Вирок № 49458827, 02.09.2015, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/787/14-к Провадження №1-кп/0187/15/15

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу №187/787/14-к (кримінальне провадження № 12013040600001079) за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; місце проживання та реєстрації Дніпропетровська область Петриківський район с. Єлизаветівка, вул. Челюскіна, 51; громадянин України, освіта середня спеціальна; не працюючого, пенсіонер; не одруженого, вдівець; раніше не судимого; РНОКПП НОМЕР_1;

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,-

за участі сторін кримінального провадження прокурора Усатого О.П., адвоката (представник цивільного позивача) ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 (цивільний позивач), ОСОБА_4, захисника (представник цивільного відповідача) ОСОБА_5, обвинуваченого (цивільний відповідач) ОСОБА_1;

Встановив:

27.09.2013, близько 09:30 години ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1), маючи умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, знаходячись на автобусній зупинці по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, під час сварки з ОСОБА_3, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, тримаючи в руці каміння, яке ОСОБА_1 підняв з поверхні ґрунту, умисно наніс один удар в область обличчя ОСОБА_3

Крім того, 27.09.2013 , близько 15:00 години ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, взяв ніж, який не є холодною зброєю та належить до категорії ножів господарсько-побутового призначення, виготовлений саморобним способом за типом кубинських мачете. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 прибув до двору домоволодіння № 54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, який належить ОСОБА_4 та де перебував ОСОБА_3

Знаходячись на території прилеглій до вказаного домоволодіння, під час сварки з ОСОБА_3, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, в той час, коли ОСОБА_3 знаходився спиною до ОСОБА_1, останній принесеним із собою ножем, навмисно наніс один удар в область голови ОСОБА_3

Продовжуючи, свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, ОСОБА_1, залишив ОСОБА_3 лежачого на поверхні ґрунту, зайшов на територію домоволодіння № 54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, де перебувала ОСОБА_4 з метою спричинення їй легких тілесних ушкоджень, повалив останню на землю та невстановленим слідством предметом, схожим на кухонну сокиру, умисно наніс 1 удар в область голови та 3 удари по правій кінцівці.

Продовжуючи свої злочинні дії та діючи на досягнення результату, ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, знаходячись на території домоволодіння № 54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка з метою нанесення тілесних ушкоджень останньому, взяв деревяний брус та підійшов до ОСОБА_3, який знаходився поблизу паркану, на території прилеглій до вказаного домоволодіння, і намагався піднятися з поверхні ґрунту. В цей час ОСОБА_1 умисно наніс вказаним деревяним брусом ОСОБА_3 приблизно 3 удари в область голови. Після чого злочинні дії ОСОБА_1 були припинені громадянами.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді однієї рубаної рани на голові справа, перелому верхнього та зовнішнього країв правої орбіти, переломів передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи, двійного перелому правої величної кістки, правостороннього гемосинуса та забою головного мозку першого ступеню, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що за звичай зумовлюють тривалий розлад здоровя строком понад три тижні (більш як 21 день); та чотирьох забитих ран - лоба зліва, носу, верхньої губи зліва і лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що за звичайним своїм перебігом ведуть до короткочасного розладу здоровя тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).

Крім того, в результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лівої лобно-скроневої області голови, забитої рани правого передпліччя, двох забитих ран та гематом в області ран правого променево-запясткового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що за звичайні своїм перебігом ведуть до короткочасного розладу здоровя тривалістю понад 6 діб, але більше, як три тижні (21 день).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, пояснив, що з потерпілими перебуває у неприязних стосунках. 27.09.2013 до нього прийшов кум ОСОБА_6, щоб поїхати до церкви. Перебуваючи на зупинці громадського транспорту підїхав автобус, з якого вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який ззаду одразу наніс удар та продовжив бити. Намагаючись уникнути ударів, він почав тікати і увертатися. Взявши невеликий камінець, жбурнув у ОСОБА_3 та легенько зачепив його, що ще більше розізлило останнього. Наздогнавши його, ОСОБА_3 збив з ніг та сів зверху, і продовжив наносити удари. Їх розборонили. Водій автобусу, який їх розборонив, сказав, що у такому вигляді до автобусу не пустить, так як він був весь у крові. Витершись ганчіркою, яку дав водій, він разом з кумом поїхали по своїх справах. Повертаючись додому проходячи біля домоволодіння ОСОБА_4, остання зі своїм сином лагодили на подвір'ї за допомогою молотка. ОСОБА_3 побачив його та знову почав бити, вдаривши ногою по сідницям, від чого він упав. Після чого вирішив піти зняти побої та заявити на свого образника. Оскільки ОСОБА_3 лагодив на подвір'ї з молотком, вдома взяв металевий виріб схожий на мачете та поклав його у поліетиленовий пакет для самооборони. Проходячи біля їх домоволодіння, ОСОБА_3 знову почав чіплятися та бити. З метою самозахисту коли ОСОБА_3 відвернувся, ззаду наніс йому удар металевим виробом схожим на мачете. Коли він наніс удар ОСОБА_3, останній разом з ОСОБА_4 з палками накинулися на нього та збили з ніг. Зробивши їм зауваження щодо свого похилого віку, ОСОБА_4 молотком вдарила його по голові. Безпосередньо ОСОБА_4 він не бив, можливо при самообороні, коли остання разом зі своїм сином накинулися на нього. Бійку припинив ОСОБА_7, який його відтяг. Наголосив, що металевий виріб схожий на мачете брав для самооборони, нічого іншого не було, дерев'яним брусом він нікого не бив. Вбивати він нікого не хотів, сили при ударах докладав мало. Вважає себе жертвою, оскільки він був побитий, мав ушкодження голови. Вважає, що докази сфабриковані, покази свідка ОСОБА_7 дані за домовленістю з потерпілими. Цивільні позови не визнав.

Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його провина повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом наступних доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що напередодні через негоду було пошкоджено крівлю на будинку його матері ОСОБА_4, який розташований по вул. Челюскіна, 51 в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області. У зв'язку з чим, 27.09.2013 він, щоб допомогли поїхав до неї. Прямуючи до місця призначення на маршруті маршрутного таксі він зустрівся зі своєю матір'ю та разом зійшли на зупинці. Виходячи з автобусу, мати направилася вперед. В цей час почув нецензурну лайку, яка лунала з боку ОСОБА_1, який стояв біля автобусу разом з ОСОБА_6 На таку поведінку відреагував зробивши зауваження ОСОБА_1, який почав замахуватися. Між ними виникла сутичка, в результаті якої ОСОБА_1 підняв із землі каменюку, наближуючись до нього, останній жбурнув камінь та поцілив в обличчя, розбивши верхню губу. Після цього ОСОБА_1 почав тікати та впав на землю, наздоганяючи його впав на нього та почав бити. Підбіг водій автобусу та ОСОБА_6 і їх розтягли. ОСОБА_1 умився і кудись подівся, а вони разом з матір'ю пішли до дому. Де почали займатися своїми справами. Близько третьої години дня біля двору показався ОСОБА_1 та знову почав ображати його матір. Вискочивши з двору намагаючись вдарити ОСОБА_1, останній почав тікати та біжучи впав, забившись головою. Лежачи на землі почав кричати "щоб його вбили". В цей час до них підійшов ОСОБА_7 Поговоривши з ним та розповівши про ситуацію, всі в трьох розійшлися по своїм справам. Через деякий час біля двору, знову з'явився ОСОБА_1 тримаючи в руках поліетиленовий пакет, та знову почав ображати матір. Спустившись з даху, ремонтом якого займався, підійшов до ОСОБА_1 та почав з ним розмовляти. Завершивши бесіду, повернувся від співрозмовника спиною та зробивши декілька кроків отримав удар мачетою. Від якого його повело та стало дурно. ОСОБА_1 почав ламати ворота, шляхом зламу перекладини, та ломитися у двір. Намагаючись звалити нападника на землю та відібрати мачете, його мати нанесла два удари молотком ОСОБА_1, від чого останній уронив мачете, а потім погнався за матір'ю, яка забрала мачете та побігла в хату. Що було біля хати не памятає, оскільки втратив свідомість, опинившись біля хвіртки, намагаючись покликати на допомогу, знову відчув удар по голові, який був нанесений можливо перекладеною з воріт. Закриваючись від ударів, отримав удар в руку. Скільки ОСОБА_1 наніс ударів не памятає. В цей час з'явився ОСОБА_7, відібрав палицю у обвинуваченого та відтягнув його в сторону.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засідання підтвердила покази свого сина ОСОБА_3, додатково пояснила, що коли ОСОБА_1 прийшов перший раз по обіді, то вона безпосередньо сутички, яка відбувалася за двором не бачила. Коли ОСОБА_1 прийшов вдруге, в той час коли син повернувся спиною до нього, той замахнувся мачетою. Крикнувши про небезпеку, побачила як ОСОБА_1 наніс удар в праву сторону голови, від чого син присів. Потім обвинувачений повернувся в її сторону, щоб відібрати мачете вона вдарила його два рази молотком та вихопивши ніж побігла в хату щоб його сховати. Повернувшись назад, її вхопив обвинувачений і повалив на землю та чимось ударив в голову. Захищаючись отримала також три удари по рукам. Напад ОСОБА_1 припинив ОСОБА_7 Як ОСОБА_1 наносив удари палицею сину вона не бачила.

Також потерпілі вказали, що ОСОБА_1 протягом дня неодноразово проходив повз їх двору, провокуючи їх на конфлікт шляхом виказування претензій, нецензурної лайки, та бючи палкою по паркану.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснив, що з потерпілими та обвинуваченим має нейтральні стосунки. 27.09.2013 близько 14:40-14:50 год. йшов по вулиці до свого брата. В цей час почув крик, а потім побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який лежав на землі. Між ними була взаємна нецензурна лайка. Підійшовши, ОСОБА_3 повідомив, що обвинувачений погрожує його матері ОСОБА_4 Під час розмови, ОСОБА_1 сказав: "Бог все бачить, і я тобі припомню". Поговоривши, всі розійшлися. Повертаючись, приблизно через хвилин 20, проходячи поблизу двору потерпілих, знову почув крик ОСОБА_4, яка кричала : допоможіть, вбивають. Та побачив, як ОСОБА_3 стоїть на колінах, а ОСОБА_1 наніс йому правою рукою три удари палицею в область виска голови. Підбігши, відібрав палицю та відвів ОСОБА_1 подалі, який пішов у поле та присів. Через деякий час ОСОБА_1 знову повернувся, та вступив у перепалку з ОСОБА_4 Щоб уникнути подальшого продовження конфлікту він перегородив шлях ОСОБА_1. Також точно памятає, як останній сказав ОСОБА_3 типу: слабак, і старики можуть показати молодим". Додав, на голові у ОСОБА_3 із рубаної рана від віска до затилку текла кров. Він був у поганому стані: марив, казав, що йому холодно і він вмирає. У ОСОБА_4 був забій на руці та гематома під оком. Бачив на території домоволодіння предмет типу мачете, тисак 50-60 см., металічна основа 10 см.

Свідок ОСОБА_6, суду пояснив, що з обвинуваченим підтримує більш дружні стосунки, 27.09.2013 він та ОСОБА_1 домовилися поїхати у церкву та пішли на зупинку. Близько о 9-10 годині ранку вони стояли у черзі на маршрутне таксі, ОСОБА_1 стояв по переду. З автобусу вийшла ОСОБА_4 та встала в стороні, за нею вийшов ОСОБА_3, який одразу почав виказувати свої претензії до ОСОБА_1, щоб той не ображав матір. Між ними виникла сутичка, ОСОБА_1 почав тікати. ОСОБА_3 його наздогнав, звалив на землю і сів на нього зверху. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були в крові, у останнього малися пошкодження на обличчі. Як ОСОБА_1 кидав камінь він не бачив, нецензурної лайки та погроз від ОСОБА_1 він не чув. Після цього підбіг водій автобусу та розтягнув їх, привівши себе в порядок ОСОБА_1 разом з ним вирушили до міста на заплановані заходи.

Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що 27.09.2013 вона була на зупинці громадського транспорту, куди прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_6, яких вона раніше не знала, та зайняли за нею чергу, в якій вона була перша. Близько о 9-9:30 годині прибув автобус. З автобусу вийшли ОСОБА_4, а за нею ОСОБА_3, вона з ними привіталася та зайшла у автобус. При цьому ОСОБА_3 нічого не казав. Чи бив останній ОСОБА_1 вона не бачила. Зайнявши місце в автобусі, вона почула крик, вийшла та побачила як на землі борсаються ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наносячи один одному удари, при цьому обоє були у крові. У ОСОБА_3 в районі рота було багатенько крові. Бійку припинив водій автобусу. Повертаючись після обіду додому, проходячи біля ОСОБА_4 побачила своїх родичів. ОСОБА_1 стояв весь у крові та сказав їй: "ОСОБА_8, ось і закінчилася любов".

Свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що близько 15:30 годині приїхала додому. Біля двору ОСОБА_4 побачила, як її син ОСОБА_7 стоїть між ОСОБА_4, та ОСОБА_1. У потерпілої, точно вона не памятає, були порізи на руках та синець на обличчі. ОСОБА_3 лежав на землі, на голові у нього була рубана рана та багато крові. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 сперечалися. Вона на них накричала, та вказала, що потрібно спочатку врятувати ОСОБА_3 ОСОБА_1 відійшов, та стояв спокійно, на голові у нього була засохла кров, також він сказав: "мало дав молодому, хай не лізе до старого". Знаходячись біля ОСОБА_1 вона особисто відчувала страх від можливої агресії з його боку.

Свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що 27.09.2013 повертався з навчання додому, біля двору ОСОБА_4 побачив брата ОСОБА_7, а неподалік на землі лежачого ОСОБА_3, в області правого виска якого була глибока рана, проломлений череп, все було у крові. ОСОБА_1 стояв неподалік, та сказав щоб він на нього не дивився, а то із ним таке буде. ОСОБА_3 постійно втрачав свідомість, тому він намагався з ним безперервно розмовляти. Як відбувалися події він не бачив, як йому потім розказав брат, ОСОБА_1 побив ОСОБА_3 Біля двору знайшли дерев'яний брусок та пакет, в якому малося два шиферних гвіздка та дзеркало. Також у ОСОБА_1 він бачив металеву пластину близько 15х15, яка висіла на ланцюгу на шиї.

Свідок ОСОБА_11, пояснив, що про події дізнався вже коли приїхала міліція. Додав, що між потерпілими та ОСОБА_1 були дрібні суперечки, "гора" образ. Після того, як потерпілі вийшли з лікарні, бачив як ОСОБА_1 проходив повз двору та бив паличкою по паркану домоволодіння ОСОБА_4

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення також повністю підтверджується долученими прокурором доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 27.09.2013 року з фото таблицями до нього, згідно яким проведено огляд прилеглої території домоволодіння №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області де виявлено та вилучено в якості речових доказів металевий предмет схожий на тесак і дерев'яний брус з плямами червоно-бурого кольору схожими на кров, також навпроти воріт на відстані 4 м від вхідної калитки праворуч та 50 см від воріт домоволодіння справа від воріт на поверхні землі виявлено плямами червоно-бурого кольору схожими на кров (т.1 а.с. 124-129);

- протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.09.2013 та від 02.10.2013, згідно яким ОСОБА_3 просить прийняти міри до ОСОБА_1, який 27.03.2013 знаходячись біля домоволодіння №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка завдав тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 130, 225);

- висновком експерта №134-Е від 12.12.2013, згідно яким у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: однієї рубаної рани на голові справа, перелому верхнього та зовнішнього країв правої орбіти, переломів передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи, двійного перелому правої величної кістки, правостороннього гемосинуса та забою головного мозку 1-го ступеню; чотирьох забитих ран - лоба зліва, носу, верхньої губи зліва і лівої кисті. Тілесні ушкодження у вигляді рубленої рани на голові справа, перелому верхнього та зовнішнього країв правої орбіти, переломів передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи, двійного перелому правої величної кістки, правостороннього гемосинуса та забою головного мозку 1-го ступеню могли утворитися від дії предмета, який мав рублячи властивості. Тілесні ушкодження у вигляді забитих ран лоба зліва, носу, верхньої губи зліва і лівої кисті могли утворитися від дії твердих тупих предметів ( предмета ) з обмеженою контактуючою поверхнею або об такий. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубленої рани на голові справа, перелому верхнього та зовнішнього країв правої орбіти, переломів передньої і зовнішньої стінок правої верхньощелепної пазухи, двійного перелому правої величної кістки, правостороннього гемосинуса та забою головного мозку 1-го ступеню відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що за звичай зумовлюють тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день). Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитих ран лоба зліва, носу, верхньої губи зліва і лівої кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень, що за звичайним своїм перебігом ведуть до короткочасного розладу здоровя тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день) (т.1 а.с. 131-133);

- речовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні - металевий предмет, схожий на тесак, та дерев'яний брус на яких відповідно до висновків експерта №97-к, №98-к від 11.02.2014, та №209 від 20.02.2014 (т.1 а.с. 158-159, 157, 160а-163), наявні сліди крові, зокрема яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в якості домішку;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.04.2014 за участі потерпілого ОСОБА_3 з фото таблицями до нього, згідно яким потерпілий спочатку розповів, а потім показав, як відбувалася штовханина між ним та ОСОБА_1 близько о 09:30 год. 27.09.2013 на автобусній зупинці, також показав приблизний розмір каміння, який ОСОБА_1 знаходячись на відстані 3 м кинув у нього; та показав місце на обличчі статиста, а саме в область верхньої губи зліва, куди потрапив камінь; також показав, як 27.09.2013 о 15:15 після того як ОСОБА_1 запропонував помиритися, він заспокоївся та повернувся до нього спиною, щоб іти до свого двору, коли він зробив декілька кроків до воріт, він почув, що мати його окликнула, в той час коли він повертався до ОСОБА_1 через праве плече, відчув сильний удар по голові справа та побачив у правій руці останнього металевий предмет, схожий на тесак, довжиною приблизно 50 см, шириною приблизно 8 см (т.1 а.с. 145-154);

- висновком експерта №8-Е від 26.01.2014, згідно яким наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися при характері знаряддя (каміння, металевий предмет, схожий на тесак, деревяний брус ), взаємному положенні осіб у момент нанесення ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, згідно того як зазначено в протоколі слідчого експерименту за його участю (т.1 а.с. 155-156);

- висновком експерта №10-ЕД від 20.02.2014, згідно яким виявлене при експертизі обстежуваного ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді забитої рани верхньої губи зліва, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, могло утворитися від дії твердого тупого предмету, яким міг бути і камінь. Дане тілесне ушкодження могло утворитися при характері знаряддя (каміння), взаємному положенні осіб у момент нанесення ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, згідно того як зазначено в протоколі слідчого експерименту за його участю (т.1 а.с. 166-167);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.02.2014 за участі свідка ОСОБА_7 з фото таблицями до нього, згідно яким ОСОБА_7 спочатку розповів, а потім показав, як 27.09.2013 приблизно о 15:00 год. біля будинку №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка, ОСОБА_1 стоячи біля ОСОБА_3, який стояв на колінах наніс три удари у вісочну область голови дерев'яним брусом (т.1 а.с. 168-173);

- висновком експерта №9-Е від 20.02.2014, згідно яким наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися при характері знаряддя (дерев'яний брус), взаємному положенні осіб у момент нанесення ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, згідно того як зазначено в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с. 174-175);

- висновком експерта №21/03-06 від 21.02.2014, згідно яким ніж вилучений 27.09.2013 при огляді території прилеглої до домоволодіння №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка належить до категорії ножів господарського-побутового призначення, виготовлений саморобним способом за типом кубинського мачете (т.1 а.с. 176-178);

- протоколом огляду місця події від 29.04.2014 з фото таблицями та планом схемою місця-знаходження обвинуваченого та потерпілих до нього, згідно яким проведено огляд території домоволодіння №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка та визначено де знаходилися потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в момент нанесення останньому обвинуваченим ударів металевим предметом схожим на тесак; місце нанесення ОСОБА_4 ударів біля дерева; та місце біля електроопори де ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 удари дерев'яним брусом (т.1 а.с. 182-196);

- висновком експерта №58-Е від 14.06.2014, згідно яким, всі виявлені рубці на обличчі ОСОБА_3 являються невиправними (т.1 а.с. 199-200);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.10.2013, згідно яким ОСОБА_4, просить прийняти міри до ОСОБА_1, який 27.09.2013 завдав їй тілесних ушкоджень знаходячись біля її домоволодіння(т.1 а.с. 206);

- висновком експерта №135-Е від 12.12.2013, згідно яким у ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді забитої ран лівої лобно-скроневої області голови, забитої рани правого передпліччя, двох забитих ран та гематом області ран правого променево-запясткового суглобу, які могли утворитися від дії твердого тупого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею або об такі. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, на який вказано у медичній документації, даність їх виникнення може відповідати даті 27.09.2013 (т.1 а.с. 207-208);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.01.2014 за участі ОСОБА_4 з фото таблицями до нього, згідно яким остання спочатку розповіла, а потім проказала, як 27.09.2013 ОСОБА_1 кинув каміння та вказала місце на обличчі, а саме область верхньої губи зліва, куди воно потрапило; показала, як ОСОБА_1 будучі ззаду ОСОБА_3 наніс удар по голові металевим предметом схожим на тесак довжиною близько 50 см.; як ОСОБА_1 повалив її на землю та наніс їй один удар в лобно-скроневу область предметом схожим на кухонну сокиру, як вона закрила обличчя правою рукою, коли лежала на спині та як він наніс три удари по запястю правої руки коли вона прикривала обличчя (т.1 а.с. 210-218);

- висновком експерта №7-Е від 24.01.2014, згідно яким дані отримані при слідчому експерименті за участі ОСОБА_4 не суперечать даним, отриманим при судово-медичній експертизі обстежуваної її самої. Виявлені при експертизі обстежуваної тілесні ушкодження могли утворитися від дії предмета (предметів) подібним на кухонну сокиру (т.1 а.с. 220-221).

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.04.2014 за участі свідка ОСОБА_1 (т.1, а.с. 135-144), та висновки експерта №8-Е від 26.01.2014 і №10-ЕД від 20.02.2014 в частині, що стосується даних отриманих на підставі вказаного протоколу, до уваги судом не приймається, оскільки вказані докази є недопустимим в силу ст. 87 КПК України.

Свідчення ОСОБА_6, що ОСОБА_3 сам спровокував бійку на зупинці громадського транспорту, відсутність будь-яких дій з боку ОСОБА_1 в бік потерпілих, суд оцінює критично, так як ОСОБА_6 є названим кумом обвинуваченого, підтримує з ним дружні стосунки, при наданні показів свідок путався, зазначивши, що ОСОБА_1 впав на спину, при цьому ОСОБА_3 біг попереду, однак сам ОСОБА_1 та потерпілий вказували, що останній біг за обвинуваченим. Окрім цього зазначені покази спростовуються свідченнями потерпілих та ОСОБА_8 При цьому суд зауважує, що зазначені покази не можуть свідчити про наявність правових підстав для нанесення тілесних ушкоджень потерпілим на території їх домоволодіння.

Щодо неправдивості показань свідка ОСОБА_7, з огляду на принцип диспозитивності і змагальності кримінального судочинства, доказів, які б підтверджували ці доводи сторони захисту, судом не встановлено, та навпаки покази даного свідка підтверджуються дослідженими доказами, зокрема свідченнями потерпілих та письмовими доказами, які визнані судом належними та допустимими.

Доводи сторони захисту, що в даному разі обвинувачений діяв в межах необхідної оборони та завдання тілесних ушкоджень потерпілим, враховуючи обставини події, характер тілесних ушкоджень, спосіб їх нанесення, суд оцінює критично, так як вказані обставини дослідженими доказами не підтверджені. Висновок спеціаліста №1093 від 01.10.2013 поряд з іншими дослідженими доказами, не може свідчити поза розумним сумнівом про наявність необхідної оборони у діях обвинуваченого, оскільки першим удар наніс сам обвинувачений. Окрім цього удар нанесений ззаду потерпілого, коли той стояв спиною до обвинуваченого.

Враховуючи повноту та не протиречивість всієї сукупності досліджених доказів, суд вважає за необхідним розцінити покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невизнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 122 КК України, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень та повязаних з цим цивільно-правових наслідків; та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами.

Доводи представника потерпілого та потерпілих про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, враховуючи межі розгляду кримінального провадження судом не можуть бути прийняті до уваги, а тому підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 2 ст. 115 КК України відсутні. Клопотань від прокурора про зміну обвинувачення не надходило.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, що спричинило короткий розлад здоров'я, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України; та своїми діями, які виразилися в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.

Надані прокурором докази - висновок експерта №21/03-06 від 21.02.2014, згідно яким ніж вилучений 27.09.2013 при огляді території прилеглої до домоволодіння №54 по вул. Челюскіна в с. Єлизаветівка не є холодною зброєю; не спростовують поза розумним сумнівом, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах.

При призначенні покарання ОСОБА_1, враховуючи дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він вину не визнав, не розкаявся, пенсіонер, не працює, вдівець, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра в Дніпродзержинській міській лікарні №1 не перебуває, раніше не судимий, вчинив злочини, які в силу ст. 12 КК України, є злочинами невеликої (ч.2 ст. 125 КК України) та середньої тяжкості (ч.1 ст. 122 КК України) відповідно. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинені злочини, у виді арешту та позбавлення волі відповідно. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті судом не встановлено. Підстави для застосування положень статей 75 та 76 КК України, про застосування яких просив прокурор, відсутні.

Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім та справедливим.

Між тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Судом встановлено, що на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_1 досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", та на дату постановлення вироку має повних 73 роки, що за положеннями ст. 1 п. "ґ" Закону України "Про амністію у 2014 році" є підставою для звільнення від відбування вказаного покарання засудженими за злочини невеликої та середньої тяжкості. При цьому захисник ОСОБА_1, якого підтримав останній, наполягав на застосуванні амністії, що відповідає положенням ст. 9 ч.8 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Розглядаючи заявлений по справі цивільні позови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В обґрунтування заявлених вимог прокурором про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 зазначено, що закладом охорони здоров'я на лікування останнього витрачено 7 145,80 грн., та в підтвердження чого надано довідку калькуляцію (т.1, а.с. 134). Аналогічна довідка надана і на обґрунтування вимог про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_4 (т.1, а.с. 209).

Згідно вказаної довідки (т.1, а.с. 134) закладом охорони здоров'я здійснено витрати: - за перебування у 1 травматологічному відділенні з 29.09.2013 по 03.10.2013 за 9 ліжко/днів: 1) заробітна плата співробітників, які лікують хворих 1 188,04 грн.; 2) нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний внесок 36,3%) 431,26 грн.; 3) харчування 12,50 грн. 4) медикаменти 277,36 грн.; 5) накладні витрати (водопостачання, каналізація, природний газ, електроенергія, ліфти, пральня, вивіз сміття,) 2 293,96 грн.; 6) заробітна плата 859,59 грн.; 7) нарахування на заробітну плату 312,03 грн.; 8) Харчування 56,25 грн.; 9) Медикаменти 56,79 грн.; 10) накладні розходи 1 659,06 грн. Разом 7 145,80 грн.

Згідно довідки (т.1, а.с. 209) щодо ОСОБА_4, закладом охорони здоров'я здійснено витрати: - за перебування у 1 травматологічному відділенні з 27.09.2013 по 07.10.2013 за 10 ліжко/днів: 1) заробітна плата 955,10 грн.; 2) нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний внесок 36,3%) 346,70 грн.; 3) харчування 62,50 грн. 4) медикаменти 63,10 грн.; 5) накладні витрати 1 843,40 грн.; Разом 3 270,80 грн.

При цьому будь-яких інших доказів в підтвердження вимог позивачем не надано, необхідність стягнення витрат виплати заробітної плати, нарахування на заробітну плату (єдиний соціальний внесок 36,3%), накладні витрати (утримання будівель та споруд, ліфтів, зв'язок, вивіз сміття, водопостачання та водовідведення, природній газ, електроенергія) не обґрунтовані. Так зокрема відсутні відомості про залучення додаткового персоналу, чи закріплення окремих працівників за потерпілими, відповідні розрахунки заробітної плати та супутніх платежів повязаних з її нарахуванням, а також не вказано як повязано лікування потерпілого з витратами (у визначеному розмірі) на утримання ліфтів, вивіз сміття, водопостачання та водовідведення, природній газ, електроенергія.

Таким чином виходячи з принципу диспозитивності кримінального судочинства, а також вимог статей 11, 60 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення даних позовних вимог, а саме в частині стягнення витрат на харчування та медикаменти, тобто відносно потерпілого ОСОБА_3 - 402,90 грн., відносно ОСОБА_4 - 125,60 грн.

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_3, суд виходить з наступного. Як зазначалося, підстави відшкодування майнової шкоди зазначені в ст. 1166 ЦК України. Окрім цього виходячи з положень ст. 23 ч.1 цього Кодексу особа має право також на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зміст моральної шкоди розкривається зокрема в частині другій вказаної статті.

З огляду на обставини справи, доведеність вини обвинуваченого, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог потерпілого ОСОБА_3

Так цивільним позивачем заявлено претензії матеріального характеру, повязаних з витратами на лікування в розмірі 8 025,40 грн., однак вимоги в цій частині обґрунтовані лише на суму 5 179,88 грн., що підтверджується матеріалами справи, та зокрема чеками на придбання ліків. В іншій частині вимоги, в порушення приписів статей 10 і 60 ЦПК України, є недоведеними.

В обґрунтування цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, потерпілим зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 завдав непоправної втрати здоров'я, що повязано з частими головними болями. Усталений хід життєдіяльності повністю порушено, виникло відчуття загрози життю йому та матері, у зв'язку з чим цивільний позивач постійно перебуває у стресовому стані. Також на завжди в пам'яті залишилося своє безсилля коли обвинувачений напав на його рідну матір та наносив їй тілесні ушкодження, а він зі свого боку не міг нічого вчинити так як сам перебував у безпорадному стані від нанесених ударів ОСОБА_1. На відновлення свого здоров'я витрачає додаткові кошти.

Суд констатує, що цивільний позивач, безумовно, зазнав моральної шкоди; крім незручностей, він відчув стурбованість і тривогу, зокрема і через зміну стану здоров'я та звичного способу життя, а також і тривогу за рідну матір під час протиправних дій обвинуваченого. Також згідно висновку експерта №58-Е від 14.06.2014 всі виявлені рубці на обличчі ОСОБА_3 являються невиправними.

Зазначена шкода не підлягає точному обрахунку. Вказане відповідає встановленим критеріям оцінки моральної шкоди Європейським судом з прав людини (справа Лопес Остра проти Іспанії 1994).

З огляду на обставини справи, враховуючи доведеність вини обвинуваченого, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд приходить до висновку про задоволення предявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. В іншій частині вимоги є необґрунтовано надмірними.

Розподіл процесуальних витрат за цивільним позовом здійснити відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання позову), а саме оскільки позивача та прокурора звільнено від сплати судового збору, такий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини, тобто за позовами прокурора в загальній сумі 487,20 грн. (243,60 грн. (мінімальна ставка) за кожен позов). Та за позовом ОСОБА_3 відповідно 551,80 грн. (1% від ціни задоволеної частини позову), а всього 1039 грн. Доказів про наявність підстав для звільнення цивільного відповідача від сплати судового збору, стороною захисту з урахуванням вимог ст.ст. 22, 26 КПК України не надано, а матеріали справи таких не містять.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України, а саме металевий предмет, схожий на тесак; дерев'яний брус, зразки крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1, підлягають знищенню.

Керуючись статтями 100, 368-370, Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту;

- за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70, статті 72 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 2 (двох) років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

В силу пункту "ґ" статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання.

Цивільний позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах КЗ "Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ "Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" 402 (чотириста дві) грн. 90 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення.

В іншій частині позов - залишити без задоволення.

Цивільний позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах КЗ "Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ "Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради" 125 (сто двадцять пять) грн. 60 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення.

В іншій частині позов - залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 179 (пять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 88 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 (пятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 039 (тисяча тридцять дев'ять) грн. Реквізити для сплати судового збору: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Речовий доказ по справі №187/787/14-к (кримінальне провадження № 12013040520001079) металевий предмет, схожий на тесак; дерев'яний брус, зразки крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які передані в камеру зберігання речових доказів Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя І. М. Соловйов