Ухвала суду № 49432943, 20.08.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц /796/9426/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - Мирошниченко О.В.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Телегіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ПРОПЕРТІ ПРОТЕКТЕД» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановила:

У лютому 2015 року позивач ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 шкоду в порядку регресу у розмірі 7395 грн. 50 коп., а також 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» шкоду в порядку регресу у розмірі 7 395 грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи.

Вказував, що на момент ДТП норма ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» діяла в редакції, яка не зобов'язувала винуватця ДТП письмово повідомляти свою страхову компанію про подію ДТП. В зв'язку з цим 19.03.2011 року відповідач про подію ДТП повідомив ПрАТ СК «Нова» по телефонному номеру (044) 496-80-70, який був вказаний на лицьовій стороні полісу № ВЕ/27388288 від 15.04.2010 року.

Зазначав, що на підтвердження своєї позиції він звертався з письмовими запитами до обслуговуючих компаній телефонного зв'язку, а саме до ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «Укртелеком» з проханням надати письмову відповідь по дзвінках з мобільного номера та дзвінках на міський телефонний номер за період часу 18, 19 та 20 березня 2011 року. Однак отримав відповідь, що інформації за його запитом не може бути надано, оскільки вона зберігається лише три роки. Посилався на те, що суд першої інстанції зазначені обставини не перевірив та не дослідив.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень 07.07.2015 року та 10.07.2015 року відповідно. Колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за відсутності сторін згідно з вимогами ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18.03.2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «Субару», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, якого постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СК «НОВА» за полісом ВЕ №2738828 від 13.04.2010 року, згідно з яким ОСОБА_2 є страхувальником.

Транспортний засіб потерпілого ОСОБА_3 був застрахований в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» згідно з договором страхування наземних транспортних засобів № 310560559 від 01.09.2008 року.

На виконання вказаного договору страхування ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 31.05.2011 року здійснило виплату ОСОБА_3 суми страхового відшкодування у розмірі 7 905 грн. 50 коп.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2011 року стягнуто з АТ «СК «НОВА» на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 7395 грн. 50 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

20.02.2012 року АТ «СК «НОВА» здійснено виплату відшкодування ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» в сумі 7395 грн. 50 коп.

02.01.2014 року між АТ «СК «НОВА» та ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, згідно з умовами якого до ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» перейшло право вимоги за борговим зобов'язанням щодо страхувальника ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_2 не повідомив АТ «СК «НОВА» про страховий випадок у передбачений законом строк, то він повинен відшкодувати ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед» шкоду в порядку регресу на підставі статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вважав, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, є доведеними. При цьому суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази тих обставин, що водій ОСОБА_2 у встановлений законом строк належним чином повідомив страхову компанію, з якою у нього було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 18.03.2011 року.

Навпаки, матеріалами справи, а саме: копією страхового акту № 287, складеного 16.02.2012 року АТ СК «Нова», підтверджується факт неповідомлення водієм ОСОБА_2 страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, вважає їх такими, що відповідають вимогам закону і обставинам справи.

З матеріалів справи встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась 18 березня 2011 року, а тому ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» правильно застосовані судом у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 вказаного Закону, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані, зокрема, вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 Закону у вказаній редакції, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди 18 березня 2011 року була застрахована в АТ СК «Нова» за полісом № ВЕ/2738828 від 13.04.2010 року. Вина відповідача у даній ДТП встановлена постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2011 року.

Оскільки транспортний засіб потерпілого ОСОБА_3 був застрахований в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» за договором страхування наземних транспортних засобів № 310560559 від 01.09.2008 року, то ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 31.05.2011 року здійснило виплату ОСОБА_3 суми страхового відшкодування у розмірі 7905 грн. 50 коп.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2011 року стягнуто з АТ «СК «Нова» на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» 7395 грн. 50 коп. страхового відшкодування в порядку регресу. Вказане рішення було виконане АТ СК «Нова» 20.02.2012 року.

Як вбачається зі страхового акту, складеного фахівцями АТ «Страхова компанія «Нова» та затвердженого начальником управління врегулювання збитків з автотранспортного страхування, перше звернення за даною подією надійшло до страхової компанії 19.08.2011 року від потерпілого ОСОБА_3, у зв'язку з чим була заведена справа № УР-0007138 від 19.08.2011 року ( а.с. 7).

16.02.2012 року у даній справі було складено остаточний страховий акт № 287, у якому здійснено розрахунок страхового відшкодування на суму 7733 грн. 50 коп. У розділі 2 акту «Інформація про страховий випадок» у графі «дата повідомлення про подію страхувальником» зазначено: «відсутня». У розділі 5 акту «Рішення страховика» вказано, що регресний позов може бути подано до ОСОБА_2, з підстав неповідомлення ( а.с. 8).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що АТ «СК «Нова», здійснивши виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ СК «Інго Україна», набуло в силу ст. 38, 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права регресної вимоги до відповідача ОСОБА_2 у розмірі 7395 грн. 50 коп. А враховуючи, що 02.01.2014 року між АТ СК «Нова» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, таке право перейшло до позивача ТОВ «Інвестмент Проперті Протектед».

Доводи апеляційної скарги щодо невірних посилань позивача у позовній заяві на норму закону, яка не була чинною станом на день ДТП, - висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідно до ст. 214 ЦПК України, питання про те, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин, вирішує суд при ухваленні рішення. Зі змісту оскаржуваного рішення колегією суддів встановлено, що норми матеріального права застосовано судом першої інстанції правильно, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо повідомлення ним про подію ДТП за допомогою телефонного зв'язку АТ СК «Нова» спростовуються змістом страхового акту від 16.02.2012 року, доказів протилежного суду не подано.

Посилання апелянта на те, що статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на час ДТП не вимагалось письмового повідомлення до страхової компанії, висновків суду також не спростовують, оскільки суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, застосовуючи норму закону у відповідній редакції, не посилається на необхідність письмового повідомлення, а правильно вказує на відсутність жодних належних та допустимих доказів, визначених ст. 57 ЦПК України, що підтверджують повідомлення страхової компанії про страховий випадок відповідачем ОСОБА_2

Надані відповідачем до суду копії його звернень до ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «Укртелеком» правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вищевказаних висновків суду, апеляційна скарга відповідача не містить, в ході апеляційного розгляду також не встановлено таких обставин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-308, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: