Постанова № 4944729, 22.06.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3060/09/0770

рядок статзвіту 6.6.3

код - 01

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року                      12 год. 00 хв.                                м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В. Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представників позивача - Рущака І. В. (дов. № 552/10-16 від 19.01.09 р.). представника відповідача - Личко Л. М. (дов. від 22.06.09 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства «Лиса» про продовження строку арешту активів платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач суб'єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської області звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з поданням до Малого приватного підприємства «Лиса» про продовження строку арешту активів платника податків, мотивуючи тим, що 22.06.2009 року о 12 год. 14 хв. закінчується строк дії такого за рішенням про застосування умовного арешту активів платника податків від 16.06.2009 року, а оскільки є підстави вважати, що звільнення активів позивача з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, просить суд задовольнити подання, шляхом продовження строку адміністративного арешту активів відповідача до 720 годин та прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту активів відповідача, а саме грошових коштів на рахунках та опису майнових активів підприємства.

Представник позивача у судовому засіданні подання підтримав, дав аналогічні обставинам викладеним у поданні пояснення та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені у поданні вимоги не визнала, пояснивши, що оскільки пред'явлене перевіряючими направлення на здійснення перевірки не відповідало вимогам закону, так як не містило вид перевірки, мету, підстави для її проведення та дату початку та закінчення такої, то є правомірними дії відповідача щодо не допуску до проведення перевірки. Окрім того, зазначила, що відповідачу не надіслано письмове повідомлення про перевірку із зазначенням дати початку та закінчення її проведення, не зважаючи на те, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що таке повинно бути направлено платнику податку не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки. Просила суд відмовити в задоволенні подання, як безпідставному.

2

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Мале приватне підприємство «Лиса» зареєстроване як юридична особа Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстраційна, с 5), дата проведення державної реєстрації 31.03.1992 p., номер запису про державну реєстрацію 1 319 120 0000 000550, ідентифікаційний код юридичної особи 13591758 та довідкою Управління статистики у Тячівському районі № 302 про включення до ЄДРПОУ (а. с. 5).

На виконання наказу ДПА у Закарпатській області від 03.06.2009р. № 200 «Про затвердження плану перевірок на червень 2009 р.» (а. с.6) та згідно направлень на перевірку від 03.06.2009р. № 23/1120 та № 23/1121 працівниками ВКРО ДПА у Закарпатській області 10.06.2009 року були здійснені заходи для проведення перевірки щодо контролю за розрахунковими операціями МПП «Лиса» за адресою Тячівський районі, смт. Солотвино, вул.  Спортивна, б/н (склад будівельних матеріалів).

Згідно пояснень представника позивача після пред'явлення інспекторами направлень на проведення перевірки та службових посвідчень 11.06.2009р. заступник директора МПП «Лиса» Йовдій В.В. не надав жодних документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вилучив направлення на перевірку та не допустив працівників органу податкової служби до проведення перевірки.

Даний факт підтверджує Акт про не допуск до проведення перевірки від 11.06.2009р. ( а. с. 10 ), який підписаний перевіряючими в присутності понятих Минзат В.І. та Ференці С. С.

На цій підставі заступником начальника Тячівського МВПМ ДДІ у Тячівському районі 16.06.2009 р. було направлено подання про застосування умовного адміністративного арешту активів суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи МПП «Лиса» (а. с. 11).

На підставі зазначеного подання першим заступником начальника ДТП у Тячівському районі 16.06.2009 року о 12 год. 14 хв. к .ч. було прийнято Рішення про застосування умовного арешту активів суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи МПП «Лиса» ( а. с. 12), яке направлено МПП «Лиса» рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( а. с. 12) та копію якого одночасно розміщено на дошці податкових оголошень.

У поданні ставиться вимога про продовження строку арешту активів відповідача до 720 годин та прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту його активів, а саме грошових коштів на рахунках та опису майнових активів підприємства.

Згідно з частиною 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

3

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Право органу держаної податкової служби звертатися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків встановлено підпунктом 9.3.3. пункту 9.3. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІП. При цьому суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами і доповненнями), до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація! України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, до яких відноситься і ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області є органом виконавчої влади, та у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.1 п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) на державну податкову службу покладено функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-IIIє спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

4

Положеннями ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №510-ХП визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Статтею 11 -2 вищезазначеного Закону визначено умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Так, відповідач, як підстави не допуску перевіряючи до здійснення перевірки наводить не надіслання йому податковим органом не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення та невідповідність вимогам закону направлення на перевірку.

5

Зазначені доводи відповідача у судовому засіданні представником позивача не спростовано.

Перевірити відповідність вимогам закону направлення на перевірку не надалось можливим, оскільки таке на пропозицію суду у якості доказу по справі суб'єктом владних повноважень не надано. А з врахуванням терміну розгляду даного подання, вжити заходи щодо витребування даного доказу є неможливим.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч.6 вищезазначеної норми встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, з врахуванням недоведеності позивачем правомірності своїх дій при здійсненні повірки відповідача, суд констатує, що ненадання, визначених статтею 11 -2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Окрім того, відповідно до пп.9.1.1 п.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. та п.3.1 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 25.09.2001р. № 386, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Таким чином, обов'язковою умовою для застосування арешту активів є наявність у платника податкового боргу, а метою такого арешту є забезпечення можливості погашення наявного податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та п.3.1 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 25.09.2001р. № 386, ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області не надала доказів і не довела наявності податкового боргу (та його розміру) у МПП « Лиса».

Відповідно до пп.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч пп.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», державна податкова інспекція не довела факту, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх знищенню або зникненню.

За таких обставин суд приходить до переконання про відмову в задоволенні подання за вимогою про продовження адміністративного арешту активів відповідача.

Відповідно, відсутні і підстави для задоволення вимоги про застосування повного адміністративного арешту у вигляді арешту грошових коштів на рахунках та опису майнових активів підприємства.

За вищевикладеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні подання слід відмовити повністю.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову за поданням Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області до Малого приватного підприємства «Лиса» про продовження строку арешту активів платника податків - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.