Ухвала суду № 494662, 15.02.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

15.02.07 Справа № 7/425-2006

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2006р.

у справі № 7/425-2006

за позовом Приватного підприємства „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст

до Хустської об”єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, м.Хуст

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23

За участю представників сторін:

від позивача: Греца Я.В. –представник.

від відповідача: Майор В.О. - начальник юридичного відділу; Удут В.І. - головний державний податковий ревізор –інспектор.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2006р. у справі № 7/425-2006 відмовлено в позові Приватного підприємства „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст про скасування податкового повідомлення–рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області, м.Хуст від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2006р. у розмірі 89333 грн.

При прийнятті постанови місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” основною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ є його надмірна сплата до бюджету за результатами господарської діяльності платника податків у певному звітному періоді, а у даному випадку надмірної сплати позивачем ПДВ в охопленому перевіркою періоді не було, оскільки позивач здійснював експортні операції, які оподатковуються за нульовою ставкою та ПДВ не сплачував, що свідчить про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування.

Скаржник, позивач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, позовні вимоги задоволити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу та представник відповідача в судому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи відповідача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову місцевого господарського суду – скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2006р. у розмірі 89333 грн. прийнято відповідачем за результатами невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування ПП „Метеора-Закарпаття” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2006р., про що складено акт перевірки від 20.11.2006р. № 958/23/22104102, яким встановлено порушення суб’єктом господарювання вимог п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Висновок податкового органу обґрунтовується встановленими в ході проведення зустрічних перевірок обставинами щодо несплати до бюджету ПДВ контрагентами позивача по господарській операції з придбання насіння гарбузового від приватного підприємства „ВЦС”, м.Дніпропетровськ (у вартості якого була сплачена сума ПДВ у розмірі 89333 грн.), яке в свою чергу придбало його у ТзОВ „Техновиробінвест-плюс”, м.Київ, а останнє суму ПДВ по цій операції до бюджету не сплачувало та не подавало до податкового органу за його місцезнаходженням податкової звітності.

Суд першої інстанції погоджуючись з такими висновками відповідача та відмовляючи з позові про скасування податкового повідомлення–рішення від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23, виходив з того, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, так як не сплачував до бюджету ПДВ в силу здійснення експортних операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме Закону України „Про податок на додану вартість”, та неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Пунктом 6.2 статті 6 Закону України ”Про податок на додану вартість” встановлено, що при експорті товарів ставка податку становить 0 відсотків від бази оподаткування

Право платників, які здійснюють експортні операції на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування встановлено ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість ".

Суд першої інстанції не застосував до спірних відносин норму пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Податок на додану вартість”, яка передбачає, що до складу податкового кредиту не включаються суми ПДВ з приданих товарів, які призначаються для використання в операціях, які не є об”єктом оподаткування відповідно до ст.3 цього Закону або звільнені від оподаткування відповідно до ст.5 Закону.

Однак в даному випадку позивач здійснював експортні операції, які відносяться до оподатковуваних, тому мав безумовне право на податковий кредит і відповідно, на отримання бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто до податкового кредиту включаються суми ПДВ, оплачені платником в ціні товарів, робіт, послуг, що придбаваються для подальшого використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано докази про фактичну сплату ПДВ за ставкою 20% в ціні продукції, що придбавалася ним у ПП "ВЦС" у відповідних звітних податкових періодах. Всі суми податкового кредиту підтверджені оформленими належним чином податковими деклараціями.

Отже, позивач правомірно визначив у податковій декларації за березень 2006 року суму бюджетного відшкодування у повній відповідності до вимог пп.7.7.2 та 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок па додану вартість".

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ є його надмірна сплата в даному випадку недоречне, адже позивач сплатив податок в ціні придбаних товарів, що підтверджується доданими до позовної заяви платіжними документами, а при перевірці відповідачем не встановлено, що продавець - ПП „ВЦС” відповідні суми податку не сплатив до бюджету. Більше того, в судовому засіданні представниками відповідача підтверджено, що за наслідками зустрічних перевірок не встановлено жодних порушень з боку ПП „ВЦС” щодо включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ з операцій продажу товарів позивачу.

Неправильними є доводи суду першої інстанції про те, що отримуючи плату за поставлений за межі митної території товар, позивач фактично компенсував сплачений при його придбанні ПДВ. Закон України „Про податок на додану вартість" не ставить право платника на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ в залежність від оплати за експортований товар.

Не врахування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови наведених норм матеріального права та вказаних обставин призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Таким чином, постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, а апеляційна скарга - задоволенню, як така, що спростовує висновки суду першої інстанції та доводить неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПІ Закарпатської області, м.Хуст від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23.

Тому враховуючи наведене та керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2006р. у справі № 7/425-2006.

Позов задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006р. № 0000702342/0/1212/22104102/14012/10/23.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.