Постанова № 4944358, 25.05.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 1н -2/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 25 травня 2009 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Панасюка С.Л.

за участю секретаря Віндюк Н.І.

прокурора Гаврилюк Я.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Кузнецовськ Рівненської області, українця, громадянина України, мешканця м. Ковеля Волинської області, АДРЕСА_1, учня Ковельської загальноосвітньої школи № 13,

в с т а н о в и в :

Неповнолітній ОСОБА_2, який не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, 21 січня 2009 року близько 21-ї години в м. Ковелі по бульвару Л.Українки навпроти входу в ДЮСШ, повторно, завідомо маючи намір обманним шляхом заволодіти чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_3, отримав від останнього його мобільний телефон "Соні Еріксон К800і" вартістю 1080 грн. та звернув його в свою користь.

Крім цього, він же, повторно, 27 лютого 2009 року близько 17-ї години в м. Ковелі, в під'їзді будинку № 11 по вул. 40 років Перемоги, завідомо маючи намір обманним шляхом заволодіти чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_4, отримав від останнього його мобільний телефон "Соні Еріксон к790і" вартістю 936 грн. з флеш-карткою ємністю 1Гб, вартістю 180 грн., та звернув їх в свою користь. Всього, зловживаючи довірою, заволодів майном належним ОСОБА_4 на загальну суму 1116 грн.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 показав, що 21.01.2009 року він вирішив якимось чином заволодіти телефоном, щоб заробити грошей та згадав, що у знайомого ОСОБА_3 є дорогий мобільний телефон "Соні Еріксон К800і". З метою заволодіння вказаним телефоном, він подзвонив до ОСОБА_3 та попросив його приїхати з телефоном до ДЮСШ, на що останній погодився та у встановлений час приїхав на місце зустрічі. При зустрічі сказав ОСОБА_3, що на його телефон має хтось подзвонити, хоча в дійсності ніхто не мав дзвонити, він це сказав лише для того, щоб обманути ОСОБА_3 та якимось чином заволодіти телефоном. Через деякий час ОСОБА_3 сказав, що в телефоні сіла батарейка. Він попросив в ОСОБА_3 телефон сказавши, що піде до свого знайомого на декілька хвилин та підзарядить батарейку, хоча в дійсності ніякого знайомого у нього поблизу не було і під заряджати телефон він не збирався. Сказав це лише для того, щоб ОСОБА_3 дав йому телефон та нічого при цьому не запідозрив про те, що він немає наміру повертати його телефон. ОСОБА_3 дав йому телефон, а він пішов на Привокзальний ринок та продав цей телефон. Далі, приблизно в кінці лютого, запевнивши ОСОБА_4, що йому необхідний телефон для того щоб нібито повернути телефон ОСОБА_3, заволодів його телефоном "Соні Еріксон К790і" і також його продав ОСОБА_5

Вина ОСОБА_2 у вчиненні викладених вище дій, крім його власних показань, підтверджується зібраними по справі доказами.

Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції неповнолітнього ОСОБА_2, який підтверджує їх існування.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, - суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Вирішуючи питання про те, який саме захід виховного характеру має бути застосовано до ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого суспільно небезпечного діяння, особу правопорушника, зокрема те, що він посередньо характеризується у місці навчання. Однак, враховуючи думку представників служб у справах неповнолітніх, представника учбового закладу, в якому навчається ОСОБА_2, які вважають, що можливості здійснення виховного впливу на нього ще не вичерпані, суд рахує за необхідне обмежитись щодо ОСОБА_2 заходами виховного впливу більш м'якими, ніж направлення до спеціальної навчально-виховної установи.

Керуючись ст. 447, 448, 449 КПК України, на підставі ч.2 ст.97, ч.2 ст.105 КК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Застосувати до ОСОБА_2 строком на 2 (два) роки примусові заходи виховного характеру у виді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до його поведінки на строк , що полягають:

забороні відвідувати у вечірній час парки, кафе, бари;

покладенні обов'язку справно відвідувати навчальний заклад, в якому він навчається;

уникати спілкування з особами, схильними до правопорушень.

Виконання постанови доручити службі у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області (р. № 35228002000932 в УДК у Волинській області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу "за проведення дослідження "8") 2677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 28 копійок судових витрат за проведення дослідження.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту її оголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК