Постанова № 49427499, 27.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_____________ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р. Справа № 921/187/15-г/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 04.06.15р., б/н

на рішення господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015р.

у справі № 921/187/15-г/16

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості за договором від 23.04.2013р. в розмірі 27 514,40 грн., з яких 18 000 грн. заборгованість за кредитом, 5948,67 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 2431,73 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1134 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом

за участю представників сторін:

- від позивача - Гнатишак О.В.

- від відповідача - не з'явився.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2015р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Данко Л.С., Кузь В.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р. в склад судової колегії по розгляду справи № 921/187/15-г/16 внесено зміни, замість судді Кузя В.Л. введено суддю Галушко Н.А.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. 20,22 ГПК України, представнику позивача роз'яснено.

Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015р. (суддя Хома С.О.) у справі № 921/187/15-г/16 позов публічного акціонерного товариства комерційний банк (надалі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» задоволено; з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2.) на користь позивача стягнуто 18000 грн. заборгованості по кредиту,5948,67 грн. заборгованості по відсотках, 1134 грн. заборгованості по комісії з розстрочкою стягнення заборгованості у загальному розмірі 25082,67 грн. строком на 36 місяців з щомісячним погашенням боргу в розмірі 696,74 грн. та 1953,27 грн. пені на борг по кредиту, 409,13 грн. пені на борг по відсотках, 74,29 грн. пені на борг по комісії, судовий збір.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що між ФОП ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанком» було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої позивач відкрив відповідачу поточний рахунок в національній валюті - гривні. У зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів станом на 12.12.2014р. заборгованість відповідача за кредитом становила 18000 грн. Зважаючи на те, грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушені, позивач на підставі п.3.18.4.1.3, п. 18.4.4 умов та правил надання банківських послуг нарахував відповідачу 5948,67 грн. заборгованості по процентах та 1134 грн. заборгованості по комісії. Разом з тим, за неналежне виконання ФОП ОСОБА_2 грошового зобов'язання позивач, в порядку ст. 230 Господарського кодексу України та п.п.3.2.1.5.1, п.3.2.1.5 умов та правил надання банківських послуг, нарахував відповідачу пеню на комісію в сумі 74,29 грн., пеню на кредит - 1953,27 грн. та пеню на відсотки - 409,13 грн. З врахуванням того, що відповідач належними та допустимими доказами не спростував наявності такої заборгованості, суд прийшов до висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову. Крім того, місцевий господарський суд задоволив заяву ФОП ОСОБА_2 про розстрочку виплати кредитної заборгованості строком на 36 місяців.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка мотивована, зокрема тим, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено відсутність майна на яке може бути звернено стягнення у виконавчому провадженні, а докази про невеликі доходи та наявність двох неповнолітніх дітей не свідчать про важкий матеріальний стан та неможливість виконати рішення суду за рахунок майна, відтак просить скасувати рішення господарського суду в частині розстрочення виконання рішення на 36 місяців, в іншій частині - вказане рішення залишити без змін.

Відповідач в дане судове засідання не з'явився, участі уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2015р., яка 09.07.2015р. згідно відмітки на звороті даної ухвали, була надіслана на адресу відповідача, вказану в матеріалах справи та у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне.

23.04.2013 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрив відповідачу поточний рахунок в національній валюті - гривні.

У відповідності до вказаної заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку, які разом з даною анкетою складають договір банківського обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачем на виконання умов договору, умов та правил надання банківських послуг, 24.04.2013 року було встановлено ФОП ОСОБА_4 кредитний ліміт на поточний рахунок в сумі 9800 грн., який в подальшому був збільшений до суми 18000 грн. та змінювався, що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150116172438 від 16.01.2015 року про розмір встановлених кредитних лімітів (а.с.48).

Вказаним кредитним лімітом відповідач користувався справно, повністю погасивши його. Однак, при наступному використанні збільшеного ліміту клієнт свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим з 2 червня 2014 року кредит вважається простроченим в сумі 18000 грн.

