Ухвала суду № 49407133, 27.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №575/526/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Савєльєва А. І.Номер провадження 22-ц/788/1698/15 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 23

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Виликописарівського районного суду Сумської області від 28 липня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кириківське» про розірвання договору,-

в с т а н о в и л а:

03.06.2015 року ОСОБА_3 звернулася з позовом в якому посилаючись на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному розмірі виплачує орендну плату, під час підписання договору оренди строк оренди встановлювався 5 років і без його згоди був виправлений на 15 років, а тому просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Виликописарівського районного суду Сумської області від 28 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 21.12.2001 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,65 га, розташована на території Кириківської селищної ради В.Писарівського району Сумської області (а.с.10).

20 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Кириківське» було укладено договір оренди земельної ділянки (земельного паю) № 174 (далі Договір оренди) строком на 15 років, який зареєстровано у В.Писарівському відділенні СРФ ДП «Центр ДЗК» 24.01.2007 року, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 040762804046 (а. с. 8-9).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», від 06.10.1998, № 161-XIV (далі Закон) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Ст. 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Вирішуючи питання про розірвання договору оренди землі, необхідно враховувати, що специфіка земельної ділянки як об'єкта цивільних прав дає змогу використовувати її тривалий час для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тому договірний характер правовідносин користування землею зумовлює такі важливі їх риси, як прогнозованість і сталість.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до п. 34 Договору оренди, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Згідно з п.36 Договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Пунктом 37 Договору оренди передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є - невиконання умов договору без поважних причин.

Вимоги про розірвання Договору оренди, позивач обґрунтовує тим, що орендна плата відповідно до п. 9 Договору повинна сплачуватись відповідачем як предоплата, проте сплачувалась несвоєчасно, в кінці року. Крім того, зазначав, що відповідач сплачував орендну плату в меншому розмірі, ніж це передбачено Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 02 лютого 2002 року № 92/2002 зі змінами від 19.08.2008 року.

Відповідно до п. 7 Договору оренди - орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельного паю. Крім того в цьому пункті додатково вказано «предоплата 2007 рік», а в пункті 9 Договору, який визначає строки внесення орендної плати, записано одне слово «предоплата».

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Таким чином умова Договору оренди про те, що орендна плата вноситься як передплата не є встановленим сторонами строком внесення орендної плати за землю, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з часу укладення договору орендна плата була нарахована позивачу у такі строки: за 2006 рік - 01.04.06р. - 30.06.06р.; 2007 році - з 01.10.07р.-31.12.07р.; за 2008 рік - з 01.07.08р. - 30.09.08р.; за 2009 рік - з 01.10.09р. - 31.12.09р.; за 2010 рік - з 01.10.10р.-31.12.10р.; за 2011 рік - з 01.07.11р.-30.09.11р.; за 2012 рік - з 01.10.12р.-31.12.12р.; за 2013 рік - з 01.10.13р.-31.12.13р.; за 2014 рік - з 01.10.14р.-31.12.14р., що підтверджується інформацією Великописарівського відділення Охтирської ОДПІ про сплачений дохід та відрахований з нього податок з доходів фізичних осіб по фізичній особі ОСОБА_5 (а.с. 60-62).

Таким чином, з часу укладення сторонами договору оренди, орендна плата вносилась відповідачем до кінця поточного року. З приводу уточнення строку внесення орендної плати шляхом укладення додаткової угоди позивач до відповідача на протязі восьми років не звертався, як не звертався він до товариства і з претензіями щодо несвоєчасної сплати орендної плати. З вимогою про розірвання договору оренди з посиланням на порушення товариством зобов'язань по виплаті орендної плати вперше звернувся тільки 13 березня 2015 року (а.с. 11).

Наведені обставини свідчать про те, що, хоча сторони в Договорі оренди не встановили конкретний строк внесення орендної плати, проте фактично визначили її сплату до кінця поточного року, про що свідчить виконання цієї умови відповідачем у такий строк та прийняття такого виконання договору позивачем на протязі восьми років, що підтверджується відсутністю претензій з його боку з приводу неналежного виконання відповідачем зазначеної умови Договору.

В лютому 2015 року позивач отримав від товариства пропозицію укласти додаткову угоду до Договору оренди, в якій передбачено підвищення розміру орендної плати до 6 % від нормативної грошової оцінки земельного паю (а.с. 40), проте, укласти таку додаткову угоду позивач відмовився.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди у зв'язку з несвоєчасною сплатою орендної плати.

Також місцевим судом обґрунтовано зазначено, що розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству. Договір між сторонами укладено 21 вересня 2006 року - у період дії Указу Президента України від 2 лютого 2002 року N 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5 %, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

Указом Президента України від 19 серпня 2008 року N 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено розмір орендної плати не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і є обов'язковим з дня набрання Указом чинності. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

За відсутності відповідних змін до Договору оренди щодо розміру орендної плати, починаючи з 2011 року орендна плата сплачувалася позивачу у розмірі, що становить 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки (за відрахуванням 15% ПДФО), що підтверджується платіжними відомостями за 2011-2014 роки (32-38) та повідомленням відділу Держземагентства у В.Писарівському районі, щодо вартості земельних ділянок для ведення сільськогосподаського виробництва, що знаходяться на території Кириківської селищної ради В.Писарівського району за 2006-2015 роки (а.с.59).

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування рішення суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Виликописарівського районного суду Сумської області від 28 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -