Ухвала суду № 49438856, 20.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Київ К/800/41597/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Приходько І.В., Рибченко А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, Управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - відповідач, УПФ) у поверненні йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язати відповідача надати подання до Управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про повернення йому надміру сплаченого до державного бюджету 1% пенсійного збору з нерухомості в розмірі 3350,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року, позов задоволено частково, а саме зобов'язано відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 3350 грн., сплаченого згідно квитанції №30/79 від 30.01.2014 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені у визначеному законом порядку саме в ході розгляду даної судової справи, прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до органу Державної казначейської служби в м. Чернігові відповідне подання - є єдиним по своїй суті способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права, не лише з боку суду, але й з боку відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому обов'язок доказування придбання нерухомого майна вперше покладається на позивача. Також зазначає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, добровільно сплачений позивачем, зарахований до спеціального фонду державного бюджету, а тому кошти повинні стягуватися з Державного бюджету України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередній інстанцій встановлено наступні обставини.

30.01.2014 року позивачем придбано трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., та зареєстровано в реєстрі за № 458.

Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири від 30.01.2014 року позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 1% від вартості придбаного нею житла, а саме: 3350 грн., що підтверджується квитанцією №30/79 від 30.01.2014 року (а.с. 14).

30.01.2014 року позивач зареєстрував право власності на належну йому квартиру за вказаною адресою та одержав витяг про державну реєстрацію права власності № 17057211, номер запису про право власності - 4487970 (а.с. 15).

03.03.2014 року позивач з листом звернувся до УПФ щодо направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про повернення йому надміру сплаченого до державного бюджету 1% пенсійного збору з нерухомості в розмірі 3 350 грн. (а.с. 9)

Листом за №5566/02 від 21.03.2014 року УПФ відмовило позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, посилалось на відсутність для цього правових підстав, а саме: не має можливості перевірки достовірність даних щодо придбання позивачем нерухомого майна вперше; сплачений збір був зарахований до спеціального фонду державного бюджету, а не на розрахунковий рахунок управління (а.с.11).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 зазначеного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із наявних в матеріалах справи копії довідки КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 21907 від 14.02.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2014 року у позивача будь-яке інше нерухоме майно, крім придбаної квартири по АДРЕСА_1 відсутнє (а.с.15).

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачем - не надано.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2014 року у справі № 825/1333/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Приходько

А.О. Рибченко