Рішення № 49439792, 06.09.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/6977/2012

2/0503/2975/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

04.09.2012

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого- судді Шевченко Л.В.,

за участю секретаря Івашко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанкм. Дніпропетровськ до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанкм. Дніпропетровськ, звернувсядо суду з позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № GOXRRX0850020 від 05.12.2008 року в розмірі 20968,10 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився. 13.08.2012 року надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без присутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим повідомленням викликалася у судове засідання на 13.08.2012 року, на 04.09.2012 року. Поштове повідомлення повернуто до суду з приміткою вручено особисто ОСОБА_1. Відповідно до ст.74 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази, судом встановлено, що 05.12.2008 року позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, та відповідач уклали кредитний договір № GOXRRX0850020. Згідно умов укладеного договору, договір складається з Заяви позичальника (відповідача) та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. За змістом заяви, підписуючи її, відповідачпідтверджувала, що ознайомилась та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, а такожзгодна з тим, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банкускладають договір, укладений між нею та банком.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З зазначеного вбачається, що між сторонами укладено договір, відповідно до якого банк надає позичальнику (відповідачу) строковий кредит в сумі 3554,16 грн. на строк 12 місяців з 05.12.2008 року по 05.12.2009 року включно. Цим договором передбачено, що погашення заборгованості здійснюється, починаючи з 20.01.2009 року щомісяця в період сплати, за який приймається період з 20по 25число кожного місяця. Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт) передбаченийобовязок позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентів за його використання, оплачувати комісії, встановлений порядок розрахунків та відповідальність сторін. Позичальник повинен надати Банку грошові кошти в сумі 324,95 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Банк свої зобов'язання виконав. Доказів не перерахування коштів позивачем за умовами споживчого кредиту відповідач не надав.

Відповідач порушив свої зобов'язання та станом на 11.03.2011 року має заборгованість в сумі 20968,10 грн., яка згідно розрахунку, наданого позивачем, складається з заборгованості за кредитом - 3140,64 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 33,85 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 24,69 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором 16294,25 грн., грн., а також штрафу відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500 грн. (фіксована сума) та 974,67 грн. (процентна складова). Суд зазначає, що позивачем нараховано пеню за період прострочки платежу з 20.03.2009 року по 11.03.2011 року.

За правилами ч.1 ст. 259 ЦК України позовні давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.6.6 Умов, як складової письмового договорувід 05.12.2008 року про надання кредиту, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Враховуючи, що закінчення строку дії кредитного договору встановлювався 05.12.2008 року, авимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором були заявлені позивачем у липні 2012 року, підстав для застосування загальних строків позовної давності немає. Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Зазначене правило стосується і спеціальної позовної давності щодо стягнення неустойки, яка встановлена п. 1 частини 2 ст. 258 ЦК України. Закон України від 12.05.1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів (в редакції Закону України від 01 грудня 2005 року № 3161-IV) будь-яких обмежень щодо застосування вимог ст. 259 ЦК України до споживчих кредитів не містить.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. 526, ст. 629, ст. 1049, ст. 1050, ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язання сплинув 05 вересня 2009 року, а відповідач в порушення умов договору кредит не повернув та не сплачує проценти за користування кредитом, позивач звернувся до суду з вимогами про повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанкм. Дніпропетровськ заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 20968,10 грн. та судові витрати.

Згідно п. 6.1 Умов договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1, 25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.

Враховуючи, що неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 зобовязань за договором від 05 грудня 2008 рокупідтверджене доказами та виходячи ізвстановлених ст. 526 ЦК Українизагальних умов виконання зобов'язання і передбаченого ст. 629 ЦК України принципу обовязковості договору, з ОСОБА_1 на користь банка підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 3140,64 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 33,85 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 24,69 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором 16294,25 грн.

Також з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що штраф, який він просить стягнути з відповідача згідно п. 5.3 Умов в розмірі 500 грн. (фіксована сума) та 974,67 грн. (процентна складова). Проте, пунктом 5.3 договору не передбачено стягнення штрафних санкцій.

Пунктом 6.3 Умов визначено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, виходячи з умов договору,заявленіпозивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500 грн. (фіксована сума) та 974,67 грн. (процентна складова) фактично є застосуванням подвійної відповідальностіборжника за одне й те саме порушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України, а тому задоволенню вказані вимоги не підлягають. Крім того, пунктом 5.3 Умов не передбачено стягнення штрафних санкцій.

Згідно матеріалів справи до теперішнього часу заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена. Доказів оплати заборгованості відповідач не надав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 19493,43, в частині позову 1474,67 грн. (500 грн. (фіксована сума) та 974,67 грн. (процентна складова)) відмовити.

Відповідно до п. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 199,60 грн. з відповідача. З позивача стягнути судовий збір в сумі 5 грн., оскільки при подачі позовної заяви ним було сплачено 209,68 грн., замість 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 60, 88, 107, 208, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 257, 259, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанкм.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570)заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 19493,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570)судові витрати в сумі 199,60 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в сумі 5 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу на підставі п. 5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт) в розмірі 500 грн. (фіксована сума) та 974,67 грн. (процентна складова) відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, записьмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бутиоскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скаргадо Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено, оформлено та підписано суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко