Ухвала суду № 49387330, 25.08.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/844/15

Провадження № 11-кп/779/351/2015

Категорія ст.ст.185 ч.3,263ч.2,395 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.

Суддя-доповідач Васильєв О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Кривобоковой Н.М. , Томенчука Б.М.

за участю секретаря Василаш Х.М.

прокурора Шутка І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015090190000104 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Соколівка, Косівського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України ,з неповною середньою освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1. 28.12.2007 року Косівським районним судом за ст.ст. 187 ч.3, 185 ч.3, 304, 307 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців із конфіскацією майна.

2. 23.04.2010 року Косівським районним судом за ст. 395 КК України до арешту строком 1 місяць.

3. 08.06.2011 року Косівським районним судом за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.3, 304 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі,

4. 05.12.2013 року Косівським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.2, 395 КК України та засуджений за ст. 395 КК України до 6 місяців арешту; за ст.263 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

в с т а н о в и л а :

Судом першої інстанції встановлено що, 23.01.2015 року ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_2 було встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік. Згідно ухвали суду йому було встановлено обмеження у виді реєстрації в органах внутрішніх справ 1 раз на місяць. ОСОБА_2 діючи умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, після звільнення 20.02.2015 року з Катеринівської виправної колонії Рівненської області № 467 не прибув без поважних причин, у визначений строк 23.02.2015 року, до обраного місця прописки в с. Соколівка Косівського району та не з'явився для реєстрації до Косівського РВ УМВС України в Івано- Франківській області.

Продовжуючи свої злочинні дії 10.04.2015 року перебуваючи біля господарства ОСОБА_3, в АДРЕСА_2, у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Він переслідуючи корисливий мотив, у таємному викраденні чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, шляхом підбору ключа, проник у приміщення житлового будинку, що належить ОСОБА_3 звідки повторно, таємно викрав металеву каструлю ємкістю 30 літрів, 13 літрів вина домашнього виготовлення., 2 літри соняшникової олії та продукти харчування на загальну суму 1136 грн. та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього 22.04.2015 року близько 16 години в м. Косів по вул. Камениста в ході поверхневого огляду у ОСОБА_2 виявлено та вилучено предмет зовні схожий на кастет. Згідно висновку експертизи холодної зброї, вилучений під час поверхневого огляду у ОСОБА_2 предмет, відноситься до холодної зброї. Даний предмет, являє собою кастет - контактну не клинкову холодну зброю ударно - дробильної дії. що надягається на пальці руки або затискується між ними,виготовляється з твердого матеріалу і має гладку або шиповану бойову частину та призначену для ближнього бою (на кулаках). Кастет виготовлений саморобним способом.

В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частині призначеного йому покарання та враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання ,застосувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання нижче від найнижчої межі санкції статті (частини) кримінального закону.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для кримінального провадження, а висновки суду побудовані на неналежних доказах та припущеннях обвинуваченого і не відповідають фактичним обставинам. Звертає увагу на те , що судом першої інстанції не враховано, що він свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, не робив перешкод у розслідуванні злочину, погодився на скорочений розгляд кримінального провадження.

В доповненні до апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, оскільки суд першої інстанції безпідставно не прийняв рішення про об'єднання кримінальних проваджень і, що вплинуло на оперативність та ефективність дослідження обставин кримінальних правопорушень. Вважає, що окремий розгляд кримінальних проваджень погіршує його становище і свідчить про негуманне ставлення до нього. Вважає, що захисник , який приймав участь в суді першої інстанції , неналежним чином виконував свої обов'язки, що підтверджується тим , що він навіть не заявляв відповідне клопотання про об'єднання кримінальних проваджень, хоча всі злочину вчинені на території Івано-Франківської області.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, просив відмовити в задоволенні апеляції та залишити вирок суду без змін, обвинуваченого ОСОБА_2,який підтримав доводи апеляції, звернув увагу на те, що і просив скасувати вирок суду та направити кримінальне провадження на новий розгляд або застосувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання нижче від найнижчої межі санкції статті (частини) кримінального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те , що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для кримінального провадження, та неправильно встановив фактичні обставини, побудувавши свої висновки на неналежних доказах та припущеннях обвинуваченого.

Однак, в своїй апеляції обвинувачений ОСОБА_2 не вказує в чому саме полягає неповнота судового розгляду і які саме фактичні обставини неправильно встановлені судом першої інстанції.

Так, під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю та дав показання які повністю відповідали обставинам кримінальних правопорушень, встановленим під час досудового розслідування і наведеним в обвинувальному висновку.

Зі змісту мотивувальної частини вироку вбачається , що суд першої інстанції переконавшись у правильному розумінні сторонами змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності їхньої позиції, а також роз'яснивши передбачені частиною 3 ст. 349 КПК України процесуальні наслідки визнання цих обставин, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.

Крім того, з доповнення до апеляції та пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що в іншому місцевому суді знаходиться інше кримінальне провадження стосовно нього за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, яке на його думку повинно було бути об'єднано з кримінальним провадженням, яке було розглянуто Косівським районним судом Івано-Франківської області. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 також вказує на те, що захисник, який приймав участь в суді першої інстанції, неналежним чином виконував свої обов'язки, оскільки не заявив відповідне клопотання про об'єднання кримінальних проваджень.

Колегія суддів критично ставиться до вищевказаних доводів обвинуваченого ОСОБА_2 оскільки відповідно до вимог ст.34 КПК України, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання підозрюваного, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. Таким чином, сам по собі факт знаходження в різних судах кримінальних проваджень стосовно одного обвинуваченого не може бути підставою для зміни територіальної підсудності з метою об'єднання кримінальних проваджень.

Разом з тим, в своїй апеляції ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частині призначеного йому покарання та враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання ,застосувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання нижче від найнижчої межі санкції статті (частини) кримінального закону, оскільки судом першої інстанції не враховано, що він свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, не робив перешкод у розслідуванні злочину, погодився на скорочений розгляд кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України враховував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 66 КК України правильно визнав обставинами, які пом'якшують покарання щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів.

В якості обставин, що обтяжують покарання суд першої інстанції визнав рецидив злочинів.

Колегія суддів вважає, що враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення тільки за умови реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання є законним та справедливим, в зв'язку з чим відсутні підстави для застосування вимог ст.69 КК України і призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкції частини статті кримінального закону.

Колегією суддів не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування вироку суду та призначення справи до розгляду у суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, розглянувши справу в межах апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2,необхідно залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Керуючись ст. ст. 376 ч.2,404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців із дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя Васильєв О.Р.

Судді : Кривобокова Н.М.

Томенчук Б.М.