Зважаючи на те, що тіло кредиту вважається простроченим, а грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушеними, згідно п. 3.18.4.1.3 договору клієнт сплачує банку проценти у розмірі 48 (56) % річних від залишку непогашеної заборгованості, відтак банк нарахував клієнту заборгованість по процентах у розмірі 5948 грн. 67 коп.

У відповідності до п. 18.4.4 умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 першого числа кожного місяця в розмірі 0.9% від суми максимального сальдо кредиту. В даному випадку клієнт зобов'язаний сплатити банку 1134 грн. заборгованості по комісії.

Відповідно до п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Разом з тим, позивач, в порядку пп. 3.2.1.5.1. п. 3.2.1.5, нарахував відповідачу 2431 грн. 73 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що слугувало в сукупності підставою для звернення до суду з даним позовом.

18.05.2015р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про розстрочку виплати по кредитній заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку в порядку ст. 121 ГПК України, мотивуючи свої доводи, зокрема тим, що в період з червня 2013 року по квітень 2014 року справно сплачував кредит, однак у 2014 році потрапив у скрутне фінансове становище, оскільки у 2014 році значно знизились об'єми його роботи з надання страхування автотранспортних послуг. Поряд з цим зазначає, про наявність на його утриманні двох малолітніх дітей та дружини. В підтвердження свого становища відповідач долучив до матеріалів справи довідку про склад сім'ї та довідку про доходи від провадження господарської діяльності, сума сукупного доходу, відповідно до якої, становить 50340,00 грн.

Розглянувши вказану заяву, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість такої та наявність у відповідача обставин, що ускладнюють виконання рішення, а відтак задоволив заяву про розстрочку виплати по кредитній заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку, розстрочивши заборгованість у загальному розмірі 25082,67 грн. строком на 36 місяців.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, судова колегія вирішила скасувати оскаржуване рішення в частині розстрочення виконання рішення на 36 місяців, в решті рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підпунктами 3.18.1.3 та 3.18.1 п. 3.18 умов і правил надання банківських послуг визначено, зокрема, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в період безперервного користування кредитом, не впливають на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо (п.п. 3.18.1.11 п.п. 3.18.1 п. 3.18 умов і правил надання банківських послуг).

Згідно з п.п. 3.18.1.12 п. 3.18.1 п. 3.18 умов і правил надання банківських послуг для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.1.13 п. 3.18 умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань він сплачує банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.18.4.1 п. 3.18.4 умов і правил надання банківських послуг).

У відповідності до п.п. 3.18.6.1 п. 3.18.6. умов і правил надання банківських послуг обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до умов та правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Заборгованість по кредиту в сумі 18000 грн., по відсотках - 5948 грн. 67 коп. та по комісії - 1134 грн. підтверджується банківською випискою з 24.04.2013 р. по 12.12.2014 р. (а.с. 80, 84-86, 83).

Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано жодних письмових заперечень щодо нарахування сум заборгованості по тілу кредиту, по процентах за користування кредитом, по комісії, а також належних та допустимих доказів, які б з достовірністю спростували наявність вказаної заборгованості, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, по відсотках та комісії.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Підпунктом 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 умов і правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

В порядку ст. 230 Господарського кодексу України банк нарахував клієнту 74,29 грн. пені на комісію, 1953,27 грн. пені на кредит та 409,13грн. на відсотки. Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства та не спростовані належним чином відповідачем.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитися з позицією місцевого господарського суду щодо розстрочки виплати по кредитній заборгованості за заявою про відкриття поточного рахунку на 36 місяців, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З врахуванням того, що відповідачем в підтвердження до своєї заяви не долучено жодних доказів, які б свідчили про наявність скрутного матеріального становища та не доведено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зважаючи на ступінь вини відповідача у виникненні спору, судова колегія вважає таку заяву не вмотивованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами. Відтак, приходить до висновку про те, що рішення в цій частині слід скасувати, а в задоволенні такої заяви - відмовити.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015р. у справі № 921/187/15-г/16 скасувати в частині розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців.

3. В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

4. В решті рішення суду залишити без змін.

5. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на відповідача. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ ідентифікаційний код 14360570) 913 грн. 50 коп. судового збору.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази на виконання даної постанови.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 31.08.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.