Постанова № 4946592, 24.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-24387/09/1270

Категорія № 2.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

«24» вересня 2009 р.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Попові М.Г.,

за участю представників

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність 31.12.2008р. №03/5-609)

представника відповідач: ОСОБА_2 (довіреність №21/01-45 від 05.01.09 року),

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним рішення №322 від 13.07.2009 року про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що відокремлений підрозділ шахтоуправління «Луганське» не є юридичною особою з 2003 року та діє на підставі «Положення» та створено згідно з наказом Державного підприємства «Луганськвугілля» 07.04.2003 року №3.

Зазначив, що 13.07.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська було винесене рішення №322 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у розмірі 770825,50 грн.

За таких підстав, позивач просить суд скасувати зазначене рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив наступне. Так грошові кошти на виплату заробітної плати надаються шахтоуправлінню та розподіляються юридичною особою ДП «Луганськвугілля». Кошти надходять несвоєчасно, а тому затримується перерахування зборів до Пенсійного Фонду. Власних коштів ВП шахтоуправління «Луганське» не має. Тому просив визнати недійсним рішення №322 від 13.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що відокремлені підрозділи підприємств, які мають окремий баланс самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, а також платниками страхових внесків. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за № 13821200000000520, код ЄДРПОУ 32473323. (а.с. 12)

Відокремлений підрозділ «шахтоуправління «Луганське», має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи, про що свідчить довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 47603, видане головним управлінням статистики у Луганській області 15.02.06 року, діє на підставі положення про відокремлений підрозділ «шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», затвердженого генеральним директором ДП «Луганськвугілля», погодженого з Міністерством вугільної промисловості України та з профспілкою працівників вугільної промисловості України. (а.с. 14 - 18)

З матеріалів справи вбачається, що Відокремлений підрозділ «шахтоуправління «Луганське» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська та є платником збору на пенсійне державне страхування, відповідно до заяви про реєстрацію платником збору.(а.с.43).

Рішенням Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська № 322 від 13.07.2009 року до ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» застосовано фінансові санкції за несплату, неповноту або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у сумі 770825,50 грн. (а.с. 5)

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Відповідно до ч. 13. ст. 106 Закону № 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Позивачем надано розрахунок штрафної санкції за несплату, неповноту або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, завірений підписом головного бухгалтера ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», відповідно до якого відокремленим підрозділом дійсно допущено несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на загальну суму 1541651 грн., штрафні санкції у розмірі 50 % від якої склали 770825,50 грн. (а.с. 6)

Позивачем не оскаржується факт несвоєчасної сплати авансових платежів із страхових внесків у розмірі, вказаному у розрахунку штрафних санкцій.

Спірним в рамках даного спору є правомірність застосування штрафних санкцій до ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», яке не є юридичною особою, без врахування тієї обставини, що грошові кошти на виплату заробітної плати надходять від юридичної особи ДП «Луганськвугілля», а також те, що з грудня 2008 року ДП «Луганськвугілля» здійснює розподіл коштів на виплату заробітної плати на підставі розпоряджень Мінвуглепрому та Кабінету Міністрів України.

Вказані доводи суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відокремлений підрозділ «шахтоуправління «Луганське» діє на підставі положення про відокремлений підрозділ «шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (а.с. 38 - 42), відповідно до п.п. 6.8.3 розділу 6 якого підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток та податку на додану вартість.(а.с.41).

З порядком нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду, нарахування пені, штрафних санкцій та адміністративних санкцій під особистий підпис ознайомлені керівник підприємства та головний бухгалтер, що підтверджується заявою відокремленого підрозділу «шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» про реєстрацію платником збору.(а.с.43).

Статтею 14 Закону № 1058 передбачено, що Страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств , установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Таким чином, враховуючи п.п. 6.8.3 Положення та реєстрацію в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська в якості платника страхових внесків ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» може нести відповідальність за несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків та стосовно нього можуть прийматись рішення про застосування фінансових санкцій.

Що стосується посилань позивача на розпорядження Мінвуглепрому та Кабінету Міністрів України щодо розподілу коштів на виплату заробітної плати, то, по-перше, вказані розпорядження позивачем не надано суду, а у позові не зазначено, на які ж конкретно розпорядження посилається позивач, по друге, розпорядження Мінвуглепрому та Кабінету Міністрів України мають меньшу юридичну силу ніж Закон № 1058, та можуть застосовуватися лише в чстині, що не суперечить зазначеному Закону.

Крім того, зміни до Закону № 1058 в частині визначення строків сплати страхових внесків та авансових платежів зі страхових внесків не вносились.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним рішення № 322 від 13.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління «Луганське» до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним рішення №322 від 13.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар с/з: