Ухвала суду № 494658, 28.02.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

28.02.07 Справа № 12/237-3306

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Орищин Г.В.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Енерготех-Індустрія»від 27.12.06р.

на постанову господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006р.

у справі №12/237-3306

за позовом ТзОВ «Енерготех-Індустрія», м.Скалат

до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Підволочиському районі, смт.Підволочиськ

про скасування податкових повідомлень-рішення №000223301/0 від 26.12.05р. та №0002232301/2/2 від 12.04.06р.

за участю представників

від позивача - не з’явився;

від відповідача - Іванців Ю.С. - представник (дов. у справі).

від прокуратури - Ярчак І.С. - прокурор відділу (посвідчення №121).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 29.01.07р.

Права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Позивач належним чином згідно ст.40 КАС України повідомлений про час та місце розгляду справи, докази цього містяться в матеріалах справи.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 10.11.2006р. у цій справі (суддя О.С.Скрипчук) в задоволені позову ТзОВ «Енерготех-Індустрія»до ДПІ у Підволочиському районі про скасування податкових повідомлень-рішень №000223301/0 від 26.12.05р. та №0002232301/2/2 від 12.04.06р. відмовлено.

Постанова суду мотивована ст.19 Конституції України, п.п.1.8 ст.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставність вимог позивача, оскільки останній неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 924566,52 грн. та 3000 грн., які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Енерготех-Індустрія»оскаржує судове рішення, наполягаючи на тому, що підприємство підставно включило до податкового кредиту вищевказані суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, належним чином виписаних постачальниками, однак, такі були вилучені в позивача працівниками УБОЗ УМВС України в Тернопільській області, про що було повідомлено податковий орган.

Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги.

У запереченні на апеляційну скаргу ДПІ у Підволочиському районі не погоджується з доводами апелянта, зазначаючи, що на момент проведення перевірки позивача у нього були відсутні податкові накладні та інші документи, що свідчать про здійснення ним господарських операцій із постачальниками-контрагентами, тому позивач не мав права на включення до податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, чим порушив п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того відповідач звертає увагу суду на наявну у справі постанову Підволочинського районного суду у справі №3-1811/05 від 13.12.05р., якою на керівника ТзОВ «Енерготех-Індустрія»накладено адміністративне стягнення за невиконання законних вимог податкового органу з приводу надання документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки.

Заслухавши представника сторони, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

актом перевірки №334/23-32146839 від 19.12.05р. «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Енерготех-Індустрія»за період з 29.01.04р. по 30.09.05р.»зафіксовано порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість на суму 924566,52 грн., в тому числі по періодах: за 2004 рік –705399,84 грн. (за березень 2004 рік - 62733,27 грн.; за квітень 2004 рік - 46000 грн.; за серпень 2004 рік - 81666,66 грн.; за вересень 2004 рік - 207999,94 грн.; за жовтень 2004 рік - 207666,63 грн.; за грудень 2004 рік - 99333,34 грн.) та за 2005 рік –219166,68 грн. ( за березень 2005 рік - 10833,33 грн.; за червень 2005 рік - 45833,33 грн.; за липень 2005 рік - 162500,02 грн.).

На підставі зазначеного акту перевірки Гусятинська МДПІ 26.12.05р. прийняла податкове повідомлення-рішення №0002232301/0, яким згідно з п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181-Ш), п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР), позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1849133,04 грн., з яких 924566,52 грн. основний платіж та 924566,52 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В результаті адміністративного оскарження позивачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення, останнє рішенням Гусятинської МДПІ від 23.01.2006р. №390/10-013 залишене без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням ДПА в Тернопільській області від 31.03.2006р. №3461/10/25-507 позивачу донараховано 30000 грн. податку на додану вартість і 15000 грн. штрафних санкцій та скасовано податкове повідомлення-рішення Гусятинської МДПІ від 26.12.05р. №0002232301/0 в частині застосованих до підприємства 462283,26 грн. штрафних санкцій, в іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, і як наслідок Гусятинська МДПІ 12.04.2006р. прийняла ще одне податкове повідомлення-рішення №0002232301/2/2, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 45000 грн., з яких 30000 грн. основний платіж та 15000 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Обидва вказані податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у цій справі.

Так, актом перевірки встановлено, що ТзОВ «Енерготех-Індустрія» не представило для перевірки жодної податкової накладної, які б підтверджували задекларований податковий кредит, чим порушило приписи Закону №168/97-ВР.

Зокрема, в ході перевірки перевіряючими виявлено, що бухгалтерські документи позивача щодо ведення фінансово-господарської діяльності за період з 2007-2005 р.р. втрачені (вказане підтверджується також і директором ТзОВ «Енерготех-Індустрія»), а в матеріалах справи наявний лист останнього до податкового органу, з якого вбачається, що бухгалтерські документи щодо ведення фінансово-господарської діяльності товариства за перевіряємий період (з 2004-2005 років) направлені в Управління ОБОЗ УМВС України в Тернопільській області згідно запиту №19/11-3017 від 03.10.05р.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкового накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), (п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №283/97-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ, збільшеної в 1,2 рази.

Як встановлено судом першої інстанції, Підволочиським відділенням Гусятинської МДПІ на адресу ТОВ «Енерготезх-Індустрія»направлено лист від 26.10.2005р. №6189/23, яким зобов'язано упродовж 10-ти денного терміну відновити втрачені документи бухгалтерського та податкового обліку та представити їх для проведення перевірки, однак на час складення акту перевірки позивач не надав податковому органу документи необхідні для проведення виїзної позапланової перевірки.

Також, Підволочиським районним судом Тернопільського області у справі №3-1811/05р. від 13.12.2005р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «Енерготех-Індустрія»за невиконання законних вимог посадових осіб податкового органу з приводу надання документів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. №996-XIV, із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, апелянт повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З огляду на вище наведені норми законодавства, судова колегія оскаржувану постанову місцевого господарського суду, якою підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог, залишає без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС України –

Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 10.11.06р. у цій справі - без змін.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Г.В. Орищин

суддя Г.Г.Якімець