Провадження № 2-а/235/170/15
Справа № 235/2887/15-а
ПОСТАНОВА
іменем України
25 серпня 2015 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючого судді Назаренко Г.В.
при секретарі Шмигленко О.Ю.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ), Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька (далі УПФУ в Куйбишевському районі міста Донецька), Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі (далі - УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Висновком МСЕК від 23 липня 2004 року його визнано інвалідом Ш групи, з 22 жовтня 2013 року безстроково, отже він має право на пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. До 24 вересня 2014 року він перебував на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі міста Донецька, з жовтня 2014 року перебуває на обліку в УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі як отримувач пенсії по інвалідності. Вважає, що УПФУ в Куйбишевському районі міста Донецька та УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі визначають йому розмір пенсій виходячи з розмірів, визначених постановами КМУ № 1 від 03.01.2002р., № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 09.07.2008р., який є значно меншим, ніж передбачено Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також не здійснюють перерахунок пенсії після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ст.67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. За думкою позивача ПФУ України, який діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014р. № 280, повинен був відповідно до положень чинного законодавства України та міжнародного законодавства здійснювати контроль та управління за УПФУ в Куйбишевському районі міста Донецька та УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, чого не було виконано. Виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, позивач вважає, що при визначенні розміру його пенсії застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України ПроПро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не постанови КМУ, які істотно звужують обсяг установлених законом прав. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року УПФУ Куйбишевського району м. Донецька було зобов'язано перерахувати йому основну та додаткову пенсії відповідно до вимог ст.ст.49, 50 ч.4, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 1 вересня 2008 року із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а додаткової пенсії з розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Зазначена постанова набрала законної сили і виконувалась до жовтня 2011 року включно, після чого без будь-яких письмових попереджень його пенсія була безпідставно зменшена. Виходячи з цього відповідачі повинні виплатити йому заборгованість, яка становить різницю між сумою пенсії, визначеною на підставі ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та сумою фактично виплаченої пенсії за період з жовтня 2011 року по дату ухвалення судового рішення. Вважає, що є підстави для нарахування та виплати додаткової пенсії в подальшому, оскільки відповідачами жодного разу не було сплачено додаткову пенсію належним чином. На підставі наведеного просив визнати причини звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати дії відповідачів щодо недоплати пенсії неправомірними та зобов'язати УПФУ здійснити контроль, нарахування та виділення коштів для перерахунку пенсії за період з жовтня 2011 року по дату фактичного проведеного перерахунку органами ПФУ відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язати УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію за період з жовтня 2011 року по 24 вересня 2014 року відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язати УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію за період з жовтня 2011 року по час фактичного проведення перерахунку відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також зобов'язати УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області станом на дату ухвалення судового рішення встановити йому пенсію в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 4 серпня 2015 року позов в частині позовних вимог про визнання дій щодо недоплати пенсії неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з жовтня 2011 року по жовтень 214 року включно залишено без розгляду.
Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій підтримав адміністративний позов, просив справу розглянути за його відсутності за участю довіреної особи ОСОБА_1
Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, посвідченої 7 квітня 2015 року приватним нотаріусом Красноармійського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, без обмеження повноважень, підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити, зазначив, що рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року передбачено, що Законами України про Державний бюджет України можна регулювати розподіл грошових коштів і не можна вносити зміни в інші закони. При виплаті пенсії позивачу відповідачі повинні були брати до уваги рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька, яким був визначений розмір пенсії позивачу, виходячи із розміру, передбаченого ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідач - Пенсійного фонду України - про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином , його представник в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Пенсійним фондом України надані письмові заперечення проти позову від 27 травня 2015 року, в яких відповідач, посилаючись на ч.2 ст.19 Конституції України, пунктів 1, 2, 7, 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014р. № 280, зазначив, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань безпосередньо нарахування пенсії не здійснює. Позивач на навів доводів та фактів, що свідчать про вчинення Пенсійним фондом України дій щодо недоплати його пенсії. Позовна заява щодо зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виділення коштів для перерахунку пенсії позивача виходить за межі компетенції Пенсійного фонду України. Пунктом 6-7 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет на 2015 рік встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Постановами КМУ від 06.07.2011р № 745 та від 23.11.2011р. № 1210 визначено порядок та розмір обчислення пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Рішенням КСУ від 26.12.2001р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень КМУ встановлювати розміри пенсійних виплат. Таким чином, враховуючи наведене, пенсійні виплати позивачу, передбачені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, у період дії постанов Уряду № 745 та № 1210, правомірно здійснюються у розмірах, визначених цими нормативними актами.