ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2015 рокусправа № 808/7063/14(ДО/808/542/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Олефіренко Н.А., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Вестастрой» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі № 808/7063/14 (ДО/808/542/14) за позовом Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Артемівська міжрайонна прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області 21 жовтня 2014 року звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (далі - ПАТ «Вестастрой»), згідно з яким просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 48446,80 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків боржника у банках, обслуговуючих відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має заборгованість з орендної плати за землю, яка виникла внаслідок несплати грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації №1400000913 від 24.01.2014 року з травня по березень 2014 року у розмірі 48446,80 грн. відповідно до розрахунку суми боргу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що на час розгляду справи суду не надано доказів сплати відповідачем боргу в розмірі 48446,80 грн. за період з березня по травень 2014 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції:
- неправомірно залишив поза увагою клопотання про зупинення провадження в порядку ст.156 КАС України для надання відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї;
- помилково послався на наявність у відповідача податкового боргу, сформованого на підставі податкової вимоги №131 від 13 травня 2013 року, оскільки її не існує, а існуюча податкова вимога №31 від 13 травня 2013 року, якою визначена сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями, у розмірі 3939,38 грн. не має жодного відношення до встановленого факту наявності податкового боргу
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора який зазначив, що заборгованість відповідача з податкового зобов'язання з орендної плати за землю має місце за період з травня 2014 року по вересень 2014 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку) на 2014 рік № 1400000913 від 24 січня 2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 116272,36 грн., з помісячною сплатою 9689,36 грн. з січня по листопад 2014 року та 9689,40 грн. за грудень 2014 року (а.с.14-16).
Але, сума самостійно визначеного податкового зобов'язання за податковою декларацією №140000913 від 24.01.2014 за період з березня по травень 2014 року в розмірі 48 446,80 грн. відповідачем не сплачена.
Правомірність стягнення податкової заборгованості у розмірі 48446,80 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у результаті несплати суми заборгованості відповідач не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, порушує термін сплати обов'язкових платежів, у наслідок чого з'явилась заборгованість перед бюджетом за період з березня по травень 2014 року, що заподіює шкоду інтересам держави.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку) на 2014 рік № 1400000913 від 24 січня 2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 116272,36 грн., з помісячною сплатою 9689,36 грн. з січня по листопад 2014 року та 9689,40 грн. за грудень 2014 року (а.с.14-16).
Відповідно до облікової картки платника та розрахунку суми боргу загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить: 9689,36 грн. (за травень 2014 року) + 9689,36 грн. (за червень 2014 року) + 9689,36 грн. (за липень 2014 року) + 9689,36 (за серпень 2014 року) + 9689,36 (за вересень 2014 року) = 48446,80 грн. (а.с.7,21).
Отже, заборгованість відповідача в сумі 48446,80 грн. є заборгованістю з податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з травня 2014 року по вересень 2014 року.
Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно з п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності з п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.59.4. ст..59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. Проте, якщо сума податкового боргу не перевищує 20 неоподаткованих мінімумів громадян, податкова вимога не надсилається. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.
Як вбачаться з матеріалів справи, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №31 від 13 травня 2013 року, яка отримана останнім 15 травня 2013 року, що підтверджується підписом на зазначені податковій вимозі (а.с.18).
Тобто, контролюючим органом було дотримано процедуру формування та надіслання податкової вимоги, що свідчить про наявність у боржника непогашеного податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» та відповідно можливість контролюючого органу звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості.
Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було у зв'язку з чим, стягнення податкового боргу є обґрунтованим та законним.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірне залишення поза увагою клопотання про зупинення провадження у справі, спростовується наявної у справі ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про зупинення провадження у справі №808/7063/14 (ДО/808/542/14) від 13 листопада 2014 року, якою клопотання представника відповідача задоволено, провадження у справі №808/7063/14 (ДО/808/542/14) зупинено до 03 грудня 2014 року до 14 год. 00 хв.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції допустився описки зазначивши невірний номер податкової вимоги, а саме: «№131», замість вірного «№31». Однак зазначена обставина не вплинула на законність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з ПАТ «Вестастрой» у розмірі 48446,80 грн. однак за інший ніж встановив суд першої інстанції період часу, оскільки заборгованість відповідача в сумі 48446,80 грн. є заборгованістю з податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з травня 2014 року по вересень 2014 року, а не з березня по травень 2014 року, як невірно встановив суд першої інстанції.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення при недоведеністі обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову про стягнення з рахунків приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (код ЄДРПОУ 30073921) у банках його обслуговуючих, на користь Державного бюджету України податкового боргу з земельного податку за період з травня 2014 року по вересень 2014 року в розмірі 48446 (сорок вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Вестастрой» - задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі №808/7063/14 (ДО/808/542/14) - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Вестастрой» (код ЄДРПОУ 30073921) у банках його обслуговуючих, на користь Державного бюджету України податковий борг з земельного податку за період з травня по вересень 2014 року в розмірі 48446 (сорок вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 01 вересня 2015 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 49427681, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/7063/14(до/808/542/14). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: