Окрема ухвала № 49427550, 25.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

25 серпня 2015 р. Справа № 922/2836/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Крупа О.О.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) (вх. № 3446 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12 травня 2015 року по справі №922/2836/14

за позовом Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), м. Маріуполь,

до: 1. Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків

2. Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків

про стягнення 355366,14 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

25.08.2015 Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 по справі №922/2836/14 та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Оцінюючи матеріали справи, колегія суддів, дійшла висновку про те, що позивач недобросовісно використовує свої процесуальні права, а вчинені ним дії спрямовані, зокрема, на затягування строків розгляду господарської справи, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення Харківським апеляційним господарським судом були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

Так, після надходження апеляційної скарги Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) до Харківського апеляційного господарського суду була винесена ухвала від 22.06.2015 про її прийняття до провадження, визначено дату судового засідання (06.07.2015), викликано представників сторін із належним чином оформленими повноваженнями та передбачено обов’язок письмово повідомити суд у разі неможливості їх прибуття.

Надалі, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 розгляд справи відкладено до 25.08.2015, викликано представників сторін із належним чином оформленими повноваженнями та передбачено обов’язок письмово повідомити суд у разі неможливості їх прибуття.

13.08.2015 на адресу Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) про проведення апеляційного розгляду справи №922/2836/14 на підставі статті 74-1 Господарського процесуального кодексу України в режимі відеоконференції. Дане клопотання було обґрунтоване неможливістю забезпечення явки у судове засідання представника скаржника у зв’язку з відсутністю фінансування на відрядження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 вищезазначене клопотання представника Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) задоволено, ухвалено проводити апеляційний розгляд справи №922/2836/14 в режимі відеоконференції, доручено Жовтневому районному суді м. Маріуполь забезпечити 25.08.2015 проведення судового засідання у справі №922/2836/14 в режимі відеоконференції.

Разом з тим, представник Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), незаважаючи на заявлене ним клопотання, для участі в апеляційному розгляді справи в режимі відеоконференції до Жовтневого районного суду м. Маріуполь не прибув. Жодних пояснень з приводу незабезпечення явки свого представника - позивачем не надано.

Вочевидь, дані дії Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих), спрямовані на штучне затягування судового процесу та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом впродовж розумного строку.

Необхідно відмітити, що проведення судового розгляду в режимі відеоконференції пов'язане із необхідністю здійснення ряду заходів, передбачених нормами процесуального закону, в тому числі технічного характеру, зокрема, налагодження каналу електронного зв'язку, та залучення, з даною метою співробітників апарату суддів, що спричиняє покладення на останніх додаткових обов'язків з організації судового розгляду в режимі відеоконференції та додаткових витрат державних коштів.

Пунктами 2, 3 статті 13 Цивільного Кодексу України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Недопустимими є дії деяких сторін, третіх осіб у справах, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Такі дії можуть полягати у заявлені численних безпідставних відводів суддям; у нез'явленні представників - учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин; у поданні не заснованих на законі клопотань про вчинення судом процесуальних дій; у поданні зустрічних позовів без дотримання вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України; в одночасному оскарженні судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку; у поданні апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу, при цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Колегія суддів звертає увагу, що через ненадання позивачем пояснень по суті спору, апеляційний господарський суду був змушений розглядати справу за наявними у ній доказами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, що суттєво ускладнило процес розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частина 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судова колегія вважає, що нез'явлення відповідача без поважних причин на виклики судових інстанцій та ненадання ним витребуваних документів, порушує вищенаведені норми, перешкоджає об'єктивному, правильному і своєчасному вирішенню господарського спору й здійсненню правосуддя у справі, а також є проявом неповаги до суду та прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

З огляду на вказані порушення відповідача у колегії суддів наявні підстави для винесення окремої ухвали, якою директора Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних заходів та в подальшому забезпечення беззаперечного додержання вимог, покладених на нього, як нормами процесуального законодавства, так і винесеними судом процесуальними документами.

Керуючись статтями 22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати Маріупольському виробничому підприємству "Азовреле" (Українське товариство глухих).

Повідомити директора Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" (Українське товариство глухих) про вказані недоліки для вжиття відповідних заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.

Про вжиття відповідних заходів щодо усунення вищезазначених недоліків повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Могилєвкін Ю.О.