Постанова № 49427531, 27.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р.Справа № 916/773/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, В.В. Лашина (на підставі розпорядження керівника апарату суду від 03.08.2015р. №355 та протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.08.2015р.)

при секретарі судового засідання: О.В. Будному

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача 1 - ОСОБА_2

від відповідача 2 - І.М. Назаренко

від третьої особи - Г.А. Чернова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Комунального підприємства «Одестранспарксервіс», Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2015 року

у справі № 916/773/15-г

за позовом Споживчого кооперативу «Катюша»

до відповідачів:

1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5;

2) Комунального підприємства «Одестранспарксервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Одеської міської ради

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав, шляхом виселення

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року Споживчий кооператив «Катюша» звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» про відновлення становища, яке існувало до порушення права СК «Катюша» на автостоянку «Олімп-2», розташовану на земельній ділянці площею 0,4317 га забудованих земель за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачів із вказаного об'єкта нерухомості (а.с. 3-6 т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним захопленням відповідачами автостоянки «Олімп-2».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2015р. клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; заборонено відповідачам та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати будь-які дії щодо майна автостоянки «Олімп-2», розташованої на земельній ділянці площею 0,4317 га забудованих земель за адресою: АДРЕСА_1, зокрема та не виключно: руйнувати, перебудовувати, змінювати або знищувати майно - огорожу, навіси, павільйон диспетчера, павільйон охорони, ворота із хвірткою, а також змінювати порядок землекористування та режим роботи автостоянки (а.с. 48-51 т.1).

Ухвалою суду першої інстанції від 01.04.2015р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Одеську міську раду (а.с. 173-174 т.1).

У відзивах на позовну заяву та у поясненнях відповідачі і третя особа зазначили про необґрунтованість позовних вимог (а.с. 154-159, 189-195, 197-201 т.1).

18.05.2015р. ФОП ОСОБА_5 заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарської справи №916/1974/15 за позовом ФОП ОСОБА_5 до відповідачів СК «Катюша», Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - КП «Одестранспарксервіс», Одеської міської ради про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 09.10.2000р. між Таїровською селищною радою та СК «Катюша», у задоволенні якого відмовлено, про що зазначено в оскарженому рішенні (а.с. 9-10 т.2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2015р. (суддя Желєзна С.П.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.05.2015р., позов задоволено частково; виселено ФОП ОСОБА_5 із автостоянки «Олімп-2», що розташована на земельній ділянці площею 0,4317 га забудованих земель за адресою: АДРЕСА_1; провадження у справі № 916/773/15-г в частині позовних вимог СК «Катюша», пред'явлених до КП «Одестранспарксервіс» припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь СК «Катюша» судовий збір в сумі 3045,00 грн.; заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2015р. скасовано (а.с. 22-30 т.2).

Не погодившись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_5, КП «Одестранспарксервіс» та Одеська міська рада 08.06.2015р. звернулись з трьома окремими апеляційними скаргами, в яких просили рішення суду в частині задоволення позову та стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь СК «Катюша» судового збору в сумі 3045,00 грн. скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 42-4, 79-92, 97-104 т.2).

У відзиві на апеляційні скарги СК «Катюша» просив в їх задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін (а.с. 111-115 т.2).

По справі оголошувалась перерва до 27.08.2015р.

Представниками ФОП ОСОБА_5 та Одеської міської ради заявлені клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарської справи №916/1974/15. Вказані клопотання обґрунтовані тим, що в межах справи №916/1974/15 господарським судом надається правова оцінка на предмет дійсності договору оренди землі, із якого виникли правомочності щодо володіння та користування земельною ділянкою, на яких, в свою чергу, базуються позовні вимоги, заявлені в межах даної справи (а.с. 128-132 т.2). Зазначені клопотання розглянуті судовою колегією в судовому засіданні 27.08.2015р. та відхилені з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи і не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у зв'язку з обмеженістю предметом та підставами позову.

На думку колегії суддів, вирішення питання про обґрунтованість позовних вимог СК «Катюша», що заявлені в межах даної справи, не перебуває у залежності від розгляду господарської справи №916/1974/15 через відмінність обставин, які входять до предмету доказування в межах означених справ виходячи з предметно-підставних характеристик пред'явлених у межах вказаних справ позовів. Враховуючи визначену ст. 204 ЦК України презумпцію дійсності будь-якого правочину до моменту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вирішення питання про недійсність укладеного між СК «Катюша» та Таїровською селищною радою договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.10.2000р. не впливає на правову оцінку обставин даної справи на момент прийняття судового рішення по справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням виконкому Київської райради народних депутатів від 01.07.1994р. №681 для володільців інвалідного транспорту організовано 2 автостоянки: «Олімп» на 270 місць, «Вільямса-16» на 270 місць (а.с. 32 т.1).

СК «Катюша» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.07.1999р., 05.07.2011р. з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 24765204, згідно витягу та виписки з ЄДР (а.с. 13, 43-45 т.1).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживчу кооперацію» споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про кооперацію» споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Пунктом 1.1 статуту СК «Катюша», зареєстрованого Київською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 09.07.1999р. за №04056782Ю0010260, з урахуванням змін, зареєстрованих 21.02.2000р. за №04056782Ю0010026 визначено, що СК «Катюша» є правонаступником Приватного підприємства «Катюша», зареєстрованого Київською райадміністрацією Одеського міськвиконкому 12.03.1997р., реєстраційний номер 75. Основною метою кооперативу є організація та координація спільної діяльності членів кооперативу по зберіганню приватного автотранспорту, експлуатація та обслуговування автостоянок на закріплених земельних ділянках (а.с. 14-23 т.1).

Відповідно до акту інвентаризації, встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 11.04.2000р. комісією зроблено встановлення в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні автостоянки «Олімп-2», площею 0,4317 га, розташованої за адресою: Київський район м. Одеси, Таїровської селищної ради, АДРЕСА_1 (а.с. 30 т.1).

Рішенням Таїровської селищної ради від 30.05.2000р. №5 вирішено видати договори на право тимчасового довгострокового користування строком на 25 років, але не пізніше реконструкції району земельними ділянками, СК «Катюша» загальною площею 1,2673 га забудованих земель під експлуатацію та обслуговування відкритих автостоянок на території Таїровської селищної ради, в тому числі: відкрита автостоянка «Олімп-2» площею 0,4317 га забудованих земель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31 т.1).

09.10.2000р. на виконання вищезазначеного рішення між Таїровською селищною радою (Рада народних депутатів або власник землі) та СК «Катюша» (Землекористувач) укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) б/н, згідно умов якого Рада депутатів надала, а Землекористувач прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,4317 га забудованих земель згідно з планом землекористування, що додається. Земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 25 років для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки «Олімп-2» в м. Одесі по АДРЕСА_1. Плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації.

Договір укладений за типовою формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. № 197 «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» та зареєстрований в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 06.11.2000р. за № ТІ-53 Радою народних депутатів Овідіопольського району Одеської області (а.с. 25-27 т.1).

Згідно з листом Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області від 14.05.2015р. № 32-1520.0.13-4932/2-15 в Книзі записів (реєстрації) договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Таїровської селищної ради, що знаходиться на зберіганні у Відділі, наявний запис про реєстрацію Таїровською селищною радою договору тимчасового користування землею від 06.11.2000р. № ТІ-53 між Таїровською селищною радою та СК «Катюша» щодо автостоянки «Олімп-2» по АДРЕСА_1, площею 0,4317 га, для експлуатації та обслуговування відкритої автостоянки строком на 25 років на підставі рішення вказаної ради від 30.05.2000р. (а.с. 6-8 т.2).

Постановою Верховної Ради України від 07.02.2002р. №3064-ІІІ «Про зміну меж міста Одеси Одеської області» включено у межі міста Одеси Одеської області, зокрема 1078,0 гектара Таїровської селищної ради Овідіопольського району (а.с. 33-35 т.1).

Після зміни меж м. Одеси, виконавчим комітетом Одеської міської ради видано СК «Катюша» паспорт тимчасового платного об'єкта зберігання чи відстою транспортних засобів у м. Одесі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 07.05.2003р. серії А/С №0/013 автостоянка «Олімп-2», узгоджений заступником начальника управління транспортного комплексу міста, головою Київської районної адміністрації, начальником ДАІ Управління внутрішніх справ м. Одеси, начальником служби по організації та роботі парковок і автостоянок управління транспортного комплексу міста, інженером Південного району електричних мереж, заступником начальника Одеської державної інспекції охорони праці в машинобудуванні, енергетиці і невиробничій сфері. Зазначений паспорт є документом, який надає право на експлуатацію об'єкта (а.с. 28-29 т.1).

Рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011р. №1534-VI cтворено КП «Одестранспарксервіс». Останнє зареєстровано в ЄДР 10.01.2012р. з ідентифікаційним кодом - 38018133, про що свідчить спеціальний витяг та виписка з ЄДР (а.с. 90-92, 111, 115 т.1).

ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець зареєстрована в ЄДР 23.07.2013р. з реєстраційним номером - 20109063482, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДР (а.с. 88-89 т.1).

Рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014р. №5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» автомобільна стоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1-а (194 місця, займана площа - 2425 кв.м.) увійшла до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки), додаток № 2 до вказаного рішення (а.с. 116-128 т.1).

24.10.2014р. на виконання рішення Одеської міської ради від 27.08.2014р. №5286-VI, між КП «Одестранспарксервіс» (Уповноважена особа) та ОСОБА_5 (Оператор) укладено договір балансоутримання місць для паркування № К-КР-2014/03-01, згідно умов якого Уповноважена особа надає право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка) загальною площею 2612,50 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (2612,5 кв.м.). Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому Розділом 3 цього договору. Договір укладено терміном з 27.10.2014р. по 31.12.2014р. (а.с. 36-37 т.1).

27.10.2014р. між КП «Одестранспарксервіс» (Уповноважена особа) та ОСОБА_5 (Оператор) укладено договір балансоутримання місць для паркування № 119/К-КР-2014/03-01, за змістом якого Уповноважена особа надає право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка) загальною площею 2612,50 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1-а. Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому Розділом 3 цього договору. Договір укладено терміном з 27.10.2014р. по 31.12.2014р. без можливості його автоматичної пролонгації (а.с. 148-152 т.1)

05.02.2015р. між КП «Одестранспарксервіс» (Уповноважена особа) та ОСОБА_5 (Оператор) укладено договір балансоутримання місць для паркування № 18/К-КР-2015/03-01, відповідно до якого уповноважена особа надає право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка) загальною площею 2612,50 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1-а, Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому Розділом 3 цього договору. Договір укладено терміном з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. без можливості його автоматичної пролонгації (а.с. 160-163 т.1). Крім того, того ж дня (05.02.2015р.) між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 05.02.2015р. №18/К-КР-2015/03-01 (а.с. 164-165 т.1).

За твердженням СК «Катюша», відповідачі уклавши вищеописані договори здійснили самовільне захоплення спірної автомобільної стоянки. Викладені обставини зумовили звернення СК «Катюша», особисто його керівника та членів кооперативу до правоохоронних та інших державних органів з метою захисту їх прав, що були порушені внаслідок вчинення відповідачами спірних дій. Так, 01.12.2014р. низкою членів СК «Катюша» оформлене колективне звернення до Голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 з приводу рейдерського захоплення автомобільної стоянки за адресою: АДРЕСА_1, яке відбулось 01.11.2014р. під головуванням ОСОБА_5, який в обґрунтування правомірності своїх дій посилався на факт укладення відповідного договору із КП «Одестранспарксервіс». Аналогічне звернення подано міському голові м. Одеса Труханову Г.Л. Також, факт захоплення спірної автостоянки мав великий суспільний резонанс, що підтверджується відео сюжетом на телеканалі «КРУГ» під назвою «Покорение Олимпа» від 23.02.2015р. (а.с. 80 т.1).

Крім того, в провадженні Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області знаходиться на розслідуванні кримінальне провадження №12014160480005062 за фактом вчинення розбійного нападу на автостоянку «Олімп-2», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у зв'язку із надходженням відповідної заяви голови СК «Катюша» та ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2014р. по справі № 522/22774/14-к з приводу вчинення групою осіб під головуванням громадянина ОСОБА_5 та директора КП «Одестранспарксервіс» ОСОБА_7 розбійного нападу на вищезазначену автомобільну стоянку.

У зв'язку з чим, позивач з метою відновлення своїх прав землекористувача на земельну ділянку площею 0,4317 га забудованих земель за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташована автомобільна стоянка «Олімп-2» звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом.

Задовольняючі позовні вимоги СК «Катюша» частково, суд першої інстанції виходив зі слідуючого.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990р. №561-XII (в редакції, чинній на час укладення договору на право тимчасового користування від 09.10.2000р.) земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього.

Згідно з ст. 7 означеного Земельного кодексу Української РСР користування землею може бути постійним або тимчасовим. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим. У тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб. У випадках, передбачених законодавством України і Республіки Крим, земля може надаватися в користування іншим організаціям та особам.

Статтею 8 Земельного кодексу Української РСР передбачено, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають переважне право на одержання орендованих земельних ділянок у власність, крім випадків, коли їх орендарями є спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземні держави, міжнародні організації, іноземні юридичні особи та фізичні особи без громадянства. Тимчасово не використовувані сільськогосподарські угіддя, що перебувають у колективній власності колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів і сільськогосподарських акціонерних товариств, можуть надаватися в оренду для сільськогосподарського використання на строк не більше п'яти років. Громадяни, які мають земельні ділянки у власності, мають право надавати їх в оренду без зміни цільового призначення на строк до трьох років, а у разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу - до п'яти років. При успадковуванні земельних ділянок неповнолітніми допускається надання цих ділянок в оренду під контролем місцевих Рад народних депутатів на строк до досягнення спадкоємцем повноліття. Відносини щодо оренди землі регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Отже, Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990р. № 561-XII було передбачено дві форми договірного землекористування: тимчасове землекористування та тимчасове землекористування на умовах оренди. При цьому, до правовідносин із тимчасового договірного землекористування положення Закону України «Про оренду землі» застосуванню не підлягали.

Викладене також підтверджується п. 1.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. № 43 (в редакції, чинній на час укладення договору), в якому зазначено, що право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №197, а право оренди землі - договором згідно із Законом України «Про оренду землі».

За змістом ст. 19 Земельного кодексу Української РСР сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

У відповідності до ст. 22 Земельного кодексу Української РСР право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Статтею 24 Земельного кодексу Української РСР встановлено, що право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося вище, договір на право тимчасового користування від 09.10.2000р. укладений за типовою формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №197 «Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)».

Зі змісту рішення Таїровської селищної ради від 30.05.2000р. №5 вбачається, що земельна ділянка площею 0,4317 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування автостоянки «Олімп-2» надана СК «Катюша» саме у тимчасове договірне використання, без зазначення факту виникнення між сторонами орендних правовідносин. Отже, в даному випадку посилання відповідачів та третьої особи на порушення вимог Закону України «Про оренду землі», що були допущені при укладенні договору на право тимчасового користування від 09.10.2000р., зокрема щодо недотримання обов'язкової нотаріальної форми договору обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції.

Положеннями п.п. 2, 3, 13, 14 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 (чинним на момент укладення договору на право тимчасового користування від 09.10.2000р.) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Пунктами 3.3, 3.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. № 43 (в редакції, чинній на час укладення договору на право тимчасового користування від 09.10.2000р.) державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) здійснюється районною, міською, селищною, сільською радою; договорів оренди - виконавчим органом міської, селищної, сільської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями; державних актів на право власності на землю - місцевими державними органами земельних ресурсів Держкомзему України. Договори на право тимчасового користування землею реєструються у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за формою згідно з додатком 6.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір на право тимчасового користування від 09.10.2000р. укладений у відповідності до чинних на той час вимог Земельного кодексу Української РСР, як вищого акту земельного законодавства.

Заперечення відповідачів та третьої особи щодо відсутності належним чином оформленої відмітки про державну реєстрацію договору спростовуються фактом включення до Книги записів (реєстрації) договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Таїровської селищної ради запису про вчинення даного договору між СК «Катюша» та Таїровською селищною радою.

Відповідно до п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Оскільки на теперішній час Земельний кодекс Української РСР втратив чинність, у зв'язку із прийняттям Земельного кодексу України, яким не передбачено такого правового титулу на землю як право тимчасового строкового землекористування не на умовах оренди, за умовами п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку, що у СК «Катюша» збереглись правомочності землекористувача щодо використання земельної ділянки площею 0,4317 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування автостоянки «Олімп-2».

Згідно з ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Матеріалами даної справи підтверджено факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_5 належної СК «Катюша» на праві користування земельної ділянки, на якій розташована автомобільна стоянка «Олімп-2». При цьому, факт укладення договорів на балансоутримання місць на автомобільній стоянці, що розташована на земельній ділянці, яка перебуває у позивача на праві користування, яке оформлено належним чином, не може обмежувати прав СК «Катюша» на використання даної земельної ділянки, в тому числі і для здійснення господарської діяльності, оскільки законом не передбачено такої правової підстави для обмеження прав землекористувача.

Твердження відповідачів та третьої особи, що договори балансоутримання місць для паркування укладенні по відношенню до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1-а, в той час як позивач є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, як на підставу для недоведеності позовних вимог також обґрунтовано відхилені господарським судом Одеської області, оскільки: по-перше, первісний договір балансоутримання місць для паркування №К-КР-2014/03-01, укладений 24.10.2014р. між КП «Одестранспарксервіс» та ОСОБА_5 стосується саме автостоянки, розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1; по-друге, незважаючи на те, що в подальших укладених між сторонами договорах балансоутримання місць для паркування №119/К-КР-2014/03-01 від 27.10.2014р., №18/К-КР-2015/03-01 від 05.02.2015р. адреса автостоянки значиться інша (АДРЕСА_1-а), встановлені судом під час розгляду даної справи обставини свідчить про те, що фактично, в даному випадку, мова йде про одну й ту саму автомобільну стоянку, належним землекористувачем якої є СК «Катюша», про зазначене свідчить висновок земельно-технічного експертного дослідження №EД-2-1-78/15, складений 15.06.2015р. Одеською філією судової незалежної експертизи України (а.с. 116-127 т.2). Більш того, визначення іншої адреси автостоянки, щодо якої ФОП ОСОБА_5 отримав право на так зване «балансоутримання місць», ніяким чином не свідчить про наявність у нього будь-яких прав на земельну ділянку, що перебуває у користуванні СК «Катюша» та на якій розташована автостоянка «Олімп-2». Тим більш, що відповідачі не змогли пояснити та надати відповідні докази щодо присвоєння спірному об'єкту адреси: АДРЕСА_1-а.

Також слід зазначити, що займана площа та кількість місць паркування на автостоянках, визначених за адресою: АДРЕСА_1 (270 місць, займана площа 0,4317 га) та за адресою: АДРЕСА_2 (194 місця, займана площа 2425 кв.м./2612,50 кв.м.) взагалі не співпадають.

Додатково судова колегія бере до уваги, що рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1251-VI з урахуванням змін внесених рішенням Одеської міської ради від 19.04.2012р. №1889-VI затверджено Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одеса, згідно п.п. 1.3. розділу 1 якого спеціально відведена автостоянка - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді м. Одеси, яка визначається Одеською міською радою із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій та оформлені відповідно до вимог Земельного кодексу України (а.с. 129-134 т.1).

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 12.02.2015р. №2833/1503/149 СК «Катюша» сплачує земельний податок за земельні ділянки загальною площею 23495 кв.м., частина з яких розташована за адресою: АДРЕСА_1. Заборгованість по сплаті в бюджет земельного податку відсутня (а.с. 24 т.1).

Таким чином, автостоянка «Олімп», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 взагалі не належать до спеціально відведених автостоянок.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки позивач з метою відновлення своїх прав обрав такий спосіб захисту як виселення відповідачів із належної йому земельної ділянки, виселенню підлягають саме ті особи, які фактично її займають, тобто тільки ФОП ОСОБА_5, оскільки як свідчать матеріали справи КП «Одестранспарксервіс» фактично не займає спірну земельну ділянку та з приводу виселення даного відповідача із неї між сторонами відсутні будь-які неврегульовані питання виходячи із предмету спору, а відтак господарський суд Одеської області обґрунтовано припинив провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до КП «Одестранспарксервіс» на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують вищенаведене, а відтак судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2015 року у справі №916/773/15-г залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 01.09.2015р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Лашин