Справа № 2а-356/09/1270
Категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» вересня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 директор,
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 237/10 від 10.01.2009 р.
ОСОБА_3, дов. № 40518/10 від 20.10.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного багатопрофільного підприємства «АВАЛОН» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2008 року Мале приватне багатопрофільне підприємство «АВАЛОН» звернулось до суду з даним позовом, у якому вказало, що на підставі акту перевірки від 03.04.08 р. № 874/231-30298756 Алчевською ОДПІ були складені податкові повідомлення-рішення № 0000272310/0 від 17.04.2008 р. на суму 773217,00 грн. № 0000282310/0 від 17.04.2008 р. на суму 617137,50 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302310 від 17.04.2008 р. за порушення норм з регулювання обігу готівки на 3064418,20 грн., № 0000292310 від 17.04.2008 р. за продаж машин через касу підприємства без застосування РРО на 3811187,00 грн., № 0000312310 від 17.04.2008 р. за не придбання патентів на роздрібну торгівлю на 1707,10 грн. МПБП «АВАЛОН» вважає вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконними, тому що під час перевірки працівниками відповідача не були використані всі документи бухгалтерського обліку, про що прямо зазначено в акті перевірки. З такими висновками позивач незгоден, вважає, що ним були надані всі необхідні документи за період з 01.01.05 по 30.09.07 р., не надані були тільки бухгалтерські регістри (головні книги та журнали-ордери). Правилами ведення податкового обліку з податку на прибуток, які записані окремою статтею 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями), взагалі не передбачено, що податковий облік повинен вестися на підставі бухгалтерських регістрів і якихось міфічних «документів бухгалтерського обліку» або «документів податкового обліку». Із статті 11 Закону про оподаткування прибутку прямо витікає вимога вести податковий облік на підставі первинних документів, а саме: по датах збільшення валових доходів та валових витрат, які визначаються тільки первинними документами апріорі. Підприємство уклало дилерський договір № 061016 від 16.10.2006 р. з ТОВ «Автотрейд», який іменується в цьому договорі «Власник», а МПБП «АВАЛОН» іменується «Дилер». Предметом цього договору згідно п. 1.1 є реалізація «Дилером» автомобілів, які належать «Власнику», тобто має місце торгівля на комісійних засадах. Цей висновок підтверджується і тим фактом, що згідно пунктів 2.1.5 та 2.2.3 вказаного договору «Дилер» не оформлює довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників та не видає номерні знаки "Транзит", що є обов'язковою вимогою «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними знаками», затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 228 від 31.07.02 р. та зареєстрованим в Мін'юсті України 20.08.02 р. за № 681/6969. Вважав, що підприємству непотрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій при проведенні комісійної торгівлі, посилаючись на роз'яснення ДПА України лист ДПАУ № 5768/6/15-1116 від 27.06.2003 «Щодо надання роз'яснень» за підписом заступника голови Ю. Гриба: «Що стосується застосування реєстраторів розрахункових операцій, то Закон України від 01.06.2000 р. N 1776 (1776-14, 265/95-ВР) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) поширюється на розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отримання комітентом (дилером) готівки у касі підприємства за реалізований товар не підпадає під визначення "розрахункова операція" зазначеного Закону (265/95-ВР). Таким чином, розрахунки підприємства з комітентами можуть проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У даному випадку відносини комітентів з комісіонерами регламентуються Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.95 р. N 37 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.03.95 р. за N 79/615 (зі змінами та доповненнями).» Відповідно до статті 1 Закону України від 23.03.96 № 98/96 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. В даному випадку має місце комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності. А цей вид діяльності не є торгівельною діяльністю та не підлягає патентуванню. Що стосується висновку, зробленого в п. 3.3.1 абзац 3 на сторінці 30 акту перевірки: «проведення готівкових розрахунків з використанням банківської картки через платіжні термінали і банкомати, без надання до звітів підзвітних осіб про використання готівкових коштів підтверджуючих документів у повному обсязі, а саме - без надання відповідних квитанцій платіжного терміналу або банкомату, всього на суму 2852606,85 грн.», то в листі Міністерства фінансів України від 12.03.08 № 3.4-01/795-4117 «Щодо застосування корпоративних платіжних карток» надано роз'яснення, що необхідність надання до звітів підзвітних осіб про використання готівкових коштів підтверджуючих документів у повному обсязі, а саме - надання відповідних квитанцій платіжного терміналу або банкомату виникає лише для тих працівників бюджетних установ, які були відправлені у відрядження і у відрядженні використовували такі картки для проведення готівкових розрахунків.Всі платіжні документи (товарні або касові чеки, квитанції до прибуткових ордерів, інші письмові документи), отримані підзвітними особами при проведенні готівкових розрахунків, є додатками до авансових звітів. Всі вони надані для перевірки в повному обсязі, про що свідчить і запис на сторінці 7 акту перевірки в пункті 7 таблиці.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, пояснили, що під час перевірки документи було надано не в повному обсязі, касові документи взагалі було надано лише в останній день перевірки. Для встановлення об'єктивних даних здійснено зустрічні перевірки з контрагентами позивача, витребувано банківську документацію про рух коштів. Вважали, що викладені в акті перевірки обставини відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законними. Просили у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд приходить до наступного.
Мале приватне багатопрофільне підприємство «АВАЛОН» зареєстроване у якості юридичної особи управлінням економіки та ринкових відносин виконавчого комітету Алчевської міської ради 22.01.1999 року за № 20185674Ю0010088, код ЄДРПОУ 30298756, знаходиться на обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області з 02.02.1999 року за № 708/10-7.
У період часу з 14.02.2008 року по 27.03.2008 року фахівцями Алчевської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку МПБП «АВАЛОН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року до 30.09.2007 року, результати якої викладено в акті перевірки № 874/231-30298756 від 03.04.2008 року. (Т. І а.с. 13 - 45)
На підставі зазначеного акту перевірки Алчевською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000302310 за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 3064418,20 грн. (Т. І а.с. 10); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000292310 за продаж легкових автомашин через касу підприємства без застосування РРО у сумі 3811187 грн. (Т. І а.с. 11); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000312310 за не придбавання патентів на роздрібну торгівлю у сумі 1707,10 грн. (Т. І а.с. 12); податкове повідомлення-рішення № 0000272310/0 від 17.04.2008 року про донарахування податку на прибуток у сумі 515478 грн., штрафних санкцій - 257739 грн., а всього на суму 773217 грн. (Т. І а.с. 8); податкове повідомлення-рішення № 0000282310/0 від 17.04.2008 року, яким донараховано ПДВ на суму 411425 грн., штрафні санкції - 205712,50 грн., а всього на суму 617137,50 грн. (Т. І а.с. 9)
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000312310 прийнято за порушення п.1, п.2 ст.1, п.1, п.2, п.3 ст.3, п.1 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі - Закон № 98/96), а саме за здійснення роздрібної торгівлі у періоді з березня 2007 року по вересень 2007 року включно легковими автомобілями за готівкові кошти без придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону № 98/96 п атентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Як вбачається з договорів купівлі - продажу, укладених між МПБП «АВАЛОН» та фізичними особами, МПБП «АВАЛОН» у вказаних договорах виступає як продавець та власник автомобілів. (Т. І а.с. 157 - 168) Легкові автомобілі реалізовувались МПБП «АВАЛОН» як за грошові кошти, так і за безготівкові розрахунки.
Посилення позивача на те, що він здійснював комісійну торгівлю суперечить матеріалам справи та спростовується вищевказаними договорами купівлі-продажу автомобілів. Посилання позивача на дилерський договір, укладений між МПБП „Авалон” і підприємством - постачальником легкових автомобілів ТОВ „Автотрейд” суд вважає необґрунтованими, так як наявність дилерського договору не виключає можливості здійснення МПБП «АВАЛОН» самостійної торгівлі легковими автомобілями. А така діяльність потребує обов'язкового патентування.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 98/96 с уб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальністьза здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
МПБП «АВАЛОН» здійснювало продаж легкових автомобілів з 29.03.2007 року по вересень 2007 року.
За таких обставин рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000312310 за порушення п.1, п.2 ст.1, п.1, п.2, п.3 ст.3, п.1 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» на суму 1707,10 грн. відповідає чинному законодавству.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000302310 прийнято за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 3 064 418,20 грн., а саме у відповідності до абз.3, абз.5, абз.6 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за не оприбутковування готівки в касу підприємства передбачено штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої готівки; за проведення готівкових розрахунків з використанням банківської платіжної картки без надання отримувачем коштів підтверджуючих платіжних документів банківських терміналів, банкоматів тощо передбачено штрафну санкцію у розмірі сплачених коштів; за завищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки і видача під звіт готівки без повного звіту за раніш отримані кошти передбачено штрафну санкцію у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Під час перевірки встановлено, що МПБП «АВАЛОН» здійснювало проведення готівкових розрахунків з використанням корпоративної банківської картки через платіжні термінали і банкомати, без надання до звітів підзвітних осіб про використання готівкових коштів підтверджуючих платіжних документів у повному обсязі, а саме - без надання відповідних квитанцій платіжного терміналу або банкомату, всього на суму 2 852 606,85 грн. (2005 рік - 1 640 255,23 грн., 2006 рік - 676 146,99 грон., 2007 рік - 536 204,63 грн.). Рух коштів на корпоративній банківській платіжній картці підприємства наведений у додатках №№ 7, 8, 9 до акта перевірки, які завірені підписом головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4 (Т. І а.с. 224 - 229)
Крім того, Алчевською ОДПІ застосовано штрафні санкції за завищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки і видача під звіт готівки без повного звіту за раніш отримані кошти у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Факти не оприбуткування готівки в касу підприємства були встановлені на підставі того, що в касовій книзі підприємства відносно цих операцій не було зроблено відповідних записів. А саме:
отримання з Приватбанку 11.03.05 готівки в сумі 18 853 грн. не відображено в касовій книзі (попередній запис в касовій книзі зроблений 09.03.05 на аркуші № 8 книги) оприбуткування з Приватбанку 40 грн. і видаток під звіт Зубрицькому 40 грн.), залишок - 0. Наступний запис зроблений 14.03.05 на аркуші № 9 цієї ж книги (оприбуткування з Приватбанку 19 350 грн. і видаток під звіт Зубрицькому 19 350 грн.). Запис від 11 03.05 з записом оприбуткування суми 18 853 грн. в касовій книзі відсутня.
отримання з Приватбанку 30.06.05 готівки в сумі 22 214,32 грн. також не відображено в касовій книзі (попередній запис в касовій книзі зроблений 29.06.05 на аркуші № 65 книги оприбуткування з Приватбанку 3 280 грн. і видаток під звіт Зубрицькому 3 280 грн.), залишок - 0. Наступний запис зроблений 01.07.05 на аркуші №66 цієї ж книги (оприбуткування з Приватбанку 19 900 грн. і видаток під звіт Зубрицькому 19 900 грн.). Запис від 30.06.05 з записом оприбуткування суми 22 214,32 грн. в касовій книзі відсутня.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу .
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Таким чином, застосування штрафних санкцій за завищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки і видача під звіт готівки без повного звіту за раніш отримані кошти у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум є неправомірним, так, як вказане порушення допущено МПБП «АВАЛОН» у 2005 році.
Що стосується штрафних санкцій за проведення готівкових розрахунків з використанням банківської платіжної картки без надання отримувачем коштів підтверджуючих платіжних документів банківських терміналів, банкоматів тощо передбачено штрафну санкцію у розмірі сплачених коштів, то застосування вказаних санкцій, з урахуванням ст. 250 Господарського кодексу України, є правомірним лише за період з 17.04.2007 року на суму 384412,38 грн.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 року № 0000292310 в сумі 3 811 187 грн. застосовано за порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (далі - Закон № 265), а саме продаж легкових автомашин через касу підприємства без застосування РРО.
Як вбачається з Акту перевірки № 874/231-30298756 від 03.04.2008 року перевіркою встановлено, що МПБП „Авалон” здійснювалась систематична торгівля легковими автомобілями у роздріб кінцевому споживачу за готівкові кошти.
Автомобілі, реалізацією яких займався платник податків, не є його власністю, на балансі підприємства не значились, тобто під поняття „основні засоби” не підпадають.
Статтею 1 Закону № 265 передбачено, що п ідприємства, установи і організації всіх форм власності та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють розрахунки із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані проводити розрахунки із споживачами через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати.
Згідно п. 1 ст. 3 вказаного Закону Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265 встановлено, що За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Представником позивача у судовому засіданні підтверджено, що МПБП «АВАЛОН» здійснювало реалізацію легкових автомобілів у тому числі і за грошові кошти без застосування зареєстрованого та переведеного у фіскальний режим касосовго апарату, а також те, що відображені у додатку № 4 до акта перевірки дані «Рух коштів на банківських рахунках МПБП «Авалон» (Т.І а.с. 221 - 222, Т. ІІ а.с. 80 - 83), які засвідчені підписом головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4, відповідають дійсності.
Згідно вказаного розрахунку сума грошових коштів, отриманих за продані без застосування РРО автомобілів, становить 762237,40 грн., при цьому поза межами строків застосування штрафних санкцій, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, сума отриманих коштів становить 10545 грн. (7260 грн. за 29.03.2007 р. + 3285 грн. за 10.04.2007 р.)
Таким чином, рішення Алчевської ОДПІ від 17.04.2008 року № 0000292310 підлягає скасуванню в частині застосування санкцій на суму 52725 грн.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000272310/0 від 17.04.2008 року донараховано МПБП «Авалон» зобов'язання з податку на прибуток у сумі 515478 грн., штрафні санкції - 257739 грн., а всього на суму 773217 грн. (Т.І а.с. 8)
Алчевською ОДПІ надано копії декларацій МПБП «Авалон» з податку на прибуток підприємства за період з першого кварталу 2005 року по третій квартал 2007 року включно. (Т. ІІ а.с. 90 - 101)
При обчисленні правильності визначення валового доходу встановлено порушення п.п.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.94 №334/94- ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”: заниження доходів від продажу товарів, робі, послуг (рядок 01.1 декларації з податку на прибуток підприємства) на 15 724 603 грн.: за 2005 рік в сумі 2 685 995 грн. (1 квартал - 39 410 грн., півріччя - 852 550 грн., 3 квартали - 1 669 695 грн., рік - 2 685 995 грн.), за 1 півріччя 2006 року в сумі 4 137 511 грн. ( 1 квартал - 807 081 грн., півріччя - 4 137 511 грн.) та за 3 квартали 2007 року в сумі 8 901 097 грн. ( 1 квартал - 2 741 092 грн., півріччя - 5 744 282 грн., 3 квартали - 8 901 097 грн.)
Порівняльний аналіз доходів від продажу товарів, робіт, послуг (рядок 01.1 Декларації з податку на прибуток), відображеними у звітних деклараціях з податку на прибуток МПБП „Авалон”, з даними перевірки викладено у таблиці в акті перевірки (Т.І а.с. 25)
Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено порушення п.п..5.2..1. ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94- ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”: заниження витрат на придбання товарів, робіт, послуг (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства) на 13 662 691 грн., у т.ч. за 2005 рік в сумі 2 075 114 грн. ( 1 квартал - на 50 040 грн., півріччя - 242 580 грн., 3 квартали - 1 089 580 грн., рік - 2 075 114 грн.), за 1 півріччя 2006 року в сумі 3 213 142 грн. ( 1 квартал - 907 090 грн., півріччя - 3 213 142 грн.) та за 3 квартали 2007 року в сумі 8 374 435 грн. ( 1 квартал - 2 612 130 грн., півріччя - 5 362 590 грн., 3 квартали - 8 374 435 грн.) Порівняльний аналіз витрат на придбання товарів, робіт, послуг (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток), відображеними у звітних деклараціях з податку на прибуток МПБП „Авалон”, з даними перевірки наведено в акті перевірки. (Т. І а.с. 26)
Згідно п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не належить до складу валових витрат будь-яки витрати , не підтверджені відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Посилання представника позивача на те, що працівниками податкового органу перевірку проведено вибірковим способом без врахування всіх документів первинного обліку суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.
По-перше, Алчевською ОДПІ надано суду копії листів директору МПБП «Авалон» від 27.02.08 № 7101/231-03; від 18.03.08 № 9226/171 та від 24.03.08 № 10048/231-03 з проханням надати до перевірки документи аналітичного обліку. (Т. І а.с. 59 - 61), які директор підприємства отримав, однак витребувані документи у повному обсязі так і не надав, про що свідчить дані акту перевірки № 874/231-30298756 від 03.04.2008 року. (Т. І а.с. 19)
Ненадання документів до перевірки у повному обсязі підтверджено листом головного бухгалтера МПБП « Авалон » Никифорової Ю . В . (Т.І а.с. 62)
По друге, відповідно до постанов Алчевського міського суду Луганської області від 06.08.2008 року директора МПБП «Авалон» Зубрицького Є.Й. та головного бухгалтера МПБП «Авалон»ОСОБА_4притягнуто до адиінітсративної відповідальності за невиконання законних вимог державних службовців Алчевської ОДПІ - ненадання до перевірки документів бухгалтерської звітності та інших необхідних документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів. (Т. І а.с. 171 - 172)
Зазначені постанови суду набрали законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт ненадання директором МПБП «Авалон» до перевірки всіх бухгалтерських документів.
Крім того, як вбачається зі зведених даних перевірки правильності нарахування податку на прибуток, викладених в акті перевірки № 874/231-30298756 від 03.04.2008 року (Т. І а.с. 25 - 27), за періоди, за які позивач не надавав документи взагалі податкові зобов'язання не нараховувались.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000282310/0 від 17.04.2008 року, донараховано МПБП «Авалон» зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 411425 грн., штрафні санкції - 205712,50 грн., а всього на суму 617137,50 грн. (Т.І а.с. 9)
У судовому засіданні судом оглянуто оригінали податкових декларацій з податку на додану вартість МПБП «Авалон» за період з січня 2005 року по вересень 2007 року та встановлено їх відповідність даним, відображеним Алчевською ОДПІ в акті перевірки.
Так, перевіркою правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість встановлені порушення п.п.7.3.1. п.7.3., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, п.п. 3.4. п. 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який було затверджено наказом ДПА України 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.05 .№ 213), внаслідок чого платником податку допущено розбіжності даних, наведених в декалараціях з ПДВ і уточнюючих розрахунків до них, з фактичними даними. Таким чином на підставі документів, наданих до перевірки, встановлено, що суб'єктом господарювання у період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року припущено заниження податку на додану вартість на загальну суму 411 425 грн., у тому числі у періодах: 2005 рік - 121 220 грн. (занижено суму податку: березень - 123 грн., квітень - 16 622 грн., травень - 19 505 грн., червень - 87 060 грн., грудень - 7 888 грн.; завищено суму податку: січень - 1 853 грн., лютий - 393 грн., вересень - 6 000 грн., жовтень - 25 грн., листопад - 1 707 грн.); 1 півріччя 2006 року - 184 874 грн. (занижено суму податку: березень - 400 грн., червень - 204 893 грн.; завищено суму податку: січень - 20 220 грн., лютий - 200 грн.); 9 місяців 2007 року - 105 332 грн. (занижено суму податку: лютий - 14 437 грн., березень - 11 355грн., квітень - 7 378 грн., травень - 295 грн., червень - 42 873, липень - 2 895 грн., серпень - 8 472 грн., вересень - 17 627 грн.).
За період липень - грудень 2006 року МПБП «Авалон» документи взагалі не надано, у зв'язку з чим відповідачем не перевірялась достовірність даних податкових декларацій з ПДВ за вказаний період, про що зазначено в акті перевірки (Т. І а.с. 32)
Внаслідок припущення розбіжностей даних, наведених в деклараціях з ПДВ і уточнюючих розрахунків до них, з документами, наданими до перевірки (реєстрами отриманих і виданих податкових накладних, податковими накладними - отриманими, виданими, видатковими та прибутковими накладними до них тощо, актами виконаних робіт) встановлено, що платником податку були як завищені, так і занижені податкові зобов'язання і податковий кредит, що вцілому призвело до заниження суми податку на додану вартість у 2005 році на 121 220 грн., в 1 півріччі 2006 року - на 184 874 грн.
Суд приймає до уваги, що при визначенні суми заниження податку на додану вартість Алчевською ОДПІ враховано отримані відповіді інших суб'єктів господарювання, а саме ТОВ «Преміум-Сегмент» (Т. ІІ а.с. 27), Донбаського державного технічного університету (Т. ІІ а.с. 20), ПП ВКФ «Інтердон» (Т. ІІ а.с. 41 - 45), Алчевської СЕС (Т. ІІ а.с. 21 - 22), ТОВ ВКФ «Укрпромкомпозит» (Т. ІІ а.с. 48 - 50), КП АПУІКГ, АФ АКБ «Форум» (Т. ІІ а.с. 53 - 55), ТОВ «Хіммонтаж» (Т. ІІ а.с. 57 - 59), КП «Перевальске ЖКВ» (Т. ІІ а.с. 31 - 35), КП «Алчевськпастранс» (Т. ІІ а.с. 45 - 47) на запити Алчевської ОДПІ щодо надання інформації та її документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з МПБП «Авалон» за період, що перевірявся, встановлені факти невключення платником податків, що перевіряється, сум ПДВ з поставки товарів ( робіт, послуг) до податкових зобов'язань, чим було порушено п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”. Це призвело до заниження суми податку за 9 місяців 2007 року на 105 332 грн. Зведена інформація щодо не включення МПБП «Авалон» сум ПДВ з операцій з вказаними контрагентами до податкових зобов'язань викладені у додатку до акту перевірки № 6 (Т. І а.с. 223)
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 7.4.1 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
На підставі документів, наданих до перевірки, встановлено, що позивачем у період 3 01.01.2005 року по 30.09.2007 р. допущено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 411425 грн.
Відповідно до п. 5.1. ст.. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними а цільовими фондами " ( Далі Закон України № 2181) передбачено , що податкове зобов'язання самостійно визначено платником податків у податковій декларації , вважається узгодженим з дня подання податкової декларації, Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку .
Згідно п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень № 0000272310/0 від 17.04.2008 р. на суму 773217,00 грн. № 0000282310/0 від 17.04.2008 р. на суму 617137,50 грн., рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302310 від 17.04.2008 р. за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 384412,38 грн., № 0000292310 від 17.04.2008 р. за продаж машин через касу підприємства без застосування РРО на суму 3758462 грн., № 0000312310 від 17.04.2008 р. за не придбання патентів на роздрібну торгівлю на 1707,10 грн.
Позивачем, навпаки, не надано до суду жодного документу на підтвердження своїх доводів. При цьому, за клопотанням представника позивача ухвалою від 17.03.2009 р. було призначено судову економічну експертизу, однак, через ненадання МПБП «Авалон» експерту первинних документів, витребуваних судом (Т. І а.с. 194 - 195), справу у липні 2009 року повернуто до суду без проведення експертизи. (Т. І а.с. 196)
Посилання представника позивача на неможливість надання експерту первинних документів через їх вилучення посадовими особами органів внутнішніх справ Донецької області суд до уваги не приймає, так як, з наданої представником позивача копії протоколу обшуку (Т. ІІ а.с. 71 - 72) встановлено, що обшук та вилучення документів проведено 28.05.2009 року, тобто через майже три місяці після призначення експертизи та два місяці з часу направлення судового запиту про необхідність надання експерту первинних документів.
Також, суд не враховує посилання позивача на те, що всі легкові автомобілі реалізовувались МПБП «Авалон» лише на підставі дилерського договору № 061016 від 16.10.2006 року, укладеного між МПБП «Авалон» та ТОВ «Автотрейд» (Т. І а.с. 130).
Так, до вказаного дилерського договору надано додатки № 1 від 16.10.2006 р. та № 2 від 01.12.2006 року про визначення дилерської винагороди відповідно за жовтень та грудень 2006 року. (Т. І а.с. 131, 132) Інших документів, які б вказували на виконання МПБП «Авалон» зазначеного дилерського позивачем не надано.
Суд також не приймає до уваги договір відповідального зберігання товару від 16.10.2006 року, укладений між МПБП «Авалон» та ТОВ «Автотрейд» (Т. І а.с. 133), так як предметом вказаного договору є зберігання автомобілів, які передаються на зберігання за актом прийму - передачі, однак, позивачем не надано до суду акту прийому-передачи автомобілів за вказаним договором.
Натомість, Алчевською ОДПІ надано копії договорів купівлі - продажу (Т. І а.с. 157 - 168), укладених між МПБП «Авалон» та фізичними особами, предметом яких є легкові автомобілі. МПБП «Авалон» у даних договорах визначено як «продавець» автомобілів, а п. 5.1 Договору визначено, що право власності на автомобіль переходить від Продавця до Покупця після оплати вартості товару в момент фактичної передачі автомобіля та документів до нього.
З наданих відповідачем документів встановлено, що оплата вартості придбаних автомобілів надходила на рахунки МПБП «Авалон», або оплачувалась готівкою безпосередньо в касу підприємства. Зазначена обставина підтверджена представником позивача у судовому засіданні.
Крім того, з наданих Алчевською ОДПІ податкових накладних (Т. ІІ а.с. 56) вбачається, що ТОВ «Автотрейд» здійснювало продаж легкових автомобілів МПБП «Авалон».
Таким чином, наявність дилерського договору № 061016 від 16.10.2006 року, укладеного між МПБП «Авалон» та ТОВ «Автотрейд», не виключає можливості здійснення МПБП «Авалон» самостійної господарської діяльності з продажу легкових автомобілів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Малого приватного багатопрофільного підприємства «АВАЛОН» задовольнити частково.
Скасувати рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області № 0000302310 від 17.04.2008 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2680005,82 грн.
Скасувати рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області №0000292310 від 17.04.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52725 грн.
В іншій частині позовних вимог Малого приватного багатопрофільного підприємства «АВАЛОН» відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови буде складено 28 вересня 2009 року.
СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар с/з:
Судове рішення № 4946565, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-356/09/1270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: