001371500/3 від 16.02.2006 р. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до положення п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ВАТ «Марганецький ГЗК» правомірно віднесено гірничу виробку (як споруду) до 1 групи основних фондів. Також, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у відповідності до п.9.1 ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин, включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища) та підлягають амортизації. Згідно п.9.2 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перелік витрат, що включається до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів У країни.

Постановою Кабінету Міністрів України №118 від 04.02.1998р. визначено перелік витрат, які включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації згідно із п.9.4 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». До цього переліку, на думку позивача, не включено саме ті витрати, які були понесені підприємством у зв'язку з побудовою та введенням в експлуатацію об'єктів, перелічених в таблиці №22 до акту перевірки №356/230/00190911 від 25.04.2005 р., оскільки всі витрати (згідно постанови КМ України №118 від 04.02.1998 р.) пов'язані з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням розробки будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку.

Позивач посилається на те, що не здійснював жодної з дій чи витрат. які входять до переліку витрат, визначених постановою КМ України №118 від 04.02.1998 р., та які мають обліковуватись згідно із п.9.1 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки розвідка та облаштування родовищ корисних копалин проведено ще за радянських часів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на вищевказані підстави.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надавши письмові заперечення, в яких зазначено, що в ході перевірки відповідача встановлено порушення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, перевищення 10-ти відсоткового ліміту витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, від сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного року. Вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що позивачем було безпідставно віднесено до 1-ої групи основних фондів групу витрат, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, які підлягають амортизації згідно з п.9.1 ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Порядок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, регулюється ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а амортизація основних Фондів і нематеріальних активів - ст. 8 цього Закону. Отже, витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин включаються до окремої групи витрат і підлягають амортизації згідно зі ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин не відносяться до основних Фондів згідно зі ст. 8 Закону і не враховуються для визначення сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів підприємства при застосуванні п.п. 8.7.1 п. 8.7 цієї статті.

Виходячи з викладеного, дія п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону не поширюється на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, передбачених ст. 9 цього Закону. Отже, Марганецькою ОДПІ правомірно було зменшено валові витрати ВАТ «Марганецький ГЗК» на суму перевищення 10-відсоткового ліміту на поліпшення основних фондів внаслідок коригування сукупної балансової вартості основних фондів станом на 1 січня 2004 року на суми витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами акту перевірки від 29.08.05 р. № 688/150/00190911 відсутні.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 09.03.2005 р. № 181, виданого Марганецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності позивача з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., та з питань перевірки правомірності заявленого відшкодування ПДВ з бюджету за період з 01.01.2005р. по 31.01.2005 р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 356/230/00190911 від 25.04.2005 р.

Перевіркою встановлено факт порушення п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.1994 р. №334/94-BP, що призвело до завищення у ВАТ «Марганецький ГЗК» від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2004р. на 3 099 200,00 грн. Зазначене порушення сталося внаслідок того, що до 1 групи основних фондів позивача віднесено певний перелік основних фондів, наведений в Таблиці 22 акту перевірки, в тому числі і гірничі виробки, що за висновком Марганецької ОДПІ має відноситись до окремої групи витрат, згідно вимог ст. 9 вищевказаного Закону. За висновком Марганецької ОДПІ ВАТ «Марганецький ГЗК» неправомірно збільшило загальну вартість основних фондів, що призвело до завищення 10-відсоткового ліміту витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, який може бути віднесено до складу валових витрат, на суму 3099200,00 грн., згідно вимог п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 335/94-ВР ( надалі - Закон №335/94-BP).

Окрім того перевіркою виявлені порушення п.8 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою КМУ №303 від 01.03.1999 р., в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі - 33 505,93 грн., в т.ч. за 1 квартал 2004 р. -31 886.33 грн., 2 квартал 2004 р.- 81.00 грн., 3 квартал 2004 р.-1 538,60 грн., та завищено податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища у 4 кварталі 2004 р. на суму 1 539,00 грн.

26.08.2005р. старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Марганецької ОДПІ проведено перевірку податкової звітності позивача по наданій податковій звітності за 1 півріччя 2005 року, за результатами якої складено акт про результати проведення податкової перевірки податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2005 р. №688/150/00190911 від 29.08.2005 р.

Перевіркою встановлено порушення п.3.1 ст.3 Закону №335/94-BP, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 774800,00 грн.

На підставі актів перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001371500/0 від 31.08.2005р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 774 800,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38 740,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. За результатами адміністративного розгляду скарг підприємства винесені податкові повідомлення-рішення №0001371500/1 від 03.10.2005 р., №0001371500/2 від 09.12.2005 р., та №0001371500/3 від 16.02.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Марганецький ГЗК» відповідно до довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області здійснює діяльність за КВЕД 13.20.1 - підземне видобування та збагачення марганцевої руди, який є основним видом діяльності підприємства. Даний вид діяльності підлягає ліцензуванню. ВАТ «Марганецький ГЗК» має ліцензію на експлуатацію родовища корисних копалин, яка видана Державним комітетом України по геології і використанню надр від 13.08.1996 р. №610 терміном дії 20 років. Позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи та платником збору за користуванням надрами.

В акті планової документальної перевірки підприємства №356/230/00190911 від 25.04.2005 р. в розділі 2.3.2 «Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин» вказано, що підприємством у періоді, який перевірявся, нарахування амортизації проводилось у відповідності із п.9.4 ст.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Суми амортизаційних відрахувань пов'язаних саме з видобутком корисних копалин відображена позивачем в додатку К 1/2 декларації з податку на прибуток підприємства та надавалась ним відповідна розшифровка до таблиці №3 в розрізі окремих об'єктів.

Відповідно до п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норми, визначені цим підпунктом - для основних фондів першої групи - 2 відсотки з розрахунку за податковий період. З урахуванням наведеної норми Закону позивач застосовував норми амортизації, визначені п. 9.4 ст. 9 Закону до основних фондів першої групи і зазначена норма не перевищувала норм, встановлених п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону.

За актом перевірки встановлено, що «на балансі підприємства рахуються наступні витрати зі спорудження таких об'єктів, як ... (далі відповідно до таблиці №22 перелік із 28 гірничих виробок). В той же час, згідно додатку К 1/2 декларації з податку на прибуток підприємства щодо розрахунку амортизаційних витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, та відповідних розшифровках до таблиці № 3 в розрізі окремих об'єктів - кількість об'єктів (шахти та кар'єри) становить 7.

Судом з'ясовано, що предметом даного спору є одні й ті самі об'єкти. Розбіжність в кількості об'єктів пов'язана лише з тим, що до складу об'єктів (шахт та кар'єрів) згідно додатку К 1/2 Декларації з податку на прибуток входять декілька гірничих виробок, амортизація на які нараховується окремо. Тобто, 7 шахт та кар'єрів включають в себе 28 гірничих виробок, які поступово окремо вводилися в експлуатацію з урахуванням їх відкриття, що підтверджується актами введення до експлуатації, технічною документацією та картками обліку основних засобів, наявними в матеріалах справи. В той же час форма Додатку 1/2 до Декларації податку на прибуток передбачає лише зазначення цілих об'єктів - шахт, кар'єрів, свердловин і ін., і не передбачає можливості зазначення окремої гірничої виробки.

Згідно з пунктом 8.2.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

В п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що основні фонди підлягають розподілу на групи. До 1 групи основних фондів відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Згідно з визначенням гірничих виробок, яке наводиться відповідачем в акті перевірки № 356/230/00190911 від 25.04.2005 року, це споруди, призначені для забезпечення процесу добування корисних копалин.

Гірничі виробки, які знаходяться на балансі позивача, повністю відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до основних фондів, а саме є матеріальними цінностями, що призначаються для використання у господарській діяльності позивача протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, та їх вартість перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. З наведених підстав, на виконання норм законодавства, дані основні засоби були віднесені позивачем до 1 групи основних фондів.

Також це підтверджується листом від 05.05.2006 року №31/08-297, згідно якого Державна геологічна служба визначила, що шахти, кар'єри, разом з будівлями та надземними і підземними спорудами (гірничо-капітальними виробками та іншими об'єктами будівництва) є основними виробничими фондами підприємства і підлягають віднесенню до першої групи основних фондів та листом від 23.06.2006 року №5503/31/8-10, згідно якого Міністерство охорони навколишнього природного середовища України визначило, що шахти, кар'єри разом з будівлями та надземними і підземними спорудами (гірничо-капітальними виробками та іншими об'єктами будівництва) є основними виробничими фондами підприємства і підлягають віднесенню до першої групи основних фондів.

Посилання відповідача в акті перевірки на необхідність дотримання ВАТ «Марганецький ГЗК» вимог ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним, оскільки даною статтею визначається порядок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, а не основних фондів, порядок амортизації яких визначений ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Амортизація витрат, визначена у ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виділена законодавцем в окрему групу. Такі витрати не кваліфікуються як основні фонди, тобто матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку. Тобто, дані витрати не входять навіть як складова частина в балансову вартість основних фондів і амортизуються окремо.

Згідно з п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Даний перелік не може бути застосований до основних фондів позивача, оскільки положення ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не застосовуються до основних фондів, а перелік включає витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, які не належать до основних фондів.

Перелік витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 4 лютого 1998 року № 118. До цих витрат відносяться саме такі витрати, як витрати на розвідку, дорозвідку, проектування та ін. У той самий час цей перелік не містить такі основні фонди як гірничі виробки, оскільки він прийнятий на виконання норм ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і його дія не розповсюджується на основні фонди.

Згідно з п.9.1. ст.9 Закону України. «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Згідно з п.9.2 ст.9 Закону, перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного положення ст.9 Закону, Кабміном України було видано постанову № 118 від 04.02.1998 року, якою було встановлено вичерпний перелік витрат, які відносяться до окремої групи витрат, згідно з ст.9 Закону.

Згідно з частиною другою постанови КМУ № 118, до складу зазначеної окремої групи витрат не включаються витрати, пов'язані з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин - витрати видобувних підприємств на експлуатаційну розвідку з метою уточнення контурів покладів корисних копалин, їх якості та гірничотехнічних умов розробки (без нарощування запасів корисних копалин і зміни їх категорійності за ступенем промислової розвіданості).

ВАТ «Марганецький ГЗК» не здійснює та не здійснювало жодного з виду витрат, передбачених Постановою КМУ № 118, що підтверджується відповідними протоколами.

Суд вважає, що позивачем правомірно було віднесено до основних фондів гірничі виробки, балансова вартість яких відповідно до п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як і вартість всіх інших основних фондів, відноситься до сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів при розрахунку нормативів витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, які відносяться до валових витрат звітного періоду.

Оскільки балансова вартість гірничих виробок відноситься до сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів при розрахунку нормативів витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, то позивачем цілком правомірно та без перевищення десятивідсоткового ліміту сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду відповідно до вимог п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесені витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, до валових витрат у 2004 році.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що співробітниками Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області було неправомірно віднесено в акті перевірки № 356/230/00190911 від 25.04.2005 р. гірничі виробки до окремої групи витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, а тому висновок, про порушення позивачем вимог п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України №283 «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 3,40 грн. документально підтверджені позивачем і тому підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції № 0001371500/0 від 31.08.2005 р., № 0001371500/1 від 03.10.2005 р., 0001371500/2 від 09.12.2005 р., 0001371500/3 від 16.02.2006 р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя Олійник В.М.