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, виданої начальником управління 5 січня 2015 року № 114/08/23 без обмеження повноважень, позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що після звернення позивача до УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі із заявою про запит пенсійної справи від 24 вересня 2014 року позивача з 1 жовтня 2014 року було взято на облік в УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі як отримувача пенсії по інвалідності у відповідності до Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пенсія позивачу виплачена УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі починаючи з вересня 2014 року. Відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 796 пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-2990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Позивач скористався таким правом і УПФУ в Куйбшевському районі м. Донецька йому було призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження. Згідно з відомостями, які наявні в УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі, розмір такої зарплати позивача після її осучаснення склав 3743,10 грн., розмір фактичних збитків складає 40% втрати працездатності, таким чином, розмір державної пенсії по інвалідності становить: 3743,10 грн. Х 40% = 1497,24 грн. Саме такий розмір державної пенсії виплачується наразі УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі позивачу. Звернув увагу суду на те, що пунктом 6-7 Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 31 липня 2014 року № 1622-УП, який набрав чинності з 3 серпня 2014 року, встановлено, що норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявності фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Пунктом 1 ст.13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210, встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог Закону № 796 виплачується в таких розмірах: особам, що належать до 1 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам Ш групи 284,70 грн. Додатково, оскільки позивач є інвалідом війни у відповідності до п.2 ч.2 ст.7 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту йому виплачується також підвищення до пенсії та грошова допомога на прожиття у наступних розмірах: підвищення до пенсії як інвалід у війни Ш групи 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність 949 грн. Х 30% = 284,70 грн., допомога на прожиття 50 грн. З урахуванням цього, розмір основної пенсії, додаткової пенсії як інваліду війни та допомоги на прожиття становить 2116,67 грн. Крім того, позивачу на підставі п.12 Порядку № 1210 виплачується державна адресна допомога в розмірі 18,58 грн. Таким чином, загальний розмір пенсійної виплати позивача становить 2135,25 грн., тому УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі вважає, що підставі для перерахунку пенсії позивачу іншим способом, ніж це передбачено Законом № 1622 та Порядком № 1210, відсутні. З 3 серпня 2014 року вступив в силу Закону № 1622, згідно якого Кабінету Міністрів України надано право встановлювати порядок та розміри соціальних виплат, в тому числі передбачених ст.ст.50, 54 Закону № 796. Таким чином, заявлені вимоги є безпідставними, оскільки на момент постановляння позивача на облік в УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Закон № 1622 вже був чинним. Відповідно до вимог ст.62 Закону № 796 фінансування витрат, повязаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законодавством, тобто пенсії, призначені відповідно до Закону № 796, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.72 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Частина друга ст.73 названого Закону забороняє використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, зобов'язання УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі виплатити позивачеві недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за період з 24 вересня 2014 року по час фактичного перерахунку саме за рахунок коштів Пенсійного фонду призведе до порушення ч.2 ст.72 Закону № 1058 та до нецільового використання коштів ПФУ. Виходячи із змісту ст.2 КАС України, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо зобов'язання виплачувати пенсію в подальшому в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком і збільшувати її розмір, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону № 796, задоволенню не підлягають. На підставі наведеного, представник УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибуттям не всіх осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експертів, суд відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України розглядає справу у письмовому провадженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чоронбильскої катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченнями серії А № 149437 с та серії Б № 125767.
З 1 жовтня 2014 року позивач перебуває на обліку в УПУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі як отримувач пенсі по інвалідності відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 6-7 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 16.01.2014р. № 719-УП з доповненнями, винесеними Законом України від 31.07.2014р. № 1622-УП, установлено, що норми і положення зокрема статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового держаного соціального страхування.
Зазначені норми законів не визнані неконституційними у встановленому порядку, отже підлягають застосуванню органами Пенсійного фонду України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210.
Позивач скористався правом на призначення пенсії із заробітку в зоні відчуження, і йому призначена пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків із заробітної плати, одержаної в зоні відчуження, на підставі Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210.
Отже, дії УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі щодо призначення та виплати позивачу пенсії по інвалідності за період з 1 листопад 2014 року по 8 травня 2015 року (дата звернення позивача до суду із позовом) в розмірі, передбаченому постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210, є правомірними.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Заявлені позивачем вимоги про визнання дій протиправними та зобовязання відповідача виплачувати йому пенсію в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також збільшувати її розмір, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки заявлені до суду за відсутності порушених прав позивача, тобто на майбутнє.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ ві 23.07.2014р. № 280 (далі Положення № 280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики України. Відповідно до п.2 Положення № 280 Пенсійний фонд України у своїй дільності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно п.7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до п.12 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банків, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Відповідно до п.п.7 п.4 цього Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, а відповідно до п.п.8 п.9 цього Положення забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування на виплату пенсії.
Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади організовує, координує та контролює роботу територіальних управлінь щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсії (п.п.6 п.4 Положення № 280).
Таким чином, позовні вимоги до Пенсійного фонду щодо визнання його дій щодо нарахування та виплати пенсії в розмірі, передбаченому постановою КМУ № 1210, та зобов'язання та виділення коштів для перерахунку пенсії виходячи з розміру основної пенсії 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, заявлені позивачем безпідставно.
Відповідно до ст.ст.2, 19, 46 Конституції України, ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п.6-7 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік від 16.01.2014р. № 719-УП з доповненнями, винесеними Законом України від 31.07.2014р. № 1622-УП, п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік, Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210р., керуючись ст.ст.2, 17, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 серпня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 серпня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб*єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п*ятиденного строку з моменту отримання суб*єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Г.В. Назаренко
Судове рішення № 49441936, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 25.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 235/2887/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: