Постанова № 4946714, 28.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25243/09/1270

Категорія № 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

«28» вересня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:  Смішливої Т.В.   

при секретарі : Лейбенко О.Д. ,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 08.01.09 року №2),

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську до Дочірнього підприємства «Восток-Еко» відкритого акціонерного товариства «Український науковий центр технічної екології» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Восток-Еко» відкритого акціонерного товариства «Український науковий центр технічної екології» про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Дочірнє підприємство «Восток-Еко» відкритого акціонерного товариства «Український науковий центр технічної екології» (далі - ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології») зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради 11.09.2002 року за реєстраційним №04051610Ю0010482.

Станом на 29.07.09 року за ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» обліковується податковий борг з податку на прибуток, який виник у період з 01.01.09 року по 29.07.09 року та складає 680 грн.

ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив стягнути податковий борг з податку на прибуток у сумі 680 грн., шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію.(а.с.3). Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи - ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу за наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію, в якому зазначена адреса ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології»:94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул.8 Березня,буд.5.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради 11.09.2002 року за реєстраційним №04051610Ю0010482.

Станом на 29.07.09 року за ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» обліковується податковий борг з податку на прибуток, який виник у період з 01.01.09 року по 29.07.09 року та складає 680 грн.

Вищевказана сума податкового боргу виникла з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.3 ст. Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк.

Згідно пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 ЗУ №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів .2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Підпункт 5.2.2 визначає строки та порядок адміністративного оскарження рішень контролюючого органу.

Згідно податкового повідомлення - рішення:

-  № 0001161540/0 від 02.12.08 були нараховані штрафні санкції на суму 170 грн. з граничним терміном сплати до 05.01.09 року;

-  № 0000491540/0 від 09.04.09 були нараховані штрафні санкції на суму 340 грн. з граничним терміном сплати до 24.04.09 року;

-  № 0000581540/0 від 09.06.09 були нараховані штрафні санкції на суму 170 грн. з граничним терміном сплати до 25.06.09 року,

вказані податкові повідомлення - рішення ДП «Восток-Еко» ВАТ «Український науковий центр технічної екології» не оскаржені і є узгодженими.(а.с.7-9).

Відповідно п.6.2.1 ст.6 Закону України №2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги: перша податкова вимога за № 1/34 року від 03.02.2009 року та друга податкова вимога за № 2/77 від 02.04.2009 року., податковий борг за якими не було сплачено.(а.с.10,11).

Таким чином, у відповідача утворилась податкова заборгованість на загальну суму 680,00 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в України» зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу у сумі 680,00 грн. підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд -

 ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Восток-Еко» відкритого акціонерного товариства «Український науковий центр технічної екології» (код 32014014) на р/р 31113002700072 КФК 11020100 УДК в Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566 податковий борг по податку на прибуток у сумі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят грн.